Вранці 14 грудня 2014 року у Стамбулі було заарештовано Екрема Думанли, головного редактора турецької газети «Заман», яка має найбільший тираж у країні (937.000), а також Хідаєт Караджа, директора телекомпанії Саманйолу, яка має п’ять телестанцій, а також 32 особи, серед яких журналісти, режисери, сценаристи, які працюють на згаданому каналі й у газеті. Їм закидають спробу захоплення країни, членство в озброєній терористичній організації.
Кидається в очі бажання переключити увагу народу з річниці корупційного скандалу 17 грудня 2013 р., який розгорнувся навколо близького оточення Ердогана, на сьогоднішній напад на представників медіа.
У всіх відомих газетах і на всіх каналах у 2010 р. висвітлювалося питання про проведення операції по затриманню угрупування Ташхіє/угрупування Мегмета Догана, під час якого було вилучено велику кількість зброї. Серед тих, хто висвітлював це питання, були й газета «Заман», і канали «Саманйолу». До того ж ця тема прозвучала й у серіалі «Єдина Туреччина». Наказ про проведення тої операції 2010 р. було підписано Оузом Кааном Кьоксалом – екс-головою безпеки, який, між іншим, сьогодні є депутатом правлячої партії. Операцію 2010 р. було здійснено після закликів голови угрупування до озброєного нападу, який фактично зомбував своїх військових промовами на кшталт: «Існування ісламу без зброї неможливе». Отже, було проведено операцію по затриманню представників цієї групи та її лідера.
Правляча партія через образи стосовно корупційного скандалу, який мав місце 17 грудня 2013 р., наклала штрафи на канали Саманйолу й газету «Заман» на мільйони доларів за висвітлення деталей цього скандалу.
Однозначним є прискіпливе ставлення правлячої партії до згаданого каналу й газети. Кожного дня збільшуються приклади «брудної гри» директорів медіа груп, яких призначили на посаду представники правлячої партії. Через такі колізії за останній час близько 200 журналістів, серед яких такі відомі у міжнародній спільноті імена, як Хасан Джемаль, Мегмет Алтан, Агмет Алтан, були позбавлені роботи.
У Туреччині, яка з кожним днем стає все тоталітарнішою, повторюється сценарій 34-річної давнини, коли вісім тисяч поліцейських оточили редакції двох відомих газет і одного каналу і провели обшук з метою боротьби з тероризмом.
Режисерам серіалу «Єдина Туреччина» спочатку було заборонено знімати серіал на території Конʼї, надалі, коли вони намагалися переміститися на іншу територію для продовження зйомок, вийшла нова постанова – про заборону знімати і в інших місцевостях. З першого дня виходу цього серіалу на екрани він максимально підняв рейтинг каналів. Згодом тією ж режисерською групою було відзнято інший серіал – «Сунгурлар», який також мав величезний успіх у глядачів. За даними 13 грудня 2014 р., коли транслювали останню серію цього серіалу, у загальному перегляді телепередач цей серіал був на другому місці. Наступного дня, рано вранці, режисера й усю його команду було взято під варту за «негативний формат представлення угрупування Ташхіє, яке було пов’язано із Аль-Каїдою».
Турецька медіа сьогодні переживає нелегкі часи, адже посилюється тиск з боку Ердогана і постійно змінюються відповідальні за медійні напрямки розвитку.
Найболючішим питанням є той факт, що у період правління Ердогана замовчуються моменти, пов’язані із вступом турків до терористичної організації IŞID (Іраксько-дамаська ісламська держава), із поставкою цій організації зброї, із Аль-Каїдою. На кордоні із Сирією створилась неабияка ситуація. Минулого року було проведено антитерористичну операцію проти Аль-Каїди, але усіх, хто був причетний до проведення операції, Ердоган звільнив з посад і за його вказівками було відкрито справу проти них за статтею «шпигунство».
Також і чотири роки тому, у 2010 р., через операцію, пов’язаною з Аль-Каїдою, результати якої було розглянуто у суді, велику кількість журналістів і представників медіа було взято під варту.
За три дні до останньої операції у меджлісі поспіхом було прийнято поправки до закону, які вніс Т. Ердоган. Замість формулювання «підозра у сильній провині» і «конкретна підозра» було вписано формулювання «можлива підозра», за обвинувачення у якій людину можуть взяти під варту й накласти арешт на майно. Такі зміни у законі повністю придушують права незалежних медіа, які згодом можуть стати причиною повного знищення незалежного інформування в Туреччині.
