Закінчилася наступальна операція полку «Азов» у Новоазовському напрямку.
Завданням операції був вихід на лінію Павлопіль – Комінтерново – Широкине.
Метою – відволікання резервів противника від Дебальцевського напрямку та послаблення його тиску на Півночі. Крім того, вихід на вказану лінію унеможливив обстріли терористами міста Маріуполь, -такі, які мали місце 24 січня 2015 р.
В операції брали участь три піхотні роти «Азову», мінометна батарея полку, за артпідтримки ЗСУ.
Удари завдавалися у трьох напрямках: Павлопіль – Октябрь, Комінтерново – Заїченко, Широкине – Саханка. Два перші відволікаючі. Третій – основний.
У результаті першого дня наступу (10.02.2015) всі завдання були виконані на 100%. Звільнено Павлопіль, Піщевик, Лебединське, Комінтернове, Широкине. Ворогу були завдані втрати у півсотні вбитих і поранених, знищено декілька одиниць бронетехніки (офіційно ворог визнав шість убитих тільки в Широкиному та Заїченко, більше десяти поранених у Широкиному). Втрати полку за день – один загиблий, сім поранених.
11.02.2015. Важкі зустрічні бої на основному напрямку Широкине – Саханка. О 5.00 наступ піхоти противника після артудару. До обіду «азовці», відбивши атаку, перейшли у наступ і зайняли дві лінії оборони противника, наблизившись безпосередньо до Саханки. Наші втрати – троє поранених бійців. Втрати противника – до 20 вбитих. На інших напрямках спостерігалося затишшя.
12.02.2015. “Азов” закріплюється у селищі на зайнятих позиціях. Артилерійські дуелі. Бійці полку “Азов” допомагають в евакуації місцевих мешканців. У селищі через мінометні обстріли та роботу ворожої артилерії багато руйнувань.
13.02.2015. Відносне затишшя з обох боків, підтягувалися резерви і тили, перегруповувалися підрозділи. На жаль, ми не отримали очікуваних танків і бронетехніки для створення маневрових груп. Вночі розвідкою «Азову» ліквідовано двоє терористів.
14.02.2015. Широкинська бойня. 5.50 – після надпотужного удару РСЗВ «Град» по Широкиному, противник за підтримки п’яти танків, двох БМП, двох БТР і силами батальйону піхоти починає контрнаступ. Бій вівся з надзвичайною впертістю з обох боків. Противник кинув у бій, крім «ополченців», російську бронетехніку.
Особливо гострого характеру бій набув близько 12 години дня, коли бойові порядки були порушені, – «азовці» та сепаратисти перетнулися між собою, почався хаотичний бій за кожну вулицю і дім. У цих боях вдалося знищити два танки, БМП і БТР противника з їхніми екіпажами.
Близько 14.00 прийшло підкріплення – два танки ЗСУ. Контратакою «азовцям» вдалося захопити домінуючі висоти у селищі. Близько 20-ї години почалася нічна контратака «Азову» і танків ЗСУ на ворога з метою його витіснення з Широкиного у бік Саханки. Близько першої години ночі ворог був повністю витіснений з населеного пункту. Втрати з нашого боку – чотири вбитих, 56 поранених, два бронеавтомобілі та один БТР. Втрати ворога – до сотні вбитими, два танки, БТР, БМП, два «Урали».
На жаль, у результаті вступу в силу умов перемир’я довелося припинити роботу танків і артилерії, «Азов» відійшов на заздалегідь підготовлені позиції. Користуючись цим, ворог близько 4 години ранку завів свою бронетехніку в східну частину Широкиного. О 5.00 противник атакував наші позиції за допомогою артилерії і танків. Не маючи танків і артилерійської підтримки, «азовська» піхота контратакувала ворога, відкинувши його на східну частину села. У результаті бою двоє наших бійців загинуло, 7 поранено. З боку ворога – до десяти вбитих бойовиків. Таким чином, до 12.00 встановився своєрідний статус-кво: «Азов» займає західну частину Широкиного і домінуючі висоти, супротивник зосередився в його східній частині.
Надвечір під час ротації частини «Азову» стався прикрий випадок, який став уже звичним на цій війні, – колона побратимів з «Донбасу», йдучи у щільному тумані й не знаючи місцевості, зайшла на територію сепаратистів. Маневрова група з бійців «Азову», «Східного корпусу» та морських піхотинців пробилася до колони й витягла її. Результат помилки – двоє загиблих.
На ранок 16 лютого на позиціях під Широкиним встановилася тиша, зрідка порушувана вогнем міномету сепаратистів по українських позиціях.
Підбиваючи підсумки операції можна впевнено констатувати наступне:
Операція досягла основної мети – відтягування резервів техніки та живої сили противника з Північного (Дебальцевського) напрямку; розширення зони безпеки довкола стратегічного міста – Маріуполя.
Південний фронт ворога значною мірою розбитий і деморалізований. Якби не перемир’я, можна було б розвивати наступ на Новоазовськ з перспективою виходу на державний кордон України (за умови, що ЗСУ почне активно підтримувати наступальну операцію).
Також впевнено можна сказати, що наступальна тактика з переходом до мобільної оборони призводить до набагато менших втрат і більших здобутків, аніж сидіння в глухій обороні.
Підрозділи «Азову»: піхота, екіпажі бронетехніки, артилеристи, медики, водії, розвідники проявили надзвичайний героїзм і стійкість, як у наступі, так і в обороні. Навіть втративши за одну добу 20 % бійців вбитими і пораненими (14.02.2015 – 4 вбитих, 56 поранених), підрозділи не втратили керованість і бойовий дух і змогли після відбиття атаки організувати нічну контратаку!
Особливо треба відзначити ІІ сотню «Азову», яка була кістяком оборони Широкиного і заслужила в ній звання «Залізної», та її сотника Кирила «Кірта» – як приклад азовського командира, що всі дні і ночі операції провів на передовій.
Також треба відзначити побратимів з харківської роти «Східний Корпус», для яких цей бій став вогненним хрещенням і з якого вони вийшли з солдатською гідністю.
Зимовий наступ «Азову» – приклад того, що не міжнародні договори з ворогом, а віра у власні сили і бойовий дух приведуть до Перемоги і Визволення нашої Вітчизни. Свобода кується на полі битви, а не за столом переговорів.
Слава Україні!
