У неділю 20 листопада 2016 року владика Борис Ґудзяк очолив Божественну Літургію св. Йоана Золотоустого у Соборі Паризької Богоматері у намірі за жертв Голодомору в Україні 1932/33 років, а також за всіх наших сучасників котрі віддали свої життя за гідність України на Майдані та в зоні АТО.
Перед початком Літургії владика Борис склав подяку провідникам Католицької Церкви у Франції за надану можливість молитися у намоленому віками Соборі Паризької Богоматері. Владика закликав відкинути всяку печаль та віддатися молитві за мільйони загиблих від Голодоморів, а також за тисячі загиблих від зовнішньої агресії, яка триває досі в Україні, молитися за мир і справедливість в Україні, Франції та усьому світі.
Ліутргію спіслужили владика Ерік де Муля-Бофор – єпископ-помічник Паризького римо-католицького архиєпископства, монсеньйор Паскаль Ґольніч – генеральний вікарій Ординаріяту Франції для східних католиків, монсеньйор Патрік Шове – настоятель Собору Паризької Богоматері, отець Крістіан Крісан – паризький парох Румунської Греко-Католицької Церкви, отець Мішель Краус – сотрудник Російської греко-католицької парафії Парижу, диякон П’єр Ботрес – Коптської Католицької Церкви, а також протосинкел Паризької єпархії протоєрей Михайло Романюк із духовенством катедрального Собору св. Володимира, гості з України митрофорний протоєрей Михайло Димид – капелан Майдану та отець Лев Кметко – капелан Збойних Сил України.
З благословення та за дорученням архиєпископа Парижу кардинала Андре Вен-Труа, котрий цими днями перебуває в Римі, де бере участь у Загальній консисторії кардинальської колегії з нагоди завершення Ювілейного Рому та проголошення нових кардиналів, проповідь виголосив монсеньйор Паскаль Ґольніч. Попри згадану вище його посаду він має почесні сани хор-єпископа Сирійської Католицької Церкви та архімандрита Мелькітської Греко-Католицької Церкви, а крім того – служить генеральним директором благочинної організації «Справа Сходу», відомої своєю підтримкою багатьох проектів Паризької єпархії та УГКЦ загалом.
Усіх вразила проповідь монсеньйора Паскаля Ґольніча. Прелат переконливо констатував, що Голодомор 1932/33 років був свідомо організованою акцією радянських властей, та здійснювався у процесі колективізації сільських регіонів України і Кубані. Він зауважив, що вмирали сотні тисяч українців та українок від голоду через те, що доступ до продовольства був штучно перекритий, хоч харчів було достатньо. Поряд із Голодомором ідеологія реалізовувала й інші заходи, такі як депортації, для того щоби знищити душу української нації.
За таких обставин радянське керівництво сплановувало показові поїздки іноземних делегацій, зокрема і французьких, які верталися із чудовими враженнями про продовольчий достаток в радянській Україні, – тому Франція не була здатною у той час побачити жахіття Голодомору, які відкриває тільки зараз. Звертаючись до євангельської притчі про багача і Лазаря, яка читалася на Божественній Літургії, монсеньор Ґольніч зауважив, що дуже часто багатство перешкоджає помічати вбогого. Проводячи паралелі із сучасними подіями в Криму та на Сході України, прелат поставив риторичне питання: Чи здатна Франція побачити і зрозуміти, що тепер відбувається в Україні? Отець Паскаль закликав до молитви за здатність світу бачити правду про минуле і теперішнє України.
На літургії молилися представники української та французької громадськості, зокрема, п. Євген Чолій – голова Світового Конгресу Українців, п. Тарас Горішній, голова Репрезентативного комітету українських товариств Франції, п. Олег Шамшур – Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції, пані Лариса Дір – начальник Управління з питань закордонного українства та етноконфесійного діалогу Міністерства зовнішніх справ України, пані Наталія Кочубей – директор Культурно-інформаційного центру Посольства України у Франції, доктор Костянтин Сігов – Києво-Могилянська Академія, доктор Володимир Турчиновський – Український Католицький Університет тощо.
Літургія Закінчилася Панахидою за жертв Голодоморів та вбитих на Майдані, а також за усіх, хто загинули в зоні АТО, серед який і Василь Сліпак – соліст паризької опери. Панахиду також співслужив о. Іван Радевич – парох Парижу Української Православної Церкви Константинопольського Патріархату.
Своїм чудовим співом богослужіння у Соборі Паризької Богоматері Супроводжував Катедральний хор св. Володимира Великого, реґент – пані Леся Микитин.
