Пам’яті друга Богдана Федорака
З волі Всевишнього в Детройті, США, 29 травня 2021 року на 89-му році свого життя відійшов у небесну вічність
славної пам’яті інженер Богдан ФЕДОРАК,
«Боднар», «Безручко»
провідний член ОУН (б), в.о. Голови УДП після смерті Провідника Ярослава Стецька, відомий громадсько-політичний діяч, Почесний консул України, заслужений український державник-міжнародник, пластун спортивно-військового куреня «Чорноморці» ім. Св. Миколая (в якому членом-засновником був Роман Шухевич, Головний Командир УПА), засновник і довголітній Голова Українського культурного центру у Воррені, м. Детройт.
Славної пам’яті Богдан Федорак народився 7 травня 1933 р. в с. Кулачківці на Прикарпатті, у свідомій патріотичній родині. Після війни опинився як політичний біженець у Зальцбурзі, Австрія, а в 1949 р. емігрував з Німеччини до США, де поселився в Детройті, штат Мічиган. Після військової служби у збройних силах США став студентом Вейн Стейт-університету і вивчав спеціальність менеджменту, студії завершив у 1961 р., відтак працював у машинобудівній промисловості, де здобув значних професійних успіхів.
Ще у 1949 р. сл. пам. Богдан Федорак набував досвіду праці на громадській ниві: він ініціював створення ідеологічного Товариства української студіюючої молоді ім. Миколи Міхновського (ТУСМ), став його Головою і був також заступником Голови Союзу Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА). Це був початок його довголітньої громадсько-політичної діяльності, протягом якої займав керівні посади у багатьох громадських структурах США: він очолював Головну Управу Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ) та був довголітнім Головою і членом 10-го Відділу ООЧСУ в Детройті, а теж членом Крайової Екзекутиви та Крайової Ради Українського Конгресового Комітету Америки (УККА) на федеральному та стейтовому рівні, входив теж до Крайової Ради УККА. Він був також Головою Президії Світового Державницького Фронту, входив до Президії Світового Конгресу Українців (СКУ), був обраний віце-президентом фундації «Воля» в Нью-Йорку, належав до співзасновників Української Національної Інформаційної Служби (УНІС) з осідком у Вашингтоні.
Богдан Федорак має перед Україною особливі заслуги на полі поширення правди про визвольну боротьбу України та на її право відновити свою державну незалежність. Усі свої таланти й творчу енергію він вкладав у працю на благо України, та втілював у життя стратегічну візію ОУН (б). У цій сфері він був однодумцем і підтримував усі міжнародні плани Провідника Ярослава Стецька – творця Акту 30 червня 1941 р. з відновлення незалежності України та очільника його уряду – Українського Державного Правління (УДП) у Львові, а в політичній еміграції – засновника й Президента АБН.
Богдан Федорак довгі роки очолював Управу «Приятелів Антибольшевицького Блоку Народів (ПАБНА), з допомогою якої лобіював на міжнародній арені інтереси та прагнення до волі суверенної України.
Після смерті Ярослава Стецька 5 липня 1986 р. сл. пам. Богдан Федорак став в.о. Голови Українського Державного Правління. Тим він успадкував завдання передати майбутній владі у вільній Україні мандат УДП, яке було покликано до життя 30 червня 1941 р. у Львові делегатами Національних зборів, після відновлення Української держави проти волі німців. Прихід до влади Віктора Януковича пригальмував це історичне завдання. Події після Революції Гідності та початку агресивної російсько-української війни, в тому й зміни нестабільних урядів, змусили вичікувати догідний момент для виконання волі Голови УДП Ярослава Стецька – організувати у владному Києві символічну церемонію передачі мандату УДП.
Богдан Федорак брав активну участь в американській політиці стейтового та федерального рівня, проводив від імені українських виборців різні акції та заходи за президентів Рейгана та Ніксона. Він був одним із членів Конгресової комісії США, за президента Рейгана, яка досліджувала комуністичний злочин Голодомору. В 1993 р. був членом оргкомітету з відзначення річниці Голодомору в Україні.
Покійний усіляко сприяв розвиткові та зміцненню партнерських зв’язків між представниками уряду й дипломатичного корпусу як США, так і України. Для цього Богдан Федорак ініціював та організував успішні міжнародні конференції на високому експертному рівні під програмною назвою «Україна на шляху до завершення національної держави» – Круглий стіл І-ІІ, у Вашингтоні 2000 і 2001 років.
З 2001 року МЗС України призначило шанованого діяча та впливового політика інж. Богдана Федорака Почесним консулом України в м. Детройті та на штат Мічиган.
Завдяки старанням друга Богдана та його особистому сприянню Служба Безпеки України за керівництва Валентина Наливайченка погодилася передати масив своїх архівних фондів для упорядкування молодим історикам. З того часу закриті документи з фондів СБУ, зокрема про історії масових репресій в окупованій червоним режимом Україні, були відкриті для публіки та стали доступні для дослідників і мільйонів нащадків переслідуваних родин.
У червні 2016 р. Богдан Федорак, як в.о. Голови УДП, був почесним гостем на міжнародній конференції в Київському університеті ім. Т. Шевченка на тему «Український визвольний рух 1920-1950 рр.: ідея державності та її реалізація». Конференція проходила в контексті «Року державності», вона накреслювала нерозривний зв’язок усіх державотворчих актів України протягом усього ХХ ст.: від проголошення Незалежності України в Києві 22 січня 1918 через незалежну Карпатську Україну 15 березня 1939 та Акт відновлення Незалежності України у Львові 30 червня 1941 – аж до ухвалення 16 липня 1990 року в Києві Декларації про державний суверенітет України та Акту 24 серпня 1991 року.
За переконанням друга Богдана, «індивідуальна воля та соціальна справедливість можливі лише в умовах державної суверенності української нації», писав він до 65-ої річниці Акту відновлення Незалежності України у 2006 р. Щойно коли «нинішня держава здобудеться на політичну мужність, щоб стати державою мрії наших великих Попередників, тоді ми зможемо перегорнути останню сторінку становлення повноцінної української держави й зможемо об’єднано та соборно прямувати у мирне та процвітаюче майбутнє».
Для цього, на думку Покійника, треба «визнати боротьбу ОУН і УПА за волю і самостійність та вкарбувати у політичній свідомості громадян України державотворчий Акт 30.6.1941 і випливаючу з нього суверенну владу в особі УДП». Ці слова надалі залишаються політичним заповітом сл. пам. Богдана Федорака – не тільки для ОУН, але й для політичної влади в народновладній Україні.
В особі Друга Богдана Федорака ОУН й Україна втратили заслуженого й відданого патріота, українська громада в США – мудрого громадського й активного політичного діяча, а родина Покійника – дорогого чоловіка, незамінного батька та незабутнього дідуся.
Родині Покійного – його дружині Богдані з родини Іванець, синам Маркові, Ігореві й Юрієві, та внукам Провід ОУН й уся наша патріотична спільнота пересилають глибокі вислови щирого співчуття.
Закликаємо молитися за вічний спокій душі друга Богдана Федорака. Нехай у Бозі спочиває, і пам’ять про нього житиме вічно.
Стефан Романів, Голова Проводу ОУН (б)
Київ, 31 травня 2021 р.
