Останніми днями в українському медіапросторі активно обговорюються дві теми: перша – засідання Ради асоціації Україна-ЄС та виконання Україною Угоди про асоціацію, друга – легалізація зброї в Україні та прийняття закону про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, що вже схвалений профільним комітетом та включений до порядку денного цієї сесії Верховної Ради України.
Чому ми зупинились саме на цих двох темах та чи можуть вони бути пов’язані? Відповідь – так, і ось чому.
Почнемо з того, що 11 лютого в Брюсселі пройшло 7-ме засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Воно слідувало за домовленостями, досягнутими під час 22-го Саміту Україна-ЄС (6 жовтня 2020 р., м. Брюссель) та стосувалось питань, які становлять інтерес як для України, так і для Європейського Союзу, серед них: стан виконання угоди, реформи, ситуація з COVID-19, можливості поглиблення економічної інтеграції України та наближення національного законодавства до законодавства ЄС.
Після засідання Ради асоціації повідомлялось, що сторони домовились розпочати всебічний огляд того, чого досягли як Україна, так і Європейський Союз за допомогою цієї Угоди на сьогодні.
І тут ми звернули увагу на деякі положення Угоди, які становлять сферу нашого професійного інтересу.
Так, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема статтею 12 Угоди, передбачено, що
- сторони розвивають подальше співробітництво з роззброєння, зокрема зменшення надмірних запасів стрілецької і легкої зброї;
- співробітництво в галузі роззброєння включає контроль над озброєннями, експортий контроль та боротьбу з незаконною торгівлею зброєю, зокрема стрілецькою і легкою.
Сьогодні План заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС українською стороною не містить конкретних заходів щодо організації співробітництва із згаданих питань, так само ця сфера залишається поза увагою під час презентації результатів виконання Угоди з боку української сторони.
Попри це Центром безпекових досліджень “СЕНСС” вже другий рік поспіль звертається увага на наростаючу загрозу громадській безпеці та порядку від обігу нелегальної стрілецької зброї та легкого озброєння. Найголовнішою небезпекою, пов’язаною з незаконним обігом зброї, залишається посягання на людське життя та здоров’я, а також транскордонна злочинність.
Від побутових конфліктів до вимагань і викрадень людей – за даними дослідження Центру щодо нелегального обігу стрілецької зброї та легкого озброєння в Україні за 2020 рік* – постраждалими від злочинів із застосуванням зброї стали сотні людей, серед яких є як поранені, так і загиблі (260 та 87 осіб).
Найчастіше постраждалими від незаконного застосування зброї є сусіди та знайомі, члени родини, а також звичайні перехожі. В зоні небезпеки – правоохоронці, молодь та представники сфери послуг. Найчисленніші випадки незаконного використання/зберігання зброї правоохоронцями фіксувались серед осіб, що застосовували зброю по відношенню до сусідів, знайомих та членів своєї родини, а також серед водіїв.
Результати моніторингу свідчать, що в кожному шостому випадку зброю виявляли у осіб, які вживають наркотичні речовини, а у 19% випадків нею володіють групи злочинців, а 9% власників зброї (як зареєстрованої, так і нелегальної) возять її з собою в авто. Найчастіше зброю використовують під час конфліктів сусіди та члени родини. За випадками незаконного використання/зберігання зброї “лідирують” Дніпропетровська область та м. Київ.
Офіційні статистичні дані підтверджують, що велика кількість незаконної зброї та вибухових предметів продовжує залишатися в обігу на території України. За інформацією Офісу Генпрокурора у 2020 році 5116 кримінальних правопорушень було кваліфіковано як незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та речовинами. Окрім того, за результатами дослідження Центру за 2020 рік правоохоронцями було вилучено щонайменше 313 000 набоїв, 1450 гранат та 1220 гранатометів і гранатометних пострілів.
Дані моніторингу СЕНСС вкотре підтвердили, що важливою ознакою, що характеризує ситуацію з незаконним обігом та поширенням зброї є зберігання населенням України вдома частин боєприпасів, запалів і підривників гранат та мін, корпусів гранат, тротилових шашок. Виготовлення бойових припасів чи вибухових пристроїв залишається характерним явищем для України з декількох підстав і одна з них є наслідком збройного конфлікту.
Не зважаючи на щорічне посилення загрози, питання обігу зброї у незалежній Україні ніколи не було врегульовано на рівні закону, за винятком відповідальності, встановленої Кримінальним кодексом України. У 2021 році народні депутати наблизились до вирішення цього питання, включивши проект закону «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» (4335), що вже схвалений профільним комітетом та включений до порядку денного цієї сесії Верховної Ради України.
Законопроект визначає категорії цивільної вогнепальної зброї А, B, C, D, E залежно від її технічних характеристик; види зброї, заборонені до цивільного обігу; умови, за яких фізичні та юридичні особи мають право її набувати; створення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї; порядок видачі посвідчень власника зброї, її зберігання і спадкування; запровадження страхування цивільної відповідальності та порядок застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту.
Втім, цей законопроект має чимало противників, що вважають його положення занадто дискредитуючими по відношенню до існуючих та потенційних власників зброї, та переконані, що вказаний законопроект не вирішить питання нелегального обігу зброї.
Зважаючи на досягнуті 11 лютого у Брюсселі домовленості щодо оцінки прогресу виконання Угоди про асоціацію та заявлені українською стороною наміри її оновити, вважаємо, що доцільно було б врахувати ризики поширення нелегальної зброї як в Україні, так і за її межами (в тому числі в країнах ЄС), синхронізувати дії Уряду, ВРУ та активізувати співробітництво з цих питань. Особливо, враховуючи те, що нерідко для виконання Угоди про асоціацію необхідне наближення відповідного національного законодавства до законодавства ЄС.
*Дослідження проведене шляхом аналізу інформації, отриманої в результаті спеціальної обробки відомостей, отриманих із відкритих джерел (офіційних веб-сайтів органів державної та місцевої влади, підрозділів правоохоронних органів центрального та регіонального рівнів; їхніх профілів у соціальних мережах (twitter, facebook); українських електронних ЗМІ), державної статистичної звітності, єдиного державного реєстру судових рішень, даних соціологічних досліджень
