Михайло Павлик
30 червня у місті Косів на Івано-Франківщині почався симпозіум-пленер “Творець нового культурного українства”, присвячений 170-річчю від дня народження визначного українського громадсько-політичного діяча, публіциста та письменника Михайла Павлика. Триденний форум стартував з урочистого вшанування пам’яті інтелектуала біля його погруддя в Косові, після чого учасники симпозіуму зібралися в Музеї народної творчості колекції Михайла Струтинського, де відбулася наукова конференція, присвячена постаті Павлика.
Триденний симпозіум-пленер присвячений засновнику першої української політичної партії, побратимові Івана Франка, журналісту, етнографу, перекладачу та письменнику Михайлу Павлику розпочався на його малій батьківщині. Учасники заходу, які прибули з різних регіонів України, констатували, що постать і доробок Павлика залишаються маловивченими.
Науковою координаторкою конференції виступила заступниця директора Інституту Івана Франка Національної академії наук України докторка філологічних наук Алла Швець. Вона зазначила, що якщо намагатися створити цілісний образ Павликової життєтворчості, то разом з його біографією можна паралельно описати цілу тогочасну історію нашої суспільності. Бо все, що у ній кипіло, що здійснювалося на ниві народного поступу безпосередньо пов’язане з 40-літньою подвижницькою працею Павлика задля “оживотворення українського народу”.
Лейтмотивом симпозіуму стала цитата з передмови, яку Михайло Павлик написав до брошури Михайла Драгоманова “Пропащий час. Українці під Московським царством (1654–1876)”. Слова, сказані у 1909 році, надзвичайно співзвучні з реаліями 2023 року:
“Одно спасіння, щоб вирватися з царства нашої пропащости, – це відділити й відгородити українську землю від Росії, – якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще є час”.
Михайло Павлик став одним з фундаторів першої модерної української політичної організації — Русько-української радикальної партії, заснованої у Львові 1890 року. У програмі, розробленій спільно з Франком, проголошувалася головна мета РУРП: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада.
На актуальності спадщини Павлика наголосив у своєму виступі і директор Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Євген Нахлік: “Як і сто років тому, так і тепер актуальними є Павликове викриття московського деспотизму та Павликова патетика визвольного чину та здобуття української державності. У процесі роботи над статтями до Франківської енциклопедії мені випала нагода часто читати Павликові праці та видання. Доводиться констатувати, що Павлик як ідеолог, політик, публіцист, письменник ще далеко не досліджений, його писемна спадщина потребує систематизації, нового, сучасного осмислення та оцінки, а непересічна Павликова особистість – ґрунтовної біографії”.
Доктор філологічних наук, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своїй вітальній промові також висловив подив щодо того, що спадщина Михайла Павлика досі належним чином не пошанована у незалежній Україні. Омбудсмен закликав академічну спільноту та представників місцевої влади ініціювати підготовку повного видання праць українського інтелектуала, зокрема – його епістолярного, публіцистичного та наукового доробків.
“Тільки епістолярій зможе дозволити нам зрозуміти наскільки складною і водночас відповідальною була історія створення перших українських політичних сил. Наскільки важко та відповідально було утримувати та розвивати в Україні періодичні видання – “Друг”, “Дзвін””, – зазначив Кремінь.
Тарас Кремінь
Мовний омбудсман також відзначив лідерську позицію Інституту Франка у справі вшанування важливих історичних постатей, подякував за ефективну культурну та мовну політику, яку впроваджує наукова установа.
“Ми перейменуємо населені пункти, ми захистимо українське кіно і залишиться український кінодубляж, ми далі утверджуватимемо українську мову, як це визначено законодавством, Конституцією та історичним поступом української нації. Нам не треба боятися, нам треба рішуче йти вперед”, – заявив уповноважений із захисту державної мови.
Після пленарних доповідей учасники наукової конференції працювали у чотирьох секціях, що були присвячені різним аспектам діяльності та творчості Михайла Павлика.
Симпозіум-пленер триватиме ще два дні. 1 липня у програмі мандрівка в гори та науковий пленер. У неділю учасники заходу познайомляться з історико-культурною та мистецькою спадщиною Косова.
Серед організаторів симпозіуму-пленеру – Інститут Івана Франка НАН України, профільні департаменти Івано-Франківської та Львівської обласних державних адміністрацій, Косівської міської ради, Всеукраїнська громадської організація “Союз українок”. Захід проводиться під патронатом керівників Львівської та Івано-Франківської ОВА.