Міжнародні організації засуджують переслідування журналістів у Туреччині
Ці акції розцінюються крізь призму нового загострення політичного протистояння між президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та його непримиренним опонентом, впливовим сунітським священнослужителем, добровільним вигнанцем до США Фетхуллахом Гюленом (Fethullah Gülen).
Human Rights Watch розцінила звинувачення турецькою владою журналістів у вчиненні злочинів як спробу завдати шкоди свободі медіа та паралізувати свободу слова.
«Схоже, що ЗМІ знову стали мішенню у політичній боротьбі Ердогана з його колишніми союзниками – прихильниками Гюлена, – заявила старший науковий дослідник HRW Емма Сінклер-Уебб (Emma Sinclair-Webb). – Час проведення операції та обмеженість оприлюднених доказів спонукають до думки, що ці арешти політично вмотивовані, а не базуються на обґрунтованій підозрі у злочині».
Як відзначає представниця HRW, вони мають на меті не тільки дискредитувати та залякати медіа, прихильні до Гюлена. Арешти вписуються у знайому канву переслідувань журналістів за звинуваченням у належності до незаконних організацій. Мета цього – змусити замовкнути критично налаштовані ЗМІ.
Нальоти на наймасовішу у Туречеччині газету Zaman і на медіагрупу Samanyolu TV осудили Міжнародна федерація журналістів (IFJ) та Європейська федерація журналістів (EFJ).
«Нас жахає цей зухвалий напад на свободу преси та на турецьку демократію», – заявив президент Міжнародної федерації журналістів Джим Бумела (Jim Boumelha).
Він вважає свавільну акцію «реваншем» влади проти інакомислячих, вчиненим через рік після порушення справи щодо корупції в її найвищих ешелонах.
Туреччина належить до країн із найбільшою кількістю ув’язнень журналістів. Три роки тому, у розпал судових процесів, за ґратами перебували понад 100 медійників. Цього року їхнє число значно зменшилося.
«Однак остання акція наочно свідчить, – заявив Дж. Бумела, – що зневага влади до журналістів не зменшилася».
Президент Європейської федерації журналістів Могенс Блішер Бьєррегард (Mogens Blicher Bjerregård) нагадав, що недавно спільно з Радою Європи був підписаний меморандум про взаєморозуміння зі створення нової інтернет-платформи з попередження атак на журналістів і медіа. Тож міжнародна спільнота має надіслати турецькій владі чіткий і рішучий месседж.
Виконавчий директор Комітету захисту журналістів (CPJ) Джоел Саймон (Joel Simon) сказав: «За турецькою владою тягнеться хвіст політизованих судових процесів проти медіа. Вона не зносить критичної журналістики. В її теперішній жорсткій акції – присмак політичної помсти».
За словами голови правління Комітету захисту журналістів Сандри Мімз Роу (Sandra Mims Rowe), президент Ердоган знову показав, що використовуватиме «екстремальні заходи, аби змусити замовкнути голоси дисидентів».
«Він вірить у догідливу, а не у вільну пресу», – вважає голова правління КЗЖ.
Старший радник зі свободи медіа віденського Міжнародного інституту преси (IPI) Стівен М. Елліс (Steven M. Ellis) поставив скоєні минулого тижня репресії проти журналістів в один ряд із листопадовою забороною законодавцями правлячої партії ЗМІ висвітлювати розслідування у парламенті корупційного скандалу, а також із березневою забороною урядом Twitter і YouTube.
«Покриття завісою секретності звинувачень у корупції та цілеспрямоване переслідування тих, хто їх висуває, лише підриватиме віру громадськості у верховенство право та демократію у Туреччині», – прогнозує він.
Завідувач бюро «Репортерів без кордонів» у Східній Європі і Центральній Азії (RSF) Йоганн Бір (Johann Bihr) зауважує: через рік після того, як у Туреччині вибухнув корупційний скандал щодо можливої причетності до нього членів уряду, на цю тему накладено табу. Над репортерами, які його висвітлюють, нависла загроза.
Йоган Бір засудив нову ескалацію репресій і закликав уряд в Анкарі негайно звільнити арештованих журналістів.
За Індексом свободи преси RSF Туреччина посіла 2014 року 154 місце серед 180 країн світу.
Масові арешти журналістів та інших опонентів влади у Туреччині розкритикував також розкритикував Європейський Союз. Стурбованість драматичними подіями висловив такожДерждепартамент США.
Yunus Erdogdu
| Received: Thu, 18 Dec 2014 12:31:57 +0200 |
