12-15 квітня у Бухаресті відбувався Саміт Світового Конґресу Українців – зібрання, яке відвідали понад 200 очільників та представників українських громад із 55 країн та 5 континентів світу. Усе – аби окреслити стратегії подальшої підтримки України й захисту її інтересів в умовах безпрецедентних безпекових та екзистенційних викликів.
“Наші три пріоритети – допомогти досягти Україні перемоги, відбудувати Україну й створити сильний український світ. Усі наші проєкти, про які йшлося на саміті – чи це конфіскація російських активів, чи це підвищення військової допомоги, чи це гуманітарна допомога – на кожному рівні збігаються з трьома пріоритетами СКУ», – сказав Президент СКУ Павло Ґрод.
Офіційна зустріч розпочалася 12 квітня з вшанування памʼяті полеглих українських захисників. Відкривали саміт представники румунського уряду, міжнародні експерти, дипломати, почесні гості, партнери, прихильники та друзі СКУ. Зокрема, з вітальним словом виступили Павло Ґрод, Президент СКУ, Микола-Мирослав Петрецький, Віцепрезидент СКУ в регіоні Східної Європи й Голова Союзу Українців Румунії, Лумініца Одобеску, Міністерка закордонних справ Румунії, Віктор Опаскі, Державний радник з Канцелярії Прем’єр-міністра, генерал-майор Габрієл Ангел, радник міністра національної оборони Румунії, Ігор Прокопчук, Посол України в Румунії, Гевін Бучан, Посол Канади в Румунії, Мар’яна Беца, пані посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України з питань світового українства.
Відбулася церемонія вручення найвищої нагороди Світового Конґресу Українців – Медалі святого Володимира.
Другий день саміту, 13 квітня, розпочався з панелі “Єдність та сила українських громад – запорука сильного успіху”. Учасники обговорили питання інтеграції українських переселенців у громади, сприяння політиці їхнього повернення в Україну, механізми протидії русскому міру та шляхи розбудови молодіжного руху в діаспорі. Модерувала розмову Ярослава Хортяні, Друга віцепрезидентка СКУ, Голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій.
Способи боротьби з російської пропагандою та механізми протидії русскому міру обговорили на сесії за модерації Павла Садохи, Віцепрезидента СКУ в Південній Європі.
Підтримку українських вимушених переселенців, їхню інтеграцію в українські громади, а також сприяння політиці повернення в Україну обговорили на сесії, яку також модерувала Ярослава Хортяні.
“Пріоритет української держави в тому, щоб українці поверталися, але треба створити умови для повернення, адаптації та реінтеграції”, – сказала Марʼяна Беца, пані посол з особливих доручень МЗС України з питань світового українства.
“Кожен день маємо мати розписаний, як ми будемо допомагати й спонукати наші уряди до допомоги”, – підкреслила Ярослава Хортяні.
Молодіжний рух у діаспорі – ще одна тема, про яку дискутували учасники саміту СКУ. Голова Національного Конгресу Українців Молдови Дмитро Лекарцев виступив модератором розмови.
Як зберегти українську ідентичність закордоном шляхом роботи з українською школою – зʼясовували учасники другої дискусійної панелі про освіту. Йшлося про визначальну роль українознавчих шкіл за кордоном у збереженні національної ідентичності, проблеми та перспективи української освіти у діаспорі, шляхи та методи подолання освітніх викликів. Також відбулася презентація нових освітніх ініціатив задля розвитку української освіти у світі. Дискусію модерувала Наталя Пошивайло, Віцепрезидентка СКУ у країнах Океанії та Азії.
Розмову про шляхи подолання викликів сьогодення вела Люба Любчик, Голова Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради (СКВОР) СКУ. Учасники обговорили освітні практики та ініціативи.
Дискусію про українську освіту і повернення в Україну та шляхи подолання освітніх втрат модерував Павло Садоха, Віцепрезидент СКУ в регіоні Південна Європа. А розмову про успішні приклади українських шкіл за кордоном, а також збільшення та інтеграція учнів в українські школи, що вже існують, очолила Наталія Пошивайло.
“Адвокаційна робота на підтримку України” – назва третьої панелі саміту. Учасники обговорили дієві практичні інструменти адвокації у різних регіонах світу, а також розглянули успішні практичні кейси адвокації з різних громад. Сесії окреслили питання впливу на уряди через громадські акції та медіа, а також адвокаційні інструменти в різних регіонах світу, можливості громади в обмежених адвокаційних рамках.
Про вплив на уряди через громадські акції та медіа йшлося на сесії, яку модерував Ігор Хохоляк, Голова Товариства Українців у Бельгії.
На розмові під очільництвом Зенона Коваля, члена Екзекутивного комітету СКУ від Європейського Конгресу Українців, йшлося про адвокаційні інструменти в різних регіонах світу, а також можливості громади в обмежених адвокаційних рамках.
