Дрогобич вшанував Андрея Шептицького
У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога,
і без священика-вчителя та без Закону. [2 Хр. 15:3]
Майже півстоліття червона Московщина забирала в народу «правдивого Бога», позбавляла його «священиків-учителів», ховала від нього «Закон». Довгі десятиліття випікала, витруювала з його свідомості пам’ять про національних провідників, учителів, пророків, рясно насаджуючи натомість власних божків світу свого. Та всі ці потуги, – для кого спокусливі, а для більшості криваві, – виявились даремними. Хай поволі, та все ж піднімається столочена народна пам’ять і утверджується вшануванням великих праведників минулого.
У свідомості львів’ян злам у віднайденні та переосмисленні постаті праведного Андрея Шептицького стався із встановленням пам’ятника Митрополитові на площі святого Юра. Тоді опір доморощених владоможців і незбагненна поведінка міської влади «струснули» багатьох із галицької громади та стимулювали до праці. Найперше львівська інтелігенція сформувала Громадську раду «Святий Юр», за ініціативи та патронату якої впродовж двох років після встановлення монументу проведено десятки (якщо не більше сотні) дослідницьких конференцій у навчальних закладах Західної України, присвячених Митрополитові Андрею, концертів, змагань з різних видів спорту на кубок праведного Андрея, встановлено барельєф і меморіальні таблиці Андреєві Шептицькому у Львівській опері, Великих Мостах, Гребенові та меморіальну таблицю о. Маркіянові Шашкевичу на фасаді собору святого Юра.
Черговим здобутком святоюрської громади спільно з місцевою громадою стало посвячення та відслонення меморіальної таблиці Митрополитові на фасаді головного корпусу Педагогічного університету в Дрогобичі, що відбулося 12 жовтня 2017 року. Автор барельєфу Андреєві Шептицькому – відомий скульптор, Народний художник України, професор, член Громадської ради «Святий Юр» Ярослав Скакун.
Свято української молоді у Дрогобичі під гаслом «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер» розпочалося з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав (Приріз). Відтак владика здійснив чин освячення меморіальної таблиці на фасаді педуніверситету, після чого в актовій залі навчального закладу проведено міжнародну науково-практичну конференцію на тему: «Виховні ідеї Андрея Шептицького в освітньому просторі сучасної України». Із привітальним словом виступили владика Ярослав (Приріз), ректор університету професор Надія Скотна, міський голова Тарас Кучма, наукові здобутки представили викладачі і науковці університету. На завершення академії відбувся концерт духовної музики та української пісні.
Дрогобицьке дійство мало одразу декілька символічних граней. Цього дня єпархія та університет святкували 15-річний ювілей Капеланства академічної молоді, започаткованого в Україні саме Дрогобицьким педагогічним університетом. З нагоди ювілею за сумлінну та багаторічну працю на ниві академічного капеланства о. Олег Кекош був відзначений правлячим єпархом нагрудним хрестом з прикрасами. Промовистим був також той факт, що на фасаді з правого боку раніше встановлено меморіальну таблицю священикові УГКЦ – капелану УПА Василеві Шевчуку (псевдо «Кадило»). Але найбільш символічним було те, що таблицю Митрополитові освячено на будівлі вищого навчального закладу саме педагогічного профілю.
Впродовж століть бездержавності Церква, її духовенство і зокрема Митрополит Андрей Шептицький як одне із стратегічних завдань бачили піднесення й розвиток освіти серед найширших верств української нації. Митрополитові Андрею разом з однодумцями свого часу вдалося розробити унікальну як на умови бездержавності та винятково ефективну систему християнсько-національного виховання й отримання фахових знань у різних галузях людської діяльності, починаючи від дітей найменшого віку і до духовно та морально сформованих молодих людей. (Шкода тільки, що сучасні реформатори від освіти ще не доросли до рівня Шептицького в баченні пріоритетних завдань і становлення освітнього процесу).
Тому знаковим є, що барельєф Андрею Шептицькому як опікуну та меценатові освіти, як ревному «священикові-вчителю» України встановлено на вищому навчальному закладі, причому у такому славному місті, як Дрогобич.
