Нині Росія нагадує старий паровоз, який несеться на несамовитій швидкості у прірву. Одержимість війною проти України Путіна починає позначатися і проявлятися в усіх ділянках життя. Переключені на війну державне управління, економіка, соціалка не встигають справлятися з будь-якими іншими викликами. Проблеми, які в умовах миру і величезних експортних валютних надходжень вирішувалися б миттєво, або хоча б планово, кинуті на самотік та істотно загострюються. Перегріта економіка починає гостро відчувати брак ключових ресурсів: людей, грошей та товарів. В умовах нестачі ресурсів організм починає пожирати себе. Увірувавши в нескінченність своїх ресурсів в умовах безупинних м’ясних штурмів, Росія опинилася перед загрозою повної демілітаризації та підриву здатності обороняти країну. За підрахунками аналітиків за нинішніх темпів виробництва і відновлення броньованої техніки вистачить максимум ще на рік. Гостро відчуває фронт нестачу живої сили. Втрати після Харківської авантюри почали істотно перевищувати темпи поповнення.
Саме сніговий ком проблем, що нестримно котиться на Росію, заставляє її вустами своєї агентури кричати про необхідність зупинки війни на нинішніх рубежах.
Що ж саме відбувається за залізобетонним фасадом вдаваної стабільності «потьомкінської дєрєвні».
Попри вкидання величезних грошей в оборонну промисловість і на воєнні проблеми, які позірно дали ріст економіці, інфляція нестримно зжирає всі прибутки. Цьогоріч ціни в Росії зросли буквально на все. Що симптоматично, не лише на підсанкційні імпортні товари, але й навіть на те, чого б здавалося в Росії валом. Приміром, при постійному рапортуванні про рекордні врожаї (значним чином через грабіж сільськогосподарської продукції на окупованих територіях) в Росії раптово здорожчало на 30% борошно для хлібопекарень. Це означає, що подорожчає й хліб.
Попри дію бензинового ембарго, яке мало вгамувати ринок бензину всередині країни, ціни на «ісконно русскій» бензин продовжують рости, а проблеми дефіциту бензину так і не вдалося вирішити. Тепер, замість зняття ембарго на початку осені (тимчасова заборона на експорт бензину була введена з 1 березня по 31 серпня), російське Міненерго пропонує продовжити його до кінця року. А замість росту валютних надходжень з продажу нафтопродуктів, Росія отримала постійний ріст цін на бензин всередині країни. Як біржові, так і споживчі ціни вчергове побили минулорічний рекорд, який тримався з жовтня 2023 року і за заявами влади носив тимчасовий (сезонний) спекулятивний характер. Українські дрони та некомпетентність російської влади перетворили проблему з сезонної на постійну.
Щодо імпортних товарів проблема носить ще більш гострий характер. З того, що ще можна придбати в Росії, ціни виросли на все.
«Дешевий китайський автопром», що мав замістити якісні автомобільні бренди, не лише добив відповідну російську галузь, але, як виявилося, став зовсім не дешевим. Лише за півроку ціни на автомобілі виросли на 14% і їх ріст триває. Водночас, криза платежів з Китаєм не дозволяє наситити ринок потрібним сервісом і запчастинами. Тому китайські автомобілі тепер недешеві і досить часто одноразові.
Стрімко ростуть ціни на електроніку. Після рекордного здорожчання з часу введення санкцій вони знову виросли в ціні на 10-15%, а якісних брендів, на кшталт Apple, на 40%. І так з будь-яким імпортним товаром, який зріс за рік від 10 до 50%. Санкції заставляють постачальників вибудовувати все більш заплутані і дорогі ланцюжки постачання. Впливає і ріст ключової ставки та знецінення рубля. Активно допомагають і друзі-хусити, які, порушивши логістику в Червоному морі, підсилили ріст цін на імпортні товари.
Ріст економіки на допінгу воєнних витрат міг би ненадовго протягнути вдавану стабільність, але Росії катастрофічно бракує робочої сили. Полювання на відьом нелегальних мігрантів та сточування працездатного населення лобовими м’ясними штурмами спровокувало кризу як у цивільних галузях, так і у війську. Про глибину проблеми свідчить так званий «навіс вакансій», коли на одного безробітного припадає декілька вільних робочих місць. Зараз в середньому на одного безробітного припадає 2,5-4,5 вільних робочих місць. Крім цього, спостерігається стагнація заробітних плат у більшості, крім воєнної, галузей.
