Вже понад 90 років, від коли його оформили українські патріоти вихідці з України після втрачених визвольних змагань Української Народної Республіки. Про історію Українського Вільного Університету писали старші покоління. Вони його зрештою розбудовували та фінансували. Молодші дещо допомагали, інколи приймали участь, але мабуть не могли собі уявити чим він буде у 21-ому столітті. А він став неоціненним доробком не тільки української діаспори яка його ставила, але й непересічним скарбом нашої нації. Він зумів поєднати сили діаспори та незалежної патріотичної України так, як мабуть жодна інша інстанції цього не зуміла.
Сьогодні провід університету у руках українських науковців з України та діаспори. Ректор з України, декани трьох факультетів з України та з діаспори, професорський склад теж різноманітний, і до речі навіть не виключно український. Так не українець, тобто австріяк, відповідає та викладає україністику. Весь освітній персонал заавансований надзвичайно великим знанням та досвідом.
Але мабуть найцікавіше – це склад студентів. Вони переважно з України. Але не тільки з Львівської, Тернопільської та Франківської областей. Радше велика частина з Донецька, Луганська, Чернівців, а також з Криму. Всі розмовляють бездоганною українською мовою та проявляють глибоке зацікавлення україністикою, філософією, історією та економією. Оскільки УВУ займається магістерськими та докторськими дипломами, учні УВУ надзвичайно ерудовані. УВУ також надає можливості вивчати англійську та німецьку мови, та в майбутньому повернути педагогчні курси для учителів україністики.
Університет знаходиться у престижній частині Мюнхену. Мабуть саме розташування у центрі Західної Європи у країні, яка традиційно проявляла не найбільшу приязнь до українських справ, одначе у цьому випадку уряд Баварії надає наукові та освітні кредити як і дипломи абітурієнтам УВУ. Щоби здобути магістерський на одному з трьох факультетів УВУ, треба відбути три семестри, тобто півтора року навчання з даного предмету. Подібна історія із докторантськими студіями, які завершуються дисертацією та її захистом.
УВУ займається також видавничою діяльністю. В даний час готуються конференція та видання її матеріалів з нагоди 200-а років народження Тараса Шевченка, також готується збірка Лесі Українки в українській та в перекладі на німецьку мовах У приміщенні УВУ відбуваються також і різні наукові та культурні заходи. Тут є надзвичайний архів понад 90-літньої діяльності, який в більшості упорядкований, але потрібно технічного упорядкування, а також і надзвичайна бібліотека українських і чужомовних книжок на українські теми та навіть раритетні видання. Почався процес електронного упорядкування наявної літератури та документації.
УВУ вважається центром україністики серед чужого моря, тобто у центрі Західної Європи. Для інших – це віконце для науковців з України в майбутньому, вийти на вищі студії у західному світі. Сьогоднішній УВУ надає обидві можливості. Мабуть УВУ має ще і третю характеристику — це місце зібрання українців і не-українців, зацікавлених українською наукою як із Заходу, так і Сходу.
Як фінансується УВУ? З виплат за навчання самих студентів, але також з двох основних залізних фондів, тобто інвестицій одного фонду при Товаристві Приятелів УВУ, оформленого з різниці перепродажу попереднього приміщення УВУ та закупу нового, що становить приблизно 4.5 мільйона євро та другого джерела – Фундації Українського Вільного Університету оформленої у США з активом поверх три мільйони доларів. Одначе ці джерела спроможні дати тільки основу фінансування УВУ. Потреби розвитку української науки у сьогоднішньому світі вимагають далеко більших коштів.
Тобто українська наука потребує меценатів. Це добре розуміли попередні покоління, які в основному влаштували базу сьогоднішнього основного капіталу УВУ. Ці покоління також намагались влаштувати українські центри по неукраїнських західних університетах з більшим чи меншим успіхом. Чому інколи з меншим бо, на жаль, часом центр української науки є, але він не дуже прихильний саме до української науки.
Таке не може статися з УВУ, бо поза Україною – це єдиний високо-освітній український науковий центр, який знаходиться і забезпечений залишитися в українських руках – це Український Вільний Університет в Мюнхені. Сьогодні не стоїть питання його збереження, бо він має основу фінансового та професійного забезпечення. Одначе сьогодні перед ним можливості ширшого розвитку як для України, так і для української діаспори.
Все залежить від академічного напрямлення та розумної господарки його керманичів. Також від управ його двох головних джерел фінансування, але не менше від благодійних людей, які розуміють, що розвиток нації, тим більше нації, яку нищили фізично і духовно століттями, але вона показалася невмирущою, вимагає фізичних та духовних цінностей та інвестицій для розвитку науки про націю та підготовки її високоосвічених носіїв. Не будьмо байдужими!
6 липня 2013 року
Аскольд Лозинський
Голова Фундації УВУ в США
