Ігор Зубицький: Культурна мотивація співробітників і підтримка культурних процесів – запорука успішності бізнесу!

Ігор Зубицький – відомий український фахівець-практик в області корпоративної стратегії, топ-менеджер з понад 20-тирічним успішним досвідом керівництва в мультинаціональних компаніях.

Маючи великий досвід взаємодії з власниками та керівниками провідних світових брендів, знаючи зсередини європейські стандарти бізнес-процесів і корпоративну етику успішних міжнародних компаній, Ігор Зубицький систематизував свій досвід і актуалізував свою модель стратегії розвитку для українського бізнесу. Дана стратегія базується на системному підході в побудові і розвитку бізнесу, створення корпоративної культури, де головний фокус зосереджений на особистій мотивації співробітників, а також професійній ідентичності, благодійності і підтримці культурних проектів в рамках бізнес-соціуму.

У чому секрет нематеріальної мотивації співробітників в успішних фірмах, чому соціально відповідальний бізнес на довгій дистанції завжди виграє в конкурентній боротьбі, ніж фірми, що піклуються лише про миттєву вигоду – про це і не тільки піде наша розмова.

Інтерв’ю І. Зубицького про концепцію культурної мотивації

– Ігоре, Ви цілеспрямовано просуваєте тезу про те, що соціально відповідальні компанії, зокрема ті, які приділяють увагу культурному розвитку співробітників, а також благодійності та підтримки різних гуманітарних проектів – більш конкурентні і стабільні, мають кращі перспективи. На чому ґрунтується Ваше переконання?

– Те, що відбувається з бізнесом, безпосередньо пов’язане з тим, що відбувається в суспільстві. І культура служить зв’язком між бізнесом і суспільством. Справа в тому, що якщо ми використовуємо комплексний аналіз причин і наслідків, які впливають на розвиток бізнесу, то виявляємо чітку закономірність: чим вище культурний рівень співробітників, які працюють в компанії, тим більш конкурентоспроможною є ця компанія. Ефективність такої моделі демонструють провідні світові корпорації. Я переконався в цьому на власному досвіді і тому, працюючи в багатьох компаніях, цілеспрямовано пропагував цю ідею. Це давало очевидні результати.

– Розкажіть, як саме працює ця модель.

– Коли співробітники, завдяки старанням керівництва компанії, залучаються до різних культурних та освітніх процесів, будь то похід в театр, на виставку, майстер-клас чи тренінг – це є важливим додатковим мотиватором для них працювати в даній компанії. Людина, таким чином, сприймає компанію як частину свого внутрішнього світу, свого життя, починає вважати її ефективним важелем або підмогою для самореалізації, як в соціальному, так і духовному контексті.

В результаті, компанія стає для нього не просто нудним офісом, де він «просиджує штани» з дев’ятої до шостої години, а творчим простором, лабораторією для експерименту по самовдосконаленню і саморозвитку.

– Чи означає це що культурна мотивація важливіша за матеріальну?

– Ці дві складові не повинні протиставлятися. Не секрет, що заробітна плата це найбільший мотиватор для співробітників компанії. І немає сенсу закривати на це очі. Але без культурної мотивації, навіть якщо зарплата влаштовує співробітника, робота часто перетворюється у важку повинність, особливо коли це не робота твоєї мрії.

І тільки в рідкісні хвилини так званого відпочинку, людина в рекордно стислі терміни, і не завжди успішно, намагається здійснити свою внутрішню програму, закладену природою, батьками і культурним середовищем, яка по-справжньому актуальна для її самореалізації. В результаті, більшість відчуває себе «не в своїй тарілці», працюючи на тих, кому, по суті, немає ніякого діла до їх життя, планів та надій. Ситуація, коли людина відчуває себе заручником і, швидше навіть, не найманим працівником, а рабом безликого суспільства споживання, призводить до соціальної напруги, конфліктів в суспільстві, поетапно дублюючим один одного соціальних вибухів. Всі ці явища ми можемо спостерігати на власні очі, і бачити, як згубно вони відбиваються на житті людей та їх сімей.

