Альтернатива перевиборам*)

Святослав Караванський

Ждемо кінця кризи. Але я маю кілька слів до подій, що сталися перед кризою, коли БПП уклав список міністрів, яких збирались змінити. І в тому списку був міністр освіти Сергій Квіт.

Виглядає, що список складала не фракція БПП, а політрук Януковича Дмитро Табачник. Бо чим не догодив “новій” владі Сергій Квіт? Тим що боронив від Табачника европейські стандарти української освіти? Сергій Квіт був одним з тих освітян, які не корилися політруку Януковича, а захищали здобутки Помаранчевої революції у галузі освіти.

Хто ще з ректорів Незалежної України обрав таку лінію поведінки?

Якщо були, то одиниці, і не такі успішні. Сергій Квіт, мало того, що ставав на двобій з ідеологом Януковича, він запровадив в Україні европейський закон про вищу освіту, започаткувавши европейські норми в українській вищій освіті. Сергій Квіт не потурав освітянам, яких понаставив Янукович, і чиє рильце було в пушку корупції. Тому Сергій Квіт для корупціонерів у команді президента став persona non grata і попав у “чорний” список.

Але криза дещо ніби змінила. Замочений в корупції український владний тріюмвірат пообіцяв послам Вільного Світу боротися з корупцією і дати зелену вулицю реформам. Це серйозна обіцянка. Будемо сподіватися, що Сергій Квіт, як реформатор і борець з корупцією, не стане жертвою знахабнілих корупціонерів у фракції БПП.

Якщо ж наші надії не справдяться, тоді потрібні будуть инші заходи.

В Україні ширяться чутки про перевибори Верховної Ради. Я не знаю наскільки це реально. Але зі свого боку пропоную инший захід.

Морально-етичні якості наших найвищих виборних чиновників далекі від европейських зразків. Наших найвищих виборних чиновників треба тримати в конституційних шорах, щоб вони не дозволяли собі “гуляти по буфету”, як казали в Одесі. Одними з таких шор у демократичному світі є закон про імпічмент виборних осіб держави, включно з президентом. Сьогодні в Україні такого дійового закону нема.

Такий закон, що вкаже на всі можливі хибні кроки народнього обранця, може .зарадити кризі не гірше, ніж перевибори, які вимагають витрат і можуть бути причиною ризиків. Закон же не вимагатиме витрат і не плодитиме ризиків. Але загрозою імпічменту він заборонить

президенту цілу низку хибних кроків:

1. Дозволяти корупційне збагачення своїм ”любим друзям”;

2. Наставляти “глядачів” на державних подприємствах;

3. Займатися розширенням свого бізнесу з допомогою адміністративних ресурсів;

4. Використовувати недоробки Конститиції для розширення своїх повноважень;

5. Цькувати і позбавляти невгодних нардепів їхніх законних повноважень;

6.,,7., 8., +… Пункти, які визнають за потрібне додати автори закону про імпічмент.

Цей закон може зарадити не одній політичній кризі.

У політиці, як і в людському житті, треба бути винахідливим і щадити кошти..

*) Зберігаємо правопис автора