прощання із колорадськими стрічками, російським телеконтентом і податківцями Януковича
Минулі два пленарних тижні позначилися трьома знаковими подіями: сепарсько-рускомірська георгіївська стрічка, присутність якої у публічному просторі зазвичай тягнула тілесні ушкодження різного ступеню складності суб’єкту матеріалізації такої присутності, відтепер додатково тягнутиме ще й адміністративну відповідальність; над шанувальниками «голубого» (прости, Господи!) огонька зробили ту ж саму «наругу», що перед тим, раніше, над радіогурманами «владімірского централа», запровадивши 75 процентну квоту на україномовний телепродукт; ну і нарешті, третє, – фон, на якому звітував Генеральний прокурор Юрій Луценко, був яскравішим за самого Луценка.
І по-порядку. 16 травня 2017 року Верховною Радою 238 голосами було в цілому прийнято законопроект Антона Геращенка про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки.
Запроваджена у 1769 році «сучою дочкою» Катериною ІІ – руйнівницею Запорозької Січі та Гетьманщини, улюблена цяцька денікінців та власовців, цілком очікувано виринає в якості гвардійської стрічки чергової реінкарнарнації Російської імперії – СССР. Як і наступної відрижки – путінської Росії.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, саме у 2005 році в Росії стартувала акція «Георгіївська стрічка» для пропаганди перемоги Росії у німецько-радянській війні 1941–1945 років, як символ російської мілітаристичної могутності, слави імперії та радянського минулого. Не випадково, що ця акція почалась одразу після перемоги Помаранчевої революції та провалу планів взяття під повний контроль України. Георгіївську стрічку намагались протиставити помаранчевій символіці та утвердити як символ «російського світу». Щорічне розповсюдження російської імперської символіки є тепер невід’ємною складовою кремлівської пропаганди. З 2014 року стрічка використовувалась так званими «силами самооборони Криму» та проросійськи налаштованими сепаратистами на території України і стала символом сепаратизму в Україні. Сьогодні стрічка активно використовується на Сході країни бойовиками для розпізнавання «свій-чужий». Георгіївська (гвардійська) стрічка стала символом російської окупації та агресії.
Зрозуміло, що заборона використання проросійських маркерів не лише назріла, але й перезріла. Відтепер, публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення тягнутиме за собою штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією колорадської стрічки або предметів, що містять її зображення.
Ну а якщо комусь було недостатньо першого разу, то повторне використання георгіївської стрічки потягне на штраф від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією цієї стрічки або предметів, на яких вона зображена.
Отже тепер, коли ви побачите когось із цією самою стрічкою, ви просто зобов’язані вжити усіх заходів для припинення правопорушення і затримання правопорушника. Ну і поки вживаєте усіх заходів, не забудьте покликати поліцію, їм після ваших заходів щодо порушника треба ще адмінпротокол скласти.
Це для початку. Але на цьому вирішили не зупинятися і вже 23 травня (ви вірите у співпадіння?), на День Героїв, Верховна Рада 269 голосами приймає проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». І ось тепер визначили, що в загальному тижневому обсязі телемовлення частка державної мови має становити не менше 75 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00. Це ж стосується і всіляких телеконцертів! І ведучих. Як тепер «Інтеру» запрошувати запоребрикових «звьозд»? Бо тепер, виявляється, передача вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі, осіб, що беруть участь у передачі, виконані, дубльовані, українською мовою.
Будуть вчити. Або не їхати. Друге краще.
Значення прийняття цього законопроекту співмірне із забороною російських соціальних мереж. В умовах гібридної війни, розв’язаної Росією, отруйне слово московської пропаганди важить не менше, аніж стрільна до «Ґрадів». Принцип «Геть від Москви!» – це не лише турбота дипломатів, – це справа кожного.
І, нарешті, третє. 24 травня Генеральний прокурор звітував за річну роботу у Верховній Раді. Скільки кого затримано, скільки коштів заарештовано (єдине питання, скільки їх дійшло до суду і отримало відповідні судові рішення. Мова, знову ж таки, і про затриманих і про гроші). Втім, як зазначалося на початку, значно цікавішим був фон, на фоні якого (пробачте цей оксюморон) відбувався цей виступ.