– Іншими словами, культурна мотивація людей на місці їх роботи – це дуже потужний фактор, який у нас недооцінюють?

– Абсолютно вірно. В Україні це відчувається особливо гостро. Коли ми починаємо системно аналізувати бізнес, і звертаємось до питання додаткової мотивації, то виявляємо цікавий зв’язок. Чим вищий культурний рівень співробітника, тим сильніше його прагнення створювати щось унікальне, особливе для компанії, чим можна було б пишатися. Таким чином, людина сприймає позитивний результат своєї діяльності не тільки як виконання умов трудового договору, а як своє особисте досягнення на ниві творчості та внесок в розвиток країни. Саме так виникає і зміцнюється внутрішня мотивація: створювати якісний продукт не тільки за гроші, але для просування свого світовідчуття, з почуттям гордості за себе і свою компанію.

Більш того, внутрішня культура співробітника і створює той плацдарм, на якому будується вся корпоративна культура, що є найважливішим системним елементом бізнесу.

– Ви можете запропонувати рекомендації для керівників, топ-менеджменту, з чого починати, як діяти в цьому напрямку?

– Я не випадково акцентую увагу на системному підході в бізнесі, для якого важливі і ціноутворення, і маркетинг, і робота з громадськістю, і комунікації та розвиток бренду. Це всеосяжний механізм, який потрібно детально розбирати для кожного бізнесу. Для мене дуже важливий той елемент системності, який називається мотивацією. Саме в цьому контексті сьогодні є можливість не на словах, а на ділі допомогти українським бізнесменам. Показати їм реальний шлях, як посилити мотивацію співробітників компанії, як підвищити їх креативність, підняти їх дух і прагнення створювати щось ексклюзивне і інноваційне. Йдеться про базисні речі для сучасного бізнесу. Саме через підняття мотивації можна довести будь-якій людині справи, що такий системний підхід, перш за все, позитивно відзначиться на її доходах.

Щоб підняти мотивацію співробітників, потрібно звернути увагу на їх внутрішні потреби та здібності. Мотивація – це платформа, фундамент, наріжний камінь, якщо хочете. Чим глибше зв’язок між внутрішнім світом співробітника і тим, чим він займається в бізнесі, тим більше можливостей для власника компанії створювати щось нове не своїми руками, а вже розумом його співробітників. По суті, мова йде не тільки про підняття мотивації, а й про розвиток ініціативи. Це дуже важливо, тому що людина може, умовно кажучи, «протирати штани» вісім годин на добу, не приносячи задоволення ні собі, ні іншим співробітникам, а в кінцевому підсумку – бізнесу.

З іншого боку, за допомогою підняття культурної мотивації та знань співробітника не тільки в якості штатної, але й творчої одиниці, власник може зацікавити його робити внесок в розвиток бізнесу, а не просто відсиджувати належний час в офісному кріслі.

Залучати фахівців до культури, робити їм своєрідне культурне щеплення за мічурінською аналогією, можна різними дієвими способами. Як то кажуть, перевірено на собі. Мій досвід дозволяє стверджувати, що цей метод, як мінімум, екстремально практичний. Моя ідеологія завжди спрямовує вектор на підняття креативного духу.

– Можете навести конкретні приклади реалізації Вашої концепції?

– У тих компаніях, де я працював, ми водили співробітників в театри, музеї, на художні, пізнавальні виставки, створювали культурну атмосферу в офісі, а також брали участь у створенні культурного простору на робочому місці. Наприклад, моя нинішня компанія Eurogold-Industries LTD щорічно організовує виставки сучасного мистецтва в галереї М-17, попередня – є спонсором «Мистецького арсеналу». Крім того, ми виступали спонсором театральної постановки відомого українського режисера Дмитра Богомазова.

