Мaрічкa Гaлaбурдa – Чигрин
…« Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз. Заплачте разом, а не поодинці. Зроніть сльозу за тими, хто не зріс, що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ!
Заплачте, затужіть, заголосіть! Померлі люди стогнуть з тої днини й благають: Українці, донесіть стражденний біль голодної країни… Згадайте нас, бо ми ж ко-лись жили, зроніть сльозу і хай не гасне свічка! Ми в цій землі житами поросли, щоб голоду не знали люди вічно!) » _ (- із відео запису, який висвітлювався зі сцени.)
Їм – неоплаканим і невідспіваним, їм – похованим у спільних могильниках. Похованим без домовини й молитви, позбавленим могили й шани – присвятили ми в неділю 26.11.2017 в Сіднеї, в Австралії цей день пам’яті і скорботи в 85 -ти річницю траґедії.
Кожного року в Україні й країнах світу, де живуть українці, в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою життя українців, які пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років.
В Сіднеї, в суботу 25.11.2017 з ранку діти, вчителі й батьки Української Братської Школи ім св Андрія були присутні на молитві в церкві і вшанували пам‘ять загибших міліонів українських дітей, жінок, дорослих…
В українських церквах були після Богослужб відправлені панахиди.
З ініціятиви Стейтової Управи Cоюзу Українок Aвстралії, її відділів та Об‘єднання Українських Громад Нової Південної Валії, українська спільнота в Cіднеї, долучуючись до світової української діяспори, віддала в неділю 26.11.2017 р., в залі Дому Спілки Української Молоді (СУМ) підчас дуже зворушливої церемонії шану світлій пам‘яті жертвам Голодомору різних років.
Гості й громадяни, коли входили до залі зауважили, що при вході на столі стояв образ Божої Матері, прикрашений вишитим рушником, 5 колосків, книги про Голодомор. В центрі столика — розламана хлібина, склянка з водою, зверху — окраєць хліба, свічки, перев’язані великою чорною стрічкою.
Заля була відповідно вдекорована. Наданні матеріяли про Голодомор в Україні (стенди, книги, журнали, брошури) Посольством України, які передав Почесний Консул України в Сіднеї пан Ярослав Дума
На великому екрані на сцені відомі відзнаки, символи Голодомору.
В залі притемнені світла.
Одарка Брецко, відкрила вшанування й привітала гостей, серед яких Luke Foley, NSW Leader of Opposition, провідник опозиції уряду, якого попросили до слова. Він наголошував на траґедії українського народу, його втрат підчас голоду і прочитав з збірки творів поета Ґросмана, який походить з України вірш про Матір Божу, вказуючи як приклад на те, що в важких муках, люди не зневірялися, а просили захисту у Матері Божої.
Виступала і пані Таня Михайлік, членка парляменту, яка представляє громадян околиці Бенкставну (Bankstown).
Її баба й дідо жили на пограниччю України з Росією, вдалося їм виїхати до Харбіну, але частина родини стала жертвами голодомору. Кілька років тому вона, як посадник міста Бенкставн приймала підчас Акції «Незгасима Свічка» Смолоскип в Міській Раді за участю кількох українців, які ще дітьми пережили Голод, про що і згадала.
Почесний Посол України в Сіднеї п. Ярослав Дума, в вітальному слові передав привіт посла України др. Миколи Кулініча, який в цей самий час був присутнім на вшануванні жертв Голодомору в Канберрі. Він подякував жінкам за влаштування жалібної врочистості і подякував всім, тим то підтримав і привітав його з наначенням важливого посту.
Розпочався монтаж. Відома декляматорка в Cіднеї – Таня Бейлі була прекрасною ведучою програми. Українською мовою вона довела в тексті трагедію Голодомору до глядачів…- текст на англійській мові висвітлювався на великому екрані. Доповідь перепліталася віршами, жалібною музикою, жахливими образами й малюнками, які просвітлювалися на екрані…
Пані Неля Бабінець – Голова Стейтової Управи Союзу Українок НПВ та Марко Шумський – виконуючий обов’язки Голови Об’єднання Українських Громад НПВ та всі присутні в залі запалили свічку пам’яті в пошані до світлою пам‘яті всіх жертв Голодомору. Прозвучав підчас запалення свічок «Реквієм» композитора Моцарта.
Отець Михайло Смолинець провів поминальну молитву англійською мовою. Відтак відспівали ми «Вічную пам‘ять».
Марта Менцінська заспівала в програмі монтажу “Ой тумане, тумане” та «Дивлюсь я на небо». Акомпанювала її піяністка Олена Герлей, яка і виконала композицію Мирослава Скорика. Я більше як певна, що це була його «Мельодія».
На екрані y відеoзаписі співав свою пісню Анатолій Сологуб “Голодомор”.
Брали участь з віршами Неля Бабінець й Оля Москвяк.
Вірші чи віршована проза були зворуливі. Як йнакше? Але найбільше враження залишають діти, Української Братської Школи ім св Андрія, які прекрасною українською мовою, гордо виразно деклямають.
Катерина Богданова, зверталася в імені всіх дітей, які вмирали повільною смертю до Бога:
«Боже, врятуй мою Маму!»
Мамо! Матусю! Рідненька!
Не покинь мене, моя ненька!
Не лети ти до синього неба,
Бо для доні тобі жити треба.
Твоя донечка їстоньки хоче.
Ось і мишка про жито шепоче…
Хоч не хліба мені, а зернинку знайти,
І до тебе тоді були б сили дійти.
Це зернятко тобі я усе б віддала,
Аби тільки, Матусю, була ти жива!
Боженька! Чуєш? Врятуй мою Маму!
Братика й тата вже кинули в яму.
Від голоду вмерло все наше село.
А людей тут багато-багато жило!..
Залишились тілько я і Матуся.
Тож до тебе, Єдиного, я зараз молюся!
А Тарас Городецький ( чую його вперше ) здивував:
Я ще не вмер…
Ще промінь в оці грає…
В четвер мені пішов 10-й рік.
Хіба в такому віці помирають?
Ви тільки поверніть мене на бік
До вишеньки
В колиску ясночолу…
Я чую запах квітів. Я не вмер…
А небо стрімко падає додолу
Тримайте хтось.
Хоча б за коси верб.
Куди ви, люди, людоньки, куди?
– «Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла» – лунало зі сіднейської сцени.
Голова Управи Союзу Українок, дякувала всім союзянкам всіх відділів, їх головам, які допомагали в влаштуванні, глядачам за участь в відзначенні і закликала відспівати гімн України…
І лунали слова гімну…Так закінчилося вшанування жертв Голодомору. Українська Cпільнота Cіднею черговий раз дотрималася гасла “Україна пам’ятає – світ визнає” і гідно вшанувала пам’ять жертв Голодомору.
Членки Відділу СУ ім.Анни Ярославни подавали скромну перекуску.
