У Вільнюсі 31-го січня у Музеї окупацій і боротьби за свободу відкрилася виставка “Справжні в’язні Путіна. Політичні в’язні поневолених народів”. Ця експозиція має важливе значення у контексті нинішньої світоглядної війни імперії на крові і кістках поневолених народів. Вона присвячена справжнім в’язням Путіна – представникам малих народів РФ, проти яких імперія здійснює системний етноцид. Сьогодні таких в’язнів налічується близько 7000, в основному це актив пригноблених Росією корінних етносів. Лише свобода і деколонізація Росії можуть забезпечити перемогу над абсолютним злом.
Виставка, організована Антиімперським блоком народів (АБН), вже здобула міжнародне визнання, пройшовши через столицю України Київ, Брюссель, Оттаву, Ригу, Гельсінкі та Таллінн. Вона присвячена політичним в’язням з різних регіонів Росії, зокрема Татарстану, Башкортостану, Кавказу, Якутії та Бурятії, а також кримським татарам та етнічним українцям.
Ідея виставки виникла у відповідь на скандальний обмін в’язнями між Росією та вільним світом, з метою поширення правди про усіх політичних в’язнів Путіна та впливу на громадську думку. Вона включає 10 особистих історій цих в’язнів, які ілюструють широту та глибину репресій. Основна ідея виставки – привернути увагу до необхідності деколонізації Російської Федерації та підтримки визвольних рухів поневолених народів, що живуть під російським режимом.
Вільнюс став наступним етапом світового туру виставки, де вона буде доступна для огляду протягом трьох тижнів, починаючи з 31 січня у Музеї окупації та боротьби за Свободу.
Арунас Бубніс, директор Центру досліджень геноциду та опору мешканців Литви у Вільнюсі, під час відкриття наголосив на історичному контексті прийому політичних біженців з Росії у Литві. Він зазначив, що “Литва приймала політичних біженців з Московського князівства починаючи з 15-го століття. Ті, хто втікав від опричнини, знаходили тут прихисток. У 17-му столітті, під час реформи Никона в Московії, ті, хто не погоджувався з цією реформою, так звані старовірці, були жорстоко переслідувані царською владою та навіть Православною церквою. Багато тисяч людей теж втекли від переслідувань до Великого князівства Литовського, на територію сучасної Литовської Республіки. Це давні традиції”.
Бубніс також висловив думку про сучасну Російську Федерацію, яка втілює “найгірші сторони царської та радянської імперій”. Він підкреслив, що “сьогоднішня Російська Федерація зібрала найгірші риси Російської імперії та Радянського Союзу”.
Директор Центру відзначив масштаби репресій, які зачіпають не лише політичних дисидентів, але й тих, хто виступає за екологію чи збереження культурних традицій:
“І ми бачимо, що цей терор і переслідування стосуються не тільки політичних дисидентів, які висувають якісь політичні вимоги за цивільні права. Але цей терор охоплює навіть неполітичних діячів, які за екологію, наприклад, в Башкирії за збереження природи, щоб не було знищено цією промисловістю все, що є святим для башкирського народу. Або навіть бачимо, що українців у Російській Федерації переслідують за те, що вони українці. Це як у часи третього рейху, коли євреїв переслідували за те, що вони євреї. Це вже схоже на нацистський режим. Не дарма сьогодні в Росії 7000 політичних ув’язнених. Я радий, що до нас в гості приїхала виставка “Настоящие узники Путина. Политические заключенные порабощенных народов”, яку ініціював і представив Антиімперський блок народів. Я думаю, що ми дуже мало знаємо про ці справи, що відбувається в Росії, які переслідування і за якими критеріями, не тільки людей, які проти війни і проти інтервенції в Україну. Ти можеш потрапити до в’язниці з будь-якого приводу, якщо ти в приватній розмові щось сказав по телефону, і це почули з ФСБ. Тебе можуть за таку приватну розмову посадити до в’язниці. Ось така ситуація. Я думаю, що Росія отримає справжню свободу тільки тоді, коли всі суб’єкти в Російській Федерації, всі народи і народності отримають право на вільне самовизначення. Тільки в такому випадку Росія з імперії стане демократичною і справжньою Федерацією для тих народів, які захочуть залишитися в цій Федерації. Дякую за виставку, і ми думаємо, що вона дуже потрібна нам, і що її відвідає багато громадян Литви та зарубіжних туристів”, – зазначив Бубніс.
