У німецькому місті Гайльбронн українська громада вшанувала співвітчизників, заморених голодом, молитвою на цвинтарі, біля пам’ятника загиблих у війні 1939-1945 рр. Під жовто-блакитними прапорами, з почесними вінками від мера міста Гаррі Мергель та Анастасії Козак зустрілись українці у жалобному місці.
Священник греко-католицької церкви Роман Врущак відслужив панахиду за душі жертв Голодомору, гітлерівської диктатури, за тих, хто поклав свої голови у сучасній російсько-українській війні. Молитви влилися у море молитов, за душі убієнних, які звучали у цей день в усій Німеччині.
Програма продовжилась у палаці, де звучали Гімн України, виступи Анастасії Козак, члена громади Гайльбронну Лесі Шрамко, заступника голови Об’єднаних Українських організацій у Німеччині.
Голова Миколаївської організації Національної спілки письменників України Віра Марущак розповідала про враження від того, як ще у 70-ті роки минулого століття в редакції було відмовлено у публікації замальовки про людину, яка пережила голод. Її намагалися переконати, що такого в історії країни не було. Натомість тоді молода журналістка розповіла жахну і правдиву історію власної родини.
Відповідальний секретар газети «Южная правда» пояснив, що існує цензура, яка забороняє розповідати правду. Уже пізніше переконалася в цьому сама. Тому більшість людей мовчала, бо боялася потрапити за ґрати.
Також письменниця розповіла про власні оповідання зі збірки «Життєва абетка».
На зібранні була присутня голова організації Об’єднання українських жінок у Німеччині Марія Ковалишин. Цього вечора звучала бандура, на якій грала Настя Турчин, біженка з Нової Каховки, 12-річна учениця музичної школи, Микита Жуков, біженець із Києва, грав на фортепіано та гітарі. Звучали у залі і вірші про Голодомор, Катя Тупіка озвучила щоденник одного з померлих у 33 році.
Книжкову виставку прикрасило видання німецькою мовою Василя Барки «Жовтий князь», презентовану 2013 року в українському посольстві Відня. На нього звернула увагу жителька Гайльбронну Алла Браухли.
Книжку варто прочитати всім депутатам Німеччини з тим, щоб вони проголосували за визнання геноциду українського народу під час Голодомору, який улаштував комуністичний режим СРСР.
Єпископ Мюнхена Богдан Дзюрах просив українців, де б вони не жили, потурбувалися, щоб у кожному місті звести пам’ятники жертвам Голодомору до 90-ї річниці трагедії, яка відзначатиметься наступного року.
