Донбас – це Україна. Чи Україна – це Донбас?

Практично одночасно в двох частинах України – окупованої та неокупованої – було гучно заявлено про початок роботи з визначення стратегічного курсу розвитку держави.

14 грудня главарь «ДНР» Пушилін заявив на збіговиську в донецькій бібліотеці імені Крупської дослівно таке: «У 2014 році ми знали, за що боремося, і проти чого. Зараз ми дійсно думаємо про майбутнє як мінімум на покоління вперед. Треба дуже ретельно опрацювати, і нічого не залишити без уваги. Потрібно дати чіткі визначення понять, пояснити науково нашу спільну позицію».

22 грудня колишній радник глави адміністрації президента Януковича, а нині радник глави офісу президента Зеленського Подоляк, відповідаючи кореспондентці  «Фактів», заявив: «Суспільство сьогодні стратегічно ще не визначилося, куди і навіщо рухається і яку ціну за це потрібно заплатити». Назвавши вчорашнього коміка «автором концепції нового типу держави»,  його радник запевнив, що «є стратегічна група, вона складалась поступово. Тому що одна справа теоретично знати, що потрібно робити, інше – розуміти стратегію саме як філософію».

Навіть поверхового порівняльного аналізу достатньо для рекомендації  Зеленському: звільнити Подоляка та найняти Пушиліна (IQ-відстань між радником Льовочкіна та дистриб’ютором Пушиліним не така вже й велика). Останній принаймні розуміє за що сепари боролися у 2014 році, а вперед  дивиться, міряючи майбутнє поколіннями.

Подоляк не бачить державної новизни після 2014 року, жодних визначень понять (наприклад, декомунізація, люстрація тощо) давати не планує, а у майбутнє дивиться  не філософськи, а суто прагматично – не відстань двох строків свого теперішнього шефа.

Опубліковано Блоги.