Одна з найгучніших операцій в історії українських правоохоронних органів. Задіяно понад 1700 співробітників поліції, Національної гвардії і понад 500 працівників військової прокуратури, гелікоптери, 454 обшуки на території 15 областей. Затримано 23 високопоставлених екс-податківців часів Януковича. Звинувачення на суму у 97 мільярдів гривень. Близько 350 мільйонів застави та 7 людей заарештовані.
Як зазначає Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, це стало можливим завдяки допомозі екс-Голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який зараз сам перебуває під заставою 100 мільйонів гривень. Як зазначає Матіос, саме Насіров розібрався в нетрях податкового законодавства, у всіх порушеннях, це тільки завдяки його сприянню основний масив роботи був зроблений.
Наскільки він розібрався, говорить його персональна застава, але те, що генпрокурор Юрій Луценко анонсував ще більш масштабнішу операцію із затримання екс-податківців, обнадіює. Очевидно, після зачистки голів обласних податковців часів Януковича і набутої від них інформації, настане час очільників районного і міського рівня.
Втім, як жартують депутати, треба щомісяця запрошувати Генерального прокурора на звіти до Верховної Ради. Тоді ми побачимо ще не одну масово-видовищну спецоперацію. Бо, на жаль, затримувати і затримувати є кого.
І є кому відпускати. Тому, Юрію Віталійовичу, зверніть увагу на судову корупційну систему. Вона зачекалася на свою спецоперацію.
Поки готувався цей матеріал, надійшла сумна звістка із Сполучених штатів. 26 травня на 90 році життя померла легенда геополітичного аналізу Збігнев Бжезінський. Будучи одним із впливовіших геостратегів в американській політиці, саме він долучився до знищення «імперії зла» – Радянського Союзу. Його прогнози стосовно ролі України в цьому світі, оцінки Росії як суто імперського проекту, який і не може бути нічим іншим, здійснилися у повній мірі. Ось низка витягів з його найбільш відомої книги «Велика шахівниця» (1997): «Україна, Азербайджан, Південна Корея, Туреччина та Іран відіграють роль принципово важливих геополітичних центрів…
…Незалежність України кинула виклик домаганням Росії на божественне призначення бути прапороносцем всієї панслов’янської спільноти. Те, що Україна буде із часом якимось чином «реінтегрована», залишається догматом віри багатьох із російської політичної еліти.
Незалежність України також позбавила Росію її домінантного положення на Чорному морі, де Одеса слугувала життєво важливим портом для торгівлі із країнами Середземномор’я і світу загалом.
Якщо Москва поверне собі контроль над Україною з її 52-мільйонним населенням і великими ресурсами, а також виходом до Чорного моря, то Росія автоматично знову отримає кошти перетворитися в потужну імперську державу, що розкинулося в Європі і в Азії.
Без України Росія перестає бути євразійською імперією. Без України Росія досі може боротися за імперський статус, але тоді вона стала б переважно азіатською імперською державою.
Україна є ключовою державою остільки, оскільки зачіпається власна майбутня еволюція Росії».
Збігнев Бжезінський чітко бачив, вектор устремлінь путінської Росії і передрікав, чим воно може закінчитися. Із книги «Стратегічний погляд. Америка і глобальна криза» (2012): «Щоб схилити українців до офіційного союзу з економічно більш стійкою Росією, знадобиться сила і як мінімум спровокована на Україні економічна криза.
Молоде покоління українців, як російсько-, так і україномовних, поступово переймається все більш глибокими патріотичними почуттями, незалежна Україна стає частиною їхньої свідомості і світогляду. Тому час може грати проти добровільного об’єднання Києва з Москвою, але нетерпляче підштовхування в цю сторону з боку Росії, як і байдужість Заходу, призведуть до потенційної появи бочки з порохом біля самого кордону Євросоюзу».
В своїх останніх інтерв’ю З. Бжезінський наголошував, що українці не лише заслуговують бути в Європі, вони вже є європейцями і доб’ються свого, при умові, що здолають корупцію, яка деморалізує державу, суспільство і навіть збройні сили. Росія змушена буде змиритись і також пройти шлях очищення, інакше її очікує доля «задвірків Китаю».
Отже побажаємо Китаю геополітичних успіхів, а Юрію Віталійовичу, – не зупинятися.
Оглядач “Шляху Перемоги”