“Вірю, що в умовах та обставинах країн Близького Сходу і Центральної Азії й інших регіонів зі схожими обмеженням, першочерговим пріоритетом адвокації має бути наше власне посилення інформаційних кампаній для донесення українського погляду до наших суспільств”, – сказав Віцепрезидент СКУ на Близькому Сході та у Центральній Азії Євгеній Семенов.
Країни-члени НАТО повинні надати Україні запрошення до вступу в Альянс на саміті у Вашингтоні у липні 2024 року. Запрошення не дорівнює автоматично вступу в організацію, але стане чітким і сильним сигналом Путіну, що Захід рішуче стоїть з Україною, захищатиме мир і не дозволить занурити світ у вир нового глобального конфлікту. До такого та інших висновків дійшли спікери панельної дискусії, присвяченої процесу інтеграції України у НАТО.
У дискусії взяли участь Курт Волкер, колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України, Пітер ван Праг, Президент Галіфакського міжнародного безпекового форуму, та Євген Перебийніс, заступник Міністра закордонних справ України. Модерував дискусію Президент СКУ Павло Ґрод.
Як СКУ може наблизити перемогу України? Про це дискутували учасники Саміту СКУ в Бухаресті. На зустрічі була представлена робота ініціативи Unite With Ukraine, яка вже понад 2 роки системно допомагає захисникам України. Президент СКУ зробив оголошення про кошти на три броньовані швидкі автомобілі під медичну евакуацію, передані анонімним жертводавцем напередодні Саміту. Автомобілі будуть закуплені і передані вже найближчим часом для потреб Парамедиків національної поліції Донецької області.
Павло Ґрод нагородив парамедиків поліції Донеччини Іллю Петренка та Олександра Савенка почесними нагородами СКУ. У відповідь парамедики зробили особливий подарунок СКУ – стяг свого підрозділу. “Це унікальний підрозділ, який під час повномасштабного вторгнення виник і увійде в історію України, як поліцейські, які рятують життя”, – прокоментували подарунок відважні парамедики.
Дискусію про допомогу Україні через військову підтримку очолив Андрій Потічний, директор ініціативи СКУ Unite With Ukraine. У рамках сесії Ярема Полотайко, фінансовий директор Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА), отримав почесну подяку за зібрання коштів на 96 FPV дронів для 125 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Досвідом залучення гуманітарної підтримки та коштів поділилися Микола-Мирослав Петрецький, Віцепрезидент СКУ в регіоні Східної Європи, Голова Союзу українців Румунії, Юрій Данилишин, Віцепрезидент СКУ в Південній Америці, а також Олена Коцева, Голова Асоціації українських організацій Болгарії “Мати Україна”, під час експертної сесії присвяченої допомозі України. Модерував розмову Роман Микитенко, Віцепрезидент СКУ в Північній Європі.
Евген Чолій, Президент СКУ (2008-2018), модерував дискусію про конфіскацію та передання Україні заморожених активів Росії за кордоном.
“Юридичних дискусій щодо шляхів конфіскації російських активів насправді вже немає, уся проблема у політичному рішенні держав Заходу. Активи держави-агресора необхідно забирати саме зараз, під час війни – потім може бути пізно”, – наголосила учасниця дискусії Юлія Зіскіна, старша юристка громадської організації “Разом для України”.
Дискусію про відбудову України під час та після перемоги модерував Зенон Поточний, Віцепрезидент СКУ з операційних питань. Проєкт СКУ Energize Ukraine представив Ярема Ковалів, директор ініціативи. Олександра Азархіна, заступниця міністра інфраструктури України, розповіла про нагальні потреби у відновленні енергетичної інфраструктури.
У третій день заходу під час експертної панелі учасники обговорили зміцнення єдності та співпраці серед глобальної мережі українських громад. Йшлося про шляхи об’єднання численних українських громад у світі навколо СКУ та його складових організацій, а також взаємодію в цьому питанні з партнерами СКУ та іншими інституціями.
До дискусії, яку модерував Стефан Романів, співголова Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА) та Віцепрезидент СКУ, долучилися Мар’яна Беца, Посол з особливих доручень МЗС України з питань світового українства, Євгенія Петрова, менеджер по роботі з громадами СКУ, Наталія Пошивайло-Таулер, Віцепрезидентка СКУ у країнах Океанії та Азії, Дем’ян Гайворон, член управи Конґресу Українців Канади, Доктор Марія Дмитрів-Капеняк, голова відділу Українського Конґресового Комітету Америки в Чикаго, Василь Гуцул, Голова Товариства українців у Фінляндії, а також Алексія Мелконян, голова Фундації української громади Мальти.
На фінальній сесії були представлені напрацювання Саміту. Модерували розмову Президент СКУ Павло Ґрод та Віцепрезидент СКУ Стефан Романів.
Теплою і щирою зустріччю лідерів СКУ із Бухарестською філією Союзу Українців Румунії завершився Саміт у Бухаресті. Лідери СКУ відзначили надзвичайний організаційний хист проводу СУР та визнали українську громаду Румунії найпотужнішою у своєму регіоні.