Прикладів успішного впровадження моєї стратегічної парадигми розвитку вітчизняного бізнесу можна навести багато. Наприклад, підтримка мистецтва і молодих талантів. Ми проводили благодійні аукціони для дітей, які продавали свої картини, а виручені кошти йшли на підтримку клініки Охматдит. З останнього – це ініціативи, пов’язані зі створенням Скверу Небесної Сотні, де компанія виступила спонсором цього проекту. На його території проходить маса культурних заходів: покази кінофільмів, творчі фестивалі, цікаві зустрічі і т.п.

– Ми ще не торкалися такого важливого фактору успішного бізнесу, як іміджева складова.

– Так, саме пора до неї перейти.

Зараз особливо актуальним є створення позитивного іміджу для компанії. Тому, що багато наших бізнесменів налаштовані в основному лише на матеріальні блага, дивіденди, прибуток та інші фінансові показники. На мій погляд, це не сучасно, і не відповідає актуальним тенденціям. Спираючись на величезний досвід, накопичений успішними компаніями світу, а також на мій особистий досвід, можу впевнено стверджувати, що будь-який внесок у внутрішню або зовнішню культуру компанії та її співробітників прямо пропорційно відображається на результатах компанії і на її рейтингах в країні і світі. Наприклад, підтримка будь-яких виставок або вистав істотно підвищує впізнаваність, репутацію компанії. В результаті чого компанію знають з хорошого боку.

Я, дійсно, говорю про те, що участь компанії в соціальних проектах також безпосередньо пов’язана з її іміджем, тому що в просунутому бізнес-середовищі довіряють, перш за все, не слову, а справі. На мій погляд, і це доведено багатьма статистичними аналізами, у людей формується усвідомлення надійності бренду не в результаті регулярно дратуючої мозок реклами, а в результаті того, що цей бренд і компанія, яка за ним стоїть, зробили корисного для суспільства. Одна справа продавати свій продукт і намагатися підняти рівень обізнаності населення про цей продукт, а інша справа створювати реальний бренд, під парасолькою якого можна виробляти різні продукти. Це серйозний маркетинговий підхід, і ті компанії, які просунулися на Заході з точки зору розвитку бренда і перспективних вкладень, давним-давно відмовилися від простої продуктової реклами. Ця реклама всього лише складова частина загального створення бренду і діалогу з громадськістю.

Взагалі, люди стали вільнішими, і вже не дивляться на гроші, як на єдиний елемент своєї незалежності. Вони вільні з інших причин, і це, в основному, причини культурного, духовного характеру. І якщо бізнес буде закривати очі на те, що культура найважливіша складова частина бізнесу, то такі компанії будуть займати найнижчі позиції в рейтингу конкурентоспроможності, яка так важлива для власника бізнесу.

– До речі, Україна зараз активно освоює західний ринок, і Ваша концепція дуже добре лягає на західний спосіб ведення бізнесу.

– Ви абсолютно праві. Наведу хороший приклад того, як можна пов’язати ділову репутацію із загальним розвитком бізнесу. Ні для кого не секрет, що на Заході ділова репутація це найважливіший, можна сказати, визначальний фактор для ведення бізнесу. У тебе може бути кращий продукт і менша ціна, але з тобою не будуть мати справу 99% людей бізнесу на Заході, якщо ти не демонструєш високу корпоративну культуру, а лише займаєшся «голим» продажем продукту.

На Заході давно перейшли від продукту до концепції, до діалогу. Відповідно, якщо наші бізнесмени хочуть просунути свій продукт, їм потрібно звертати увагу на те, яким чином будується ділова репутація. Заробити ж позитивну ділову репутацію без діалогу з суспільством неможливо, в принципі. Твій продукт можуть знати лише за назвою, але тебе, як бізнесмена, знатимуть тільки по твоїм справам.

Втім, можна навести багато позитивних прикладів діалогу з суспільством представників українського бізнесу. Це відкриття театрів, музеїв, концертних майданчиків, організація фестивалів та центрів сучасного мистецтва. Такі акції вже створили компаніям-учасникам цих проектів нетлінний імідж в очах світової бізнес-спільноти.

