Брехуни, клептомани, наркомани, бездарні «ґенії»
Йосиф Сірка
Саме такі слова викликає поява на телеканалах та в інших ЗМІ людей з партії влади та деяких посадовців. Сором охоплює людей, які після двох років зеленого президента і його партії «Слуга народу», переконалися, що їх жорстоко обдурили. Сьогодні вже можна з впевненістю сказати, що «нове обличча» президента, виявилося старим офшорником, який у спілці з найбільшим злодієм українських вкладників Притабанку, за нез ясовані мільйони купував нерухомість за межами України.
«Слуги народу», ставши депутатами ВР України, перетворилися на власників дорогих автівок, нерухомости та предметів розкоші і переплутали поняття «служити народу» з поняттями «окрадати, обдурювати народ». Та і сама «реформа» адміністрації президента, запроваджена новообраним президентом Зеленським – переіменована на Офіс президента виявилася не реформою, а руйнуванням Інституції президента.
Тому сьогодні ОП виглядає мов мала дитина у дитячому ліжку: вже може стати на ноги, коли тримається за навколишню сітку, але одягнена лише у сорочинку, без пеленки та зі сильним розвільненням шлуночка. Уявіть собі, як та дитина виглядає, коли сяде, ляже, поперекидається в ліжечку… Сама вона себе не очистить, не помиє і білизну ліжка не поміняє!
У подібній ситуації опинився і Офіс президента Зеленського, який, як виявилось, «виконує роль» самого президента, що засвідчують звіти головуючої ТСК Безуглої та Белінґкету. Брехня, яку став поширювати ОП після першої появи новини про те, що була зірвана спецоперація, відома під назвою «ваґнерівців». Спочатку сам голова ОП А.Єрмак авторитетно заявив, що «ця операція була вигадана від початку і до кінця», а потім президент Зеленський вносив «коректури», мовляв, була, але «не наша», потім – «сам поіформував» Лукашенка» і просив його передати злочинців Україні – одним словом забрехались, а зараз мовчать і, певно, сподіваються на «відпущення гріхів».
Більшість здорових людей сприймають брехню дуже чутливо, бо з нею пов’язані не тільки різні образи, звинувачення, за які, часом, дехто й життям заплатив.
Намір українських спецслужб був: притягнути до відповідальности воєнних злочинців, які вбивали українських громадян, збивали ракетами українські літаки та гелікоптери. Злочинці, які самі хвалилися своїми вчинками у нищенні українських оборонців Незалежности – професійні вбивці і їхнє покарання було б підтвердженням відомого в англійській мові прислів’я: Crime dosen’t pay (дослівно: злочин не виплатиться, тобто, не залишиться безкарним).
Замість усім громадянам сказати правду, ОП змусив навіть партію влади вдатися до неймовірних вигадок, як, наприклад: спецзахід, що потягло за собою наступну брехню, яка й довела до ситуації, в якій знайшлася б дитина без пеленки з розладом шлунка. Та якщо дитині можна допомогти і її очистити, то ОП й сам президент повинні «очистися» самі, але для цього потрібно не тільки сказати правду, але й взяти на себе відповідальність.
Історія дає нам приклад, як поважні особи поставилися до відповідальности, коли були особисто задіяні до певних ситуацій. Прикладом можуть послужити вчинки двох політиків з міжнародним визнанням: президентом США Richard Nixon (1969 – 1974), та бундесканцлером Willi Brandt (1969 – 1974). Перший зрезиґнував з президентства США, через аферу відому, як Watergate, a другий через відомого східнонімецького шпигуна Ґ. Ґійома (G. Guillaume).
Якщо Ніксон взяв відповідальність за брехню, яка ґрунтувалася на запереченні незаконних прийомів та діяльности у передвиборчій президентській кампанії, про яку йому було відомо; то Брандт зрезиґнував з посади вже лише тому, що його секретар був шпіоном, тобто, сам він нічим не провинився, але взяв відповідальність – зрезиґнував.
А в Україні, тим часом, брехня поширюється задля введення в оману довірливих виборців, які і гадки не мали, що оліґарх Коломойський підготував їм СЮРПРИЗ (по-нашому – здивування) у вигляді «простолюдина» Голобородька – президента, наївного добродія, який їздить на велосипеді – так як тисячі «простих» і чесних громадян, які вважають, що брехня – це гріх і злочин, за який можна поплатися і життям.
Після «вистави» (мов у Кварталі 95), «правда» виявилася не тільки брехливою, але й шокуючою – Голобородько не тільки не «простий»-справедливий, скромний, чесний, але ще й офшорний мільйонер, який сам хоче стати оліґархом. І тут, після двох з половиною років, обдурювання виборців і тих, хто відмовився від участі у виборах, від обдурювання міжнародних партнерів, які йому вірили на слово, виявилася суцільна брехня. Тому, президент повинен прийняти відповідальнсіть за всі справи і дії, які безпосердньо пов’язані з його особистими рішеннями і його «реформами» державної адміністрації тзв. Офісом президента.
В Україні дуже часто чути слова про те, що «народ недозволить», «народ здобув демократію», «народ захистить» і т.п., тож, будемо сподіватися, що президент, який зі своїх 42 років прожив 30 у демократичній державі, в якій зміг стати президентом, тільки завдяки демократичним завоюванням Революції гідности, річницю і значення якої, щойно відзначали та оцінювали, знайде в собі відвагу, щоб припинити найганебніший період української демократії, коли громадянам України і світу брехали понад два роки – без перестанку!
Отже: розбудова держави і демократії є справою усіх громадян, але якщо хтось береться з обіцянками допомогти розбудові, то повинен мати характер і моральну силу сказати, що: «Не так склалося, як гадалося!» Потрібно собі усвідомити, що не може електротехнік, будівельник, чи, навіть, вчений філософ, науковець будь-якої галузі проводити операцію серця, яку навіть не всякий хірурґ здатний зробити.
Тому важливо, щоб і країну будували ті, хто має про це поняття, а не всякий популіст, який, як ми вже не раз могли переконатися, обіцяє, як то кажуть: гори-доли, а потім хапаються за соломку, подану гаманцем оліґарха. 30-річна історія Відновленої Незалежности вчить, що в часі, коли існує такий сусід, яким є Московська імперія, на чолі країни повинна бути людина, яка розуміється не тільки на розбудові держави, але й у зміцненні її обороздатности і, на жаль, саме цього бракує парламентській більшості та нинішньому президентові і його оточенню в Україні.
Торонто, 22.11.21
