Презентація виставки «Вирване коріння»

плакат1.1

Новий проект розповідає про примусові переселення українців у 1944 – 1951 роках (депортації, вимушені еміграції, евакуації без повернення, трансфери, спеціальні військові операції). У пам’яті мешканців західноукраїнських сіл ці переселення закарбувалися як відплата радянської влади за протидію радянізації, небажання вступати до «трудодневого раю», підтримку українського національно-визвольного руху.

Наймасштабнішим став українсько-польський трансфер. Упродовж 1944–1946 рр. було насильно переселено 482 тис. українців. Весною 1947 р. розпочалася жорстока військова акція «Вісла», у результаті якої з південно-східних регіонів Польщі до її північно-західних земель дhttp://ukrpohliad.org/life/aktsiya-soprychastya-do-85-h-rokovyn-golodomoru-1932-1933-rr.htmlепортовано понад 140 тис. українців і членів змішаних сімей. Останні «вирівнювання» кордону з Польщею («Акція-51») вирвали з корінням і переселили в засушливі південні степи України 32 тис. осіб.

Представлені на вистаhttp://ukrpohliad.org/life/aktsiya-soprychastya-do-85-h-rokovyn-golodomoru-1932-1933-rr.htmlвці історії родин розповідають, як ламалося багатовікове життя, нищилася етнічна цілісність українців Польщі. У душі людей глибоко запало гірке відчуття кривди та особистої трагедії. «…Погрузили нас у товарний вагон, їхали майже місяць… Вигрузили під відкрите небо… Не можна словами описати душевне потрясіння, розпач, коли роздивилися все навкруги…» – згадує з болем Петро Русиняк.

Матеріали 332 родин (1436 осіб), мешканців с. Ліскувате, які були примусово переселені на Донеччину, представлені вперше. Розділи виставки «Споришеві дороги», «Захід», «Евакуйовані назавжди» розповідають про виселення на Сибір членів родин оунівців і упівців, про так звані «сільськогосподарські переселення», зокрема переселення у Дніпропетровську область мешканців сіл Русилова на Тернопільщині та Соб’ятина на Волині. Також про тих, хто шукав порятунку в нових регіонах або, відчувши загрозу з боку радянської влади, виїхав на чужину та став людиною «без держави», як родина Блаженнішого Любомира Гузара.

На заході будуть присутні члени депортованих українських родин, дослідники цієї теми та куратори.

Теми проекту та матеріали презентуються вперше.

Адреса: вул. Лаврська, 27, м. Київ, Україна

Опубліковано Культура.