І швидко поповнити нестачу фактично ніким. Антимігрантська істерія, законодавчі рішення про заборону мігрантам працювати в певних секторах, постійні мобілізаційні рейди лише поглиблюють проблему. З іншого боку молох війни потребує все більше людських жертвоприношень. В умовах, коли російська армія здеградувала в технологічному плані до первіснообщинної, воювати числом, а не вмінням залишилося єдиним методом. Відтак, рабський людський ринок одноразових регіональних контрактів вкотре піднімає ціни. Так, приміром, південні регіони задля залучення військовозобов’язаних по контракту почали виходити за межі суб’єктів. Так в Краснодарському краї встановлена одноразова виплата в розмірі 1,6 мільйонів рублів, що понад вдвічі перевищує виплату в сусідній Ростовській області, звідки потенційні контрактники можуть добратися за три години. Однак заманювання виплатами уже працює не так ефективно. Втрати Росії на війні в Україні вже перевищують втрати совєцької армії в часи ІІ Світової війни. А відтак спокуса провести ще одну мобілізацію, про яку мріє Путін, окрім негативних і не прогнозованих соціальних наслідків, доб’є і промисловість.
Товарну кризу і кризу робочої сили істотно посилює грошова криза. Попри те, що Росія щомісячно отримує мільярди нафтодоларів, проблемою стало отримувати ці гроші вживу. Індія, приміром, розраховується неліквідними рупіями, а основний торгівельний партнер (правильніше сказати метрополія) – Китай, фактично зупинив здійснення прямих платежів з Росією, навіть в юанях. Відтак, згубна монопольна юанізація російської фінансової системи не збільшила кількості валюти в економіці, а, навпаки – перекрила краник валютних надходжень.
У цих умовах Росія перестає бути здатною реагувати на найпростіші виклики. Зимове замерзання цілих міст 2023 року грозить перерости в справжній апокаліпсис 2024-го. Після масових повеней, до речі, прогнозованих, весни 2024 року, Росія безсило спостерігає за величезними пожежами, приміром в Якутії та Бурятії, які добивають і так хитку екосистему. Гасити пожежі ніким і нічим. Все і всі пішли на війну.
Росія, яка мріяла залишити Україну без світла і тепла, зіткнулася з каскадом техногенних аварій, які погасили світло в цілих регіонах. В Краснодарі через аварії на 235 станціях знеструмлені сотні вулиць. В Бурятії через аварію на Гусиноозерській ГРЕС сотні тисяч мешканців, серед них і столиці, залишилися без електропостачання. В Чистополі (Республіка Татарстан) мешканці опинилися в результаті аварії без питної води, яку їм вирішили підвозити автівками для відкачки вигрібних ям і каналізаційних стоків. Понад 80% мешканців Калмикії живуть без доступу до питної води.
Справжній колапс переживає логістика. Практично ані дня не обходиться без екстрених випадків в авіації. Росія, яка вирішила самостійно клепати санкційні запчастини для імпортних літаків, перетворила авіаперевезення в справжню й дорогу російську рулетку. Перевантажена середньовічна залізниця обрізала цілі регіони від постачання продукції першої необхідності. Якутія, Далекий Схід потерпають від неможливості вчасно доставити уже проплачені товари залізницею, тарифи на яку істотно зросли. Це викликає хвилю регіональних дефіцитів, а отже і стрімкого спекулятивного росту цін.
Безпросвітне майбутнє штовхає країну в стрімкий ріст злочинності. Кількість злочинів, здійснених організованими злочинними угрупуваннями, зросла порівняно з передвоєнним періодом майже вдвічі (за офіційною статистикою на 76%) і продовжує стрімко рости з кожним роком так званої СВО. В Росії сплеск кримінальних інцидентів з незаконним обігом зброї. Так, приміром, кількість пограбувань, вбивств із використанням вогнепальної зброї до грудня 2023 року зросла від 5 до 17 разів порівняно з 2021 роком. А це ще не всі «герої СВО» повернулися додому. В кінці 2023 року подібну статистику просто закрили.
Усі ці фактори накладаються і тригерять один одного. А оскільки зупинити негативні тенденції немає ні можливості, ні бажання – путінський паровоз летить вперед. І, схоже, наступна зупинка у пеклі…
Юрій Сиротюк