Олег Вітвіцький, представник АБН, підкреслив значення литовсько-українських зв’язків у боротьбі проти імперських зазіхань. Він зазначив: “Активними діячами та учасниками АБН ще в форматі антибільшовицького блоку народів під час холодної війни після завершення Другої світової війни були наші литовські друзі та партнери. Ми це дуже цінуємо, ми це досліджуємо, і обов’язково дамо інформацію, щоб литовське суспільство знало, що наша спільна боротьба триває багато десятиліть, навіть століть”.
Далі О. Вітвіцький запросив до слова голову Організації Українських Націоналістів (бандерівців) і президента АБН Олега Медуницю, який повідомив важливу новину: “Вчора Парламентська асамблея Ради Європи прийняла важливий документ. Він стосується того, що по відношенню до Росії країни, які входять до Ради Європи, повинні застосувати декларацію про надання незалежності окупованим країнам або колонізованим народам. І Рада Європи прийняла цю декларацію тому, що в Росії на територіях, які вона підкорила, масово порушуються права людини”.
О. Медуниця також наголосив на важливості виставки у контексті інформування цивілізованих країн про долю політв’язнів: “Сьогодні вже говорили, що в Росії, як і в Радянському Союзі, маса політичних в’язнів, їх уже більше, ніж було в кінці існування СРСР. Наша виставка про те, щоб привернути увагу в цивілізованих країнах, як Литва, політиків, журналістів, громадськості до долі цих людей. Їх тут 10, але їх тисячі! І ми впевнені, що якщо ці люди вийдуть на свободу, якщо народи, які представляють ці люди, отримають свободу і стануть незалежними, то зникне глобальна небезпека на європейському континенті. І наші народи та нації зможуть довго жити спокійно. Дякую вам за підтримку!”
Олег Вітвіцький також згадав про історичний факт, коли Євген Коновалець, засновник Організації українських націоналістів, мав литовське громадянство під час окупації України, що підкреслює глибокі історичні зв’язки між двома народами:
“Історичним фактом є те, що засновник Організації українських націоналістів, відомий український історичний діяч Євген Коновалець в своє час, коли Україна була окупована, мав литовське громадянство, литовське підданство і литовський паспорт. Дуже важливо, що ці традиції безперервні, і вони зараз спрямовані до представників тих національно-визвольних рухів поневолених народів, які знайшли тимчасовий захист на території вашої держави”, – сказав Вітвіцький.
Далі О. Вітвіцький запросив до слова Руслана Габбасова, лідера башкортського національно-визвольного руху та комітету башкирського національного руху за кордоном. Габбасов подякував організаторам за виставку, яка знайомить світ з політичними в’язнями корінних народів. Він зазначив, що виставка проходить у важливому місці – Музеї окупацій і боротьби за свободу, який він відвідав одним з перших, коли приїхав до Литви. Він також висловив вдячність литовській владі за надання політичного притулку йому та його родині:
“Хочу в першу чергу висловити подяку Антиімперському блоку народів, який організував таку виставку і знайомить з в’язнями корінних народів країни Європи та світу. Дуже показово, що ця виставка проходить саме тут, у цьому музеї. Це був перший музей, який я відвідав, коли приїхав сюди в Литву. Я також вдячний, звичайно ж, литовським владі за те, що вони надали політичний притулок мені та моїй родині”, – сказав Р. Габбасов.
Він також розповів про історії двох башкирських політв’язнів – Айрата Динмухаметова та Фаїля Алсинова, які є частиною виставки. Динмухаметов, за словами Габбасова, став одним з перших політичних в’язнів РФ і вже відбуває третій термін за відстоювання прав башкирського народу. Алсинов, його соратник, засуджений на 4 роки за виступи проти війни в Україні та захист екології:
“Тут представлено 10 історій політичних в’язнів різних народів. З них вдвічі – це башкири, яких я обох знаю добре. Це Айрат Динмухаметов – наш видатний ідеолог. Він став одним з перших політичних в’язнів Російської Федерації. Вже сидить третій термін підряд за одне і те ж, за відстоювання прав і інтересів башкирського народу. Тут також представлений Фаїль Алсинов – це мій соратник, з ним ми разом починали, створювали організацію Башкорт. Сьогодні її визнали екстремістською, заборонили її діяльність на території Російської Федерації. Разом відстоювали шихан (гору – ред.) Куштау. Сьогодні він сидить за те, що висловився проти війни, закликав башкирський народ не брати в ній участі, сказав, що це акт геноциду по відношенню як до українців, так і до башкирів. Також він боровся за екологію, його давно переслідували. І ось в одному з своїх виступлень він сказав зовсім не те, за що йому в кінцевому підсумку винесли вирок. Тобто його слова переклали з башкирської мови, спотворили продажні лінгвісти, продажні спеціалісти спотворили його слова. І за ці слова його засудили, йому дали 4 роки”, – розповів Р. Габбасов.
