De-світ та Зе-світ: відчуйте різницю
9 лютого 2013 року подала у відставку міністр освіти Німеччини Аннетте Шаван. Через чотири дні після того, як Дюссельдорфський університет позбавив д-ра Шаван докторського ступеню. Підстава: А.Шаван «систематично й умисно» видавала чужі думки за свої. Непозначені цитати з чужих текстів містяться у її роботі «у великих обсягах», зазначається в рішенні факультетської ради (dw.com від 09.02.13). Розслідування розпочали за інформацією анонімного (!) інтернет-користувача, розміщеної на сайті schavanplag.worldpress (тобто, «плагіат Шаван»). Канцлерка Ангела Меркель прийняла її відставку «з дуже важким серцем». Екс-міністерка оскаржила університетське рішення, проте Дюссельдорфський суд відхилив позов (у травні 2014 року).
18 грудня 2020 року прем’єр-міністр України Д. Шмигаль, відповідаючи депутатам, обуреним призначенням плагіатора на посаду міністра освіти, заявив: «У Вас є докази ?.. Якщо це рішення судів, які прийняті іменем України, будь ласка, надайте їх. Якщо це Ваші здогадки – то, будь ласка, зверніться до суду і надайте інформацію так, як цього вимагає законодавство України”.
Відчуваєте різницю? В нормальному світі міністр (суб’єкт владних повноважень) має презумпцію винуватості. В суді доводиться його невинуватість. Винуватість апріорна – достатньо анонімного повідомлення про аморальний вчинок (хоча повідомлення це має, звичайно, містити загальноприйнятні доказові дані). Міністра звільняють так само швидко, як звільняють робітника на заводі. Для останнього не є потрібним рішення суду, де іменем України засвідчувався б той факт, що робітник прогуляв зміну.
У Зе-світі чиновник апріорно правий та непідсудний. Якщо виходити з логіки українського прем’єра, то і корупції в Україні геть немає. Де судові рішення по корупційним справам? Немає. Отже, і корупції немає. Тож кого хвилює корупція (а нас на чолі із Зе це не хвилює), звертайтесь до суду і доводьте. А ми і без цього клопоту живемо чудово.
