13-17 вересня у Львові пройшов 24 Форум видавців. Українська Видавнича Справа традиційно була представлена на важливій для видавців, авторів та затятих читачів події.
Основною тематикою цьогорічної участі видавництва стали ідеологічні аспекти дослідницьких праць Романа Бжеського. Зокрема, до книжкової експозиції видавництва увійшли його книги, видані в діаспорі: «Національно-політичні погляди М. Драгоманова: їх вплив та значіння», «Що нам дав Микола Хвильовий?», «Чолові представники українського відродження і виродження» у двох томах, а також другий том «Нарисів з історії українських визвольних змагань». Це рідкісні видання автора, що не мали свого часу широкого розповсюдження, проте мали великий резонанс серед представників української еміграції, та жодного разу не перевидавались в Україні.
У дусі першовідкривачів пройшов захід «Контраверсійний погляд Романа Бжеського на історію України» за участі історика Миколи Посівнича та журналіста медіа-експерта Ростислава Мартинюка. В живому часі учасники дискусії ніби творили нову сторінку історії, будуючи чесну, незаангажовану розмову про історію в творчій спадщині непересічного українського інтелектуала Романа Бжеського, демаскуючи відомих діячів та викриваючи ворожі технології Московської імперії, у яких би історичних формах вона не перебувала. Зокрема, певним відкриттям стали досліджені Бжеським технології упокорення окупованих територій через голод, що спершу цілком цілеспрямовано відпрацьовувались більшовиками 1921-22 рр. Слід зазначити, що всі праці автора засновані на документах країни-окупанта СССР, де Бжеський прискіпливо аналізує їх та виступає як юрист і прокурор, працюючи з матеріалами.
Ядром розмови стало розкриття піднятої Бжеським проблеми Драгоманова та поняття «драгоманівства». У своїй праці «Національно-політичні погляди М. Драгоманова: їх вплив та значіння» автор дає відповіді на питання: якій нації служив Драгоманов на основі його ж творів.
«Талант Бжеського полягає в тому, як він викладає проблему драгоманівства в Україні, як вона прищепилася безпосередньо в нашому суспільстві та як вона діє сьогодні. Ми зможемо побачити в кожній мізансцені сучасного українсько-політичного життя те, про що пише Бжеський. Це, як на мене, величезний феномен», – запевнив експерт з інформаційних технологій Ростислав Мартинюк.
Ключова тема Драгоманова, яку він просував, полягала в наступних тезах – московський народ також страждає від царизму, то чи не є ми спільні у боротьбі з ним? Давайте подолаємо царизм, а потім будемо думати, що далі робити. Це перша технологія – «русскій нє віноват нікагда», винуватий будь-хто: Путін, цар … будь-хто, – розвиває дискусію Ростислав Мартинюк, – от уявіть, на стадіоні співають не «Путін – пуйло», а «Русскій – пуйло» – якби це було по Донцову, яка була б реакція? Читаємо у Бжеського: «всякий драгоманівець уважає, що українське питання може бути цілком полагоджене зміною ладу в Московській імперії на догідний для народу». «То, – зв’язує логічним мотузком доповідач, – хіба ми не бачимо в публічному дискурсі розмов про те, що в нас нормальні стосунки з Росією будуть тоді, коли там не буде Путіна. Є, і в Україні працює величезна кількість майданчиків, які готують цей момент, коли «плахой Путін» піде, а «хорошиє рускіє» залишаться на території України панувати в наших ЗМІ, культурі, освіті … так би мовити – консенсус між українцями і московитами».
В продовження теми безкомпромісної літератури в рамках Форуму відбулась зустріч із журналістом Станіславом Федорчуком, який презентував збірку новел ідеаліста та лицаря духу Леоніда Мосендза «Відплата».
В рамках цього заходу обговорили постать та життєвий шлях Леоніда Мосендза – найкращого новеліста, за твердженнями Дмитра Донцова.
За означенням Станіслава Федорчука, герої мосендзових оповідань складають іспит перед обличчям світової історії, демонструючи не вроджені, а насамперед виховані або виявлені психологічні вольові якості та вчинки, які межують з самопожертвою.
Підсумком заходу стала цитата Романа Бжеського: «Віримо, що правда переможе, і тоді такі послідовні націоналісти, як Мосендз займуть належне їм місце в пантеоні української культури».
А від себе додам сподівання, що такі ідеологи, як Бжеський, його історико-публіцистична спадщина та новеліст Мосендз належним чином будуть вивчені та займуть гідне місце в загальнонаціональному науковому і культурно-духовному спадку України.
Євгена Тищук, УІС
