Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення щодо приналежності Української Православної Церкви (Московського Патріархату) до складу Російської Православної Церкви. У статті проаналізовано причини цього рішення та описано його наслідки для УПЦ МП.
Аналіз судового рішення та аргументи учасників судового процесу
Рішення Київського окружного адміністративного суду, визнавши приналежність Української Православної Церкви (Московського Патріархату) до складу Російської Православної Церкви, викликало значний резонанс у суспільстві. Це рішення було наслідком довготривалого судового процесу, і його аналіз дозволяє розглянути основні причини та наслідки цього рішення для УПЦ МП.
Однією з ключових причин, що привели до цього судового рішення, була вимога Міністерства культури України до УПЦ МП та інших релігійних організацій українського походження внести зміни до своїх статутів і закріпити канонічний зв’язок із Російською Православною Церквою. Ця вимога була визначена законом України “Про свободу совісті та релігійні організації” і мала на меті забезпечити незалежність українських релігійних об’єднань від зовнішнього впливу.
У свою чергу, УПЦ МП та Почаївська Свято-Успенська лавра заперечували цю вимогу та намагалися довести, що релігієзнавча експертиза Мінкульту, яка була проведена у 2019 році, містить численні недоліки і не дає підстав для висновку про приналежність УПЦ МП до Російської Православної Церкви. Вони зазначали, що експертиза не містить посилання на статути релігійних організацій, не містить відомостей про фахівців Міністерства культури, а також не проводила аналіз документів, включаючи статути релігійних організацій.
Проте суд вирішив відхилити аргументи УПЦ МП та Почаївської лаври і прийняв рішення про приналежність УПЦ МП до Російської Православної Церкви. Суд вказав на те, що в статуті УПЦ МП чітко зазначено, що вона є самокерованою частиною Російської Православної Церкви. Також суд посилався на розділ статуту, де зазначено про вищу владу Собору УПЦ МП, яка зобов’язана зберігати канонічну єдність з Російською Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами.
Наслідки цього судового рішення для УПЦ МП можуть бути значними. Визнання її приналежності до Російської Православної Церкви може призвести до змін у її статусі та діяльності в Україні. Крім того, це рішення може мати вплив на взаємини між УПЦ МП та іншими православними церквами в Україні, а також на відносини між Україною та Росією в релігійній сфері.
Загалом, судове рішення про приналежність УПЦ МП до Російської Православної Церкви є важливим етапом у визначенні статусу та ролі цієї церкви в Україні. Його наслідки можуть вплинути на релігійне політичне ландшафт в країні та мають потенціал спричинити дискусії та розбіжності у суспільстві.