Габбасов також згадав про баймакські події, коли підтримка Алсинова призвела до арештів та судових вироків для багатьох башкир:
“Після цього відбулися ті самі знамениті баймакські події рік тому, в результаті яких люди вийшли на підтримку цього нашого національного лідера, кілька тисяч людей. Їх силою розігнали, побили. І зараз посадили більше 80 осіб тільки за те, що вони вийшли на підтримку. З них вже зараз почали давати терміни. Більше 10 осіб отримали терміни тільки за те, що вони там були. Від 5 до 8,5 років. Вже жінки сидять, їм теж почали давати терміни. На жаль, сьогодні, мабуть, серед башкирів найбільша кількість ув’язнених. Можливо, тільки кримських татар і чеченців більше за кількістю ув’язнених”, – пояснив Р. Габбасов.
Він також розповів про особисті втрати, згадавши про свого брата, який отримав 5,5 років за його, Габбасова, політичну діяльність:
“Також хотів сказати ще про те, що у мене рідний брат рік тому отримав термін, він вже сидить другий рік. Йому дали термін 5,5 років тільки за те, що я є політичним діячем. Тільки за те, що я відстоював права і інтереси башкирського народу. Він є заручником сьогодні, він за це страждає, сидить там у в’язниці”, – поділився Габбасов.
Р. Габбасов висловив невдоволення тим, що світова спільнота зосереджується лише на відомих російських опозиціонерах, залишаючи в тіні політв’язнів корінних народів:
“Я дуже вдячний за те, що говорять про Олексія Навального, говорять про Кара-Мурзу, говорять про Яшина. Але не говорять про якута-шамана Габишева, не говорять про Айрата Динмухаметова, не говорять про Фаїля Алсинова і так далі. Про них, на жаль, не говорять. А треба говорити, тому що не тільки москвичі сидять, не тільки росіяни сидять. Сидять представники корінних народів за те, що ми просто хочемо бути вільними. Хочемо бути незалежними вільними державами. Як колись литовці були так само поневолені і стали незалежними. Вони довго боролися. Башкири також довго борються. Я впевнений, що рано чи пізно ми станемо незалежними. Дякую”, – завершив він.
Олег Вітвіцький після виступу Габбасова зазначив: “По інформації, яка у нас є, сьогодні у брата Руслана день народження. Це таке збіг, яке тут дуже емоційно важко пережити. Ми зараз знаходимося у вільній країні на вільній презентації. А заручник путінського режиму святкує свій день народження в імперських московських застінках у в’язниці”.
Далі Вітвіцький запросив до слова Володимира Довданова, представника ойрат-калмицького народу, який також знайшов притулок у Литві. Довданов розповів про свій шлях у опозицію та боротьбу за незалежність ойрат-калмицького народу:
“Я представляю західномонгольський етнос. У Росії нас називають калмиками, а ми насправді ойрати, зараз ми називаємося ойрат-калмицький народ. Ми у складі Росії вже приблизно 400 років. Займали раніше величезну територію. Зараз вони у нас як би анексували 90% цієї території і загнали нас у резервацію на березі Каспійського моря. У нас єдина пустеля в Європі на сьогоднішній день. Хоча, мені казали, що є і в Україні на території Херсонської області. У мене такий шлях був… Я був чиновником, але прийшов до опозиції. Я був членом “Яблока”, тому що національної партії у нас не було. Були тільки федеральні, і Яблоко було дозволене, тому я туди й вступив. З нашим Алтаном Очировим я познайомився вже років 5 тому, він вступив до нашого Конґресу ойрат-калмицького народу. Коли почалася несправедлива злочинна війна в Україні, ми були змушені виїхати, тому що ми одними з перших у наших пригноблених республіках написали звернення до молоді і взагалі громадян Росії, громадян Калмикії, щоб на цю війну не йшли. Нас почали переслідувати, і я з сім’єю виїхав за рекомендацією наших друзів з України. Ми навіть не знали, куди їхати. Але ми виїхали до Туреччини з пригодами, звичайно. Не хотіла імперія нас відпускати, але ми виїхали. І ми опинилися в Литві. 20 квітня буде 3 роки, як ми тут перебуваємо, і я дуже вдячний литовському і українському народу за допомогу в евакуації нашої сім’ї”, – розповів Довданов.
