Ґарантії безпеки

Йосиф Сірка

Кого мають заспокоїти «ґарантії» Єрмака та торгівля нерухомістю НАТО?

Неймовірна активізація керівника ОП А.Єрмака стосовно «мирного плану» Зеленського викликає у багатьох запитапння: Яким чином не політик, не дипломат, не державний службовець займається безпековими питаннями України. А де ж людина, яку призначали як «завгоспа» президента? Хтось може сказати: Українська демократія. Але ж демократія – це дотримуквання правил, повага законів, толенрантність – це порядок!

Здається, що у всіх українців виникло багато запитань до Єрмака саме після недавнього «саміту» у Джидді (Саудська Аравія), де він був на чолі делегації Офісу президента Зеленського. Згідно зі словами Єрмака, дехто з учасників мав інший погляд, на проблему, але «однак усі країни засвідчили відданість принципам Статуту ООН, міжнародного права та поваги до суверенітету й непорушності територіальної цілісності держав». Саме на цих принципах, як зауважив керівник ОП, побудована формула миру президента Володимира Зеленського.

Пан Єрмак, м‘яко кажучи, збрехав, мовляв, «усі» засвідчили відданість принципам Статуту ООН. Справа в тому, що, коли б вони дотримувались «міжнародного права та суверенітету і непорушности територіяльної цілісности держав», то вони б це показали на засіданнях ООН та РБ. Багато хто з учасників досі не засудив війну РФ проти України, а китайський «мирний план» навіть не згадує принципи Статутут ООН.

Дуже дивним видається, що Єрмак повідомляє ЗМІ про те, як він проводить перемовини про «безпекові ґарантії». Якщо «копенгаґенський саміт» Єрмак організував «тишком-нишком», то у Джидді він вже був «головою делегації».

А згодом повідомив, що буде ще два саміти, а в одному буде присутнім вже й РФ, як він це знає?

Як на диво, саме з оцими повідомленнями Єрмака-ясновидця починають появлятися інші «мирні пропозиції», які мають в собі «прагнення» завгоспа прензидента Зеленського – Єрмака стосовно мирної ініціативи.

Дуже підозрілим стає повідомлення 14 серпня н.р на каналі адвоката С.Крижанівського, що А.Єрмак є гененрал-лейтенантом ФСБ, а з 14-ого на 15-ого серпня н.р. українські ЗМІ повідомили про жорстокий обстріл російським військом мирних сіл та міст України. І саме на «вибухову» вістку Крижанівського про «аґента Кремля» Єрмака, раптово появилася вістка про керівника приватного офісу очільника НАТО Стольтенберґа – Стіана Єнссена (Jenssen), якого російський політолог та письменник М.Шейтельман назвав російським аґентом в НАТО.

Дивний збіг обставин, коли керівника ОП Зеленського – Єрмака та керівника Офісу Ґенерального секретаря НАТО Стольтенберґа – Єнссена обвинувачують ЗМІ у шпигунській праці на ФСБ Росії. До цієї «теми» долучився і відомий аналітик, колишній агент КГБ, Ю.Швець, який на своєму каналі у YouTube звернув увагу на арешти російських аґентів у різних країнах. Він пригадав, що ще у січні відбулись арешти кількох аґентів Кремля у Великій Британії, потім у ФР Німеччини, в Польщі, в еміраті Дубай та в інших країнах.

Українців приголомшив С.Єнсен своїм: « I think that a solution could be for Ukraine to give up territory, and get NATO membership in return,» (Я думаю, що розв’язкою для українців могла б стати здача території, і за це отримати членство в НАТО). Отаким «щирим» виявився керівник приватного офісу Стольтенберґа, який не є представником НАТО, але наважився висловити «свою думку», певно, і Путіна.

Здається, це вперше, після Другої світової війни, коли хтось наважився торгувати чужими територіями, щоб «купити» членство в НАТО?! Крім того, дивним здається, що довгорічний керівник офісу голови НАТО, не знав, що його шеф про таку пожливість – купити членство в НАТО ніколи не згадував. Можливо, що уява задобрити диктатора держави-терориста появилася в голові Єнссена за порадою когось із симпатиків російського фашиста. Доречно буде пригадати, що перенд Другою світовою війною фашиста Гітлера «задобрювали» зрадою Чехословаччини, а потім захопленням Польщі.

Якщо НАТО себе вважає організацією, чи військовим об’єднанням демократичних країн, то Єнсена вже повинен був звільнити його шеф. Справа в тому, що він, після десятирічної праці в офісі голови НАТО, наважився «порадити» Україні «здати території» аґресорові, що цілковито суперечить не тільки змістові, але й духові НАТО (North Atlantic Treaty Organization – Організа́ція Північноатланти́чного до́гово́ру). Тобто НАТО не є аґенцією з продажі нерухомости!

Вчинок Єнсена дуже нам нагадує поведінку керівника ОП Єрмака, який не тільки наважився іменем України «торгувати» на всяких тзв. міжнародних збіговиськах, які він сам започаткував, ховаючись за назвою «керівник ОП». Цим він приховує перед різними міністрами свій статус, свого роду, завгоспа, тобто, своє «робоче місце» – адміністратор президента.

Обвинувачення С.Крижанівського на адресу Єрмака вносить цілковите пояснення того, що привело до влади Єрмака. Ю.Швець звернув увагу на те, що головний пропаґандист Кремля Соловйов, ще під час «саміту» у Джидді, де Україну представляв не дипломат, не представник влади, але «завгосп», який «звітував» про великі успіхи своєї «місії», яку Соловйов подавав своїм слухачам, як «здачу України» Зеленським, відмовившись від свого «мирного плану».