– На Вашу думку, наскільки універсальним є прийом культурного розвитку для успіху в бізнесі?

– Звичайно, тут важливий елемент усвідомленості. Я сподіваюсь, що люди, які переймуться цими ідеями, будуть свідомо вкладати гроші в культуру, а не лише для того, щоб створити собі якийсь дутий імідж. Питання в щирому прагненні підтримати культуру і культурну мотивацію. Але, на мій погляд, навіть ті конкретні кроки, які зроблені в цьому напрямку на сьогоднішній день, вже показали цю концепцію як реально діючу і архіважливу. Тобто, зв’язок між діловою репутацією і тим, що ти реально вносиш в суспільство очевиден. Це простий алгоритм і пряма залежність.

Я вважаю, що бізнесу необхідно якомога активніше брати участь у культурному житті країни, і підтримувати діячів мистецтва, тому що складові його діалогу з суспільством безпосередньо пов’язані з розвитком соціальних перспектив країни і її громадян. Якби була можливість підтримувати талановитих людей, культурний прошарок розвивався б набагато швидше. Цей процес, у великій мірі, безпосередньо залежить від бізнесменів, тому що в їх руках зосереджені ресурси. Також, в їх руках знаходяться інструменти прийняття рішень. Що краще для майбутнього суспільства: купити додаткову яхту за сотні мільйонів доларів або побудувати театр, куди б ходили люди розвиваючись, насичуючись культурним процесом. Мотивація нехитра, а результати очевидні. Я хочу, як фахівець, пізнавший усі ці взаємозв’язки зсередини, показати місток між культурою та бізнесом, допомогти усвідомити цей зв’язок бізнесменам, а культурі допомогти тими ресурсами, які є у бізнесу.

Я із задоволенням поділюся досвідом роботи в мультимільйонних компаніях, коли у нас був чіткий план підтримки різних напрямків мистецтва та творчості, а також підвищення креативності у співробітників. Я впевнений в тому, що спираючись на конкретні цифри і факти, зможу переконати тих, хто зацікавиться і вирішить слідувати цим шляхом.

Часто такі діалоги в бізнесі асоціюють з коучингом. Думаю, що культурний коучинг дуже корисний для сучасних вітчизняних бізнесменів. Саме він зможе, в рамках системності, відкрити нові горизонти розуміння шляхів розвитку бізнесу, і підвищення мотивації співробітників компанії. Щиро бажаю нашим бізнесменам знайти себе через культуру, і готовий допомагати в цьому, докладаючи максимум своїх зусиль.

Досьє

Ігор Зубицький, відомий український фахівець-практик в області корпоративної стратегії, підвищення ефективності бізнесу. Крім Національного економічного університету, має диплом Oxford Brooks University (Британія), АССА, а також ступінь МБА.

Останні 20 років працював на посадах топ-менеджера в таких міжнародних компаніях, як Syngenta (глава регіону Білорусь, Казахстан, Кавказ і Центральна Азія), Nestlé, Wrigley, Фонд Сороса. В даний час – виконавчий директор в іноземному підприємстві Eurogold-Industries LTD, сучасного виробництва з штатом близько 1 500 чоловік.

Належить до знаменитого роду Зубицьких. Його батько – геніальний український лікар-фітотерапевт Данило Никифорович Зубицький, творець унікальних методик лікування природними засобами, продовжувач легендарної династії травників.

Маючи великий досвід взаємодії з власниками та керівниками провідних світових брендів, знаючи зсередини європейські стандарти бізнес-процесів і корпоративну етику успішних міжнародних компаній, Ігор Зубицький систематизував свій досвід і актуалізував свою модель стратегії розвитку для українського бізнесу. Дана стратегія базується на системному підході в побудові і розвитку бізнесу, створення корпоративної культури, що фокусується на особистій мотивації співробітників, професійній ідентичності, благодійності і підтримці культурних проектів в рамках бізнес-соціуму.