Довданов також згадав про свого соратника Алтана Очирова, який зараз відбуває термін за свою діяльність:
“У нас був сайт “Вільний улус”. Алтан почав писати замітки. Він в основному робив репости. Про масштабні злочини в Бучі, в інших місцях, про руйнування міст, стирання з лиця землі міст, взагалі інфраструктури України, і його арештували. Причому в такій жорсткій формі це зробив спецназ ФСБ. І йому дали 5,5 років. Він зараз сидить. Спочатку сидів у нас, на території Калмикії є кілька зон, в тому числі для тих, хто засуджений умовно. І він спочатку сидів у нас, потім його перевели до Волгоградської області. Він не один такий. Родичі бояться, нічого нам не кажуть”, – зазначив Довданов.
Він також поділився планами щодо подальшої боротьби за незалежність, згадавши про підготовку документів для міжнародного визнання права на самовизначення:
“Ми продовжуємо нашу боротьбу, наш Конґрес, до якого входить кілька організацій і які борються за незалежність нашого народу від російського світу. В будь-якому випадку, ми повинні рухатися далі. Тут було озвучено, що ідея самовизначення повинна підтримуватися парламентами всіх демократичних держав. Тому ми там підготували всі документи для того, щоб нас визнала спочатку Верховна Рада України. Потім маємо намір подати до парламентів балтійських країн, Польщі та Європарламенту. Звичайно, і інших країн. Хотіли також подати і плануємо подати документи про право на самовизначення до Конґресу США та в інші країни. Південна Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Велика Британія і так далі. Не знаю, вийде в нас чи ні, але в будь-якому випадку ми спробуємо”, – сказав Довданов.
Він також висловив готовність до активної участі у визвольній боротьбі, навіть за межами Росії:
“Мало того, якщо Україна нас визнає, що ми маємо повне право на самовизначення, то ми готові навіть до майбутнього розвалу імперії формувати на території України свої національні частини для того, щоб, коли цей розвал відбудеться, перенести війну на територію Росії, щоб звільнити свою республіку, тому що без наших формувань нічого не вийде. Ми прекрасно знаємо, які будуть протистояти нам озброєні групи, які і в Україні воювали, і повернулися назад. Вони зараз складають кістяк поліції, Росгвардії, ФСБ і так далі. Проти них потрібно також виставляти якусь реальну силу. Ось зараз ми над цим якраз працюємо. І я думаю, що з допомогою України, Литви та інших країн у нас вийде все це діло. Дякую литовському народу, що дозволила і влада, і народ нам, особисто моєму сімейству, знаходитися в Литві. Дякую Україні за те, що вона бореться не тільки за своє існування, свободу, незалежність, але й за нас. Тому що я був у Києві, я бачив настрій людей, я просто знаю, що цей народ неможливо зламати. Я розмовляв з багатьма: продавщиця, військові з фронту, один був поранений, інші. Коли з ними розмовляєш, відчувається цей дух народу, неістребима воля до свободи і незалежності”, – підсумував він.
На завершення церемонії Музей окупацій і боротьби за свободу передав Антиімперському блоку народів збірник наукових статей, присвячених таким темам як боротьба за незалежність України, Голодомор, який тричі відбувався в Україні, та іншими науковими статтями, які надали Литовській Республіці вчені з різних університетів і установ України. Цей жест був символічним, підкреслюючи солідарність і підтримку боротьби за свободу.
Олег Вітвіцький також висловив подяку за подарований ілюстрований альбом, присвячений боротьбі литовських Лісових братів: “Для нас велика честь отримати цей альбом про литовських Лісових братів, про литовських партизан, про історію боротьби, яка так само, як і в Україні, була дуже інтенсивною проти спільного ворога. І, хоча минуло багато часу, але ворог все-таки залишається на сьогодні спільним, і традиції українських та литовських партизан – це дуже важливо для наших воїнів”.
Джерело: lrt.lt