Отже, не Єрмак, а Зеленський «повідомив учасникам саміту» про відмову від цілісности країни та звільнення України від окупації – в РФ навіть не помітили, що Зеленський не брав участі у «саміті».

Чергова брехня Єрмака про те, що «усі країни засвідчили відданість принципам Статуту ООН», змусіла нас пригадати одну з перших «побрехеньок» голови ОП. Перша була про те, що Зеленський був на приватному «відпочинку» в Омані від 5-ого до 9-ого (чи 10-ого січня 2020 р.), а про зустріч Зеленського з Патрушевим сказав: «цілком і повністю не відповідає правді». Друга, вже велика брехня, слідувала після ліквідації спецоперації, відомої під назвою «Ваґнерґейт». Тоді перед всіма камерами та присутніми представника ми ЗМІ, слухачами й радіо та ТБ Єрмак проголосив, що це: «Детективна історія, яка вигадана від самого початку й до кінця». Справа в тому, що звинувачення Крижанівського у тому, що Єрмак аґент ФСБ, ставить усі «крапки над і» – стає зрозумілим, що Сівкович, Портнов та Медведчук залишили «гідного наслідника. Єрмак поводиться, як генерал, розмовляє, як генерал, дає вказівки (накази), як генерал, буває «реґулярно» на фронті, як геннерал – тож він генерал!

Зеленський, після повернення з Оману, став цілковито іншим президентлом, а призначення Єрмака на посаду керівника ОП виявилося катастрофою для всієї країни. Вже з перших місяців керівництва адміністрацією зростало перевищення Єрмаком своєї функції. Він «прибрав право» призначати не тільки членів ОП, але й Кабінету міністрів та на різні державні посади. Зокрема затямився його вибір міністра оборони Тарана, який дбав не про озброєненя української армії, оскільки країнга бперебувала у війні. Він вважав, що і членсмтво в НАТО не потрібно Україні та навіть скоротив українську армію, незважаючи на те, що захід попереджав про аґресію Кремля.

Єрмак був головним «суфлерлом» Зеленському про те, що Росія не нападе на Україну а себе показував і показує я к «ангенла-охоронця» Зеленського. Саме це використовує і зараз, щоб пояснити, чому адміністратор президента обов’язково бере участь у відвідинах Зеленським захисників України на фронті.

Перша спроба депутата ВРУ Ґ.Лероса звернути увагу Зеленському на те, що брат Єрмака продає державні посади, закінчилася виключенням його з фракції СН. В ОП хотіли покарати тих, хто записав «продаж» посад, а не того, хто обіцяв за взятку держпосаду.

Наступна спроба звільнити з посади Єрмака відбулася після збору 25 000 підписів під електронною петицією до прензидента Зеленського 1.4.2020. На жаль, і на неї Зеленський відповів 6.5.2020 р. : «Також зауважу, що згідно з Положенням про Офіс Президента України, затвердженим Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436, Керівник Офісу Президента України призначається на посаду на строк повноважень Президента України і звільняється з посади Президентом України (пункт 9). В.Зеленський». Ця відповідь на прохання 25 тисяч підписантів звільнити Єрмака нагадує відомий вислів вірних різних релігій: Бог – дав, Бог – взяв! А для справедливості місця нема.

Складається враження, що С.Крижанівський має підстави твердити, що А.Єрмак завербований КГБ ще 1990 р., оскільки його звертання до ДБР та СБУ були відкинуті з порушенням Конституційного права. Та і відволікання уваги від заяви Крижанівського про «генерал-лейтенанта Єрмака, привертанням уваги на думку Єнссена, який є ніким серед службовців НАТО, має приховати катастрофу, якщо підозра адвоката буде підтверджена.

Зрештою, надзвичайне захоплення Єрмаком (не міністром закордонних справ) «деклараційями ґарантії безпеки» з окремими країнами, є нічим іншим, як продовженням єрмаківських «самітів» з різними країнами. Україна вже «відчула» ґарантії, підписані США, Великою Британією, РФ та Україною 5.12,1994 р. в Будапешті.

Президент Зеленський зробив би велику прислугу Україні, коли б прислухався не тільки до порад найвідомішого брехуна стосовно різних подій, серед яких домінувала брехня про те, що «Росія ніколи не піде повномасштабною війною на Україну»! А щоб виправити цю помилку, то потрібно головного брехуна (навіть якщо він генерал) замінити чесною людиною, яка не буде генералом, але сумлінним і чесним виконавцем.

За 4 роки президент В. Зеленський не тільки змінив професію – став політиком, очолив одну з найбільших (по території) країн Европи, освоїв українську мову і став головнокломандуквачем воюючої країни. Сподіваймось, що він вміє не тільки виступати з промовами перед парламентами світу, звертатися до народу України, але й зрозумів, що ворогом країни є не українські патріоти різних політичних партій, але ті, хто хоче українську націю і країну «стерти з лиця Землі» – московські фашисти та їх симпатики в Україні.

Слід пам’ятати, що перемога зовнішнього ворога не можлива без перемоги над внутрішнім ворогом, який може бути ще й аґентом Кремля. Тому, історично, важливо, кому і яку Естафету передасть Зеленський наступним поколінням, як його будуть згадувати – як борця за Державу, чи покірного виконувача наказів таємного генерала.

Ліна Костенко

ЕСТАФЕТИ

Різні бувають естафети.
Міщани міщанам передать буфети,
Заяложені ложки, тупі ножі,
Глупоту свою і думки чужі.

Різні бувають естафети.
Передать поетам поети
З душі у душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні –
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.

17.8.2023 р.