16 січня 2016 року у Лісабоні з ініціативи Капеланії УГКЦ в Португалії та Спілки українців у Португалії відбулася міжнародна конференція:
«Співпраця церкви та суспільних організацій у контексті збереження української ідентичності у новій діаспорі». Конференція відбулася при сприянні Посольства України в Португальській Республіці, Світового Конгресу українців, ГО «Справа Кольпінга в Україні», Львівського національного університету імені Івана Франка, Департаменту міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА.
Доповідачами конференції були: координатор Капеланії УГКЦ в Португалії – о. Іван Ґудзь, голова Спілки українців у Португалії – Павло Садоха, капелан УГКЦ міст Порто та Браги – о. Йоан Лубів, голова осередку Спілки в м. Агеда – Надія Уманська, директор Культурно-освітнього центру “Дивосвіт” – Володимира Кияк. Через Skype-зв’язок в конференції прийняли участь: з Києва – Єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф Мілян та зі Львова – юрист ГО «Справа Кольпінга в Україні», Юрій Ковний. З привітальним словом на початку та, підсумовуючи конференцію, виступила посол України в Португальській Республіці – Інна Огнівець.
В конференції взяли участь священики та члени Спілки з міст Лісабону, Порто, Браги, Агеди, Албуфейри, Сантарень, Евори. Також були присутні члени Асоціації «Соціальний та Культурний центр Luso-Ucraniano».
Учасники конференції відзначили:
Поряд з тим, що близько 50-ти тисячна українська громада в Португалії складається з громадян України, що виїжджали в Португалію початково з наміром повернутися, тобто – тимчасового працевлаштування. Зараз, після більш ніж 15-річного перебування, можна говорити вже про сталу українську діаспору в Португалії. Найважливішими інституціями, що репрезентують та об’єднують діаспору є церкви, суботні та недільні школи, громадські організації та дипломатичні установи України в Португалії. На жаль, процеси асиміляції є дуже швидкими в Португалії. З іншого боку, існує проблема російського світу, що маскується під слов’янські союзи та ніби спорідненість чи ностальгію за Радянськими часами, насправді, нав’язуючи українцям російськомовне середовище та ідеологію. З боку української держави до цього часу не запропоновано ефективної програми збереження національної ідентичності за кордоном.
Тому, виходячи з реалій, мусимо провести оцінку можливостей та структурних відносин між згаданими інституціями, що репрезентують українську діаспору в Португалії, щоби в процесі реалізації спільних програм та проектів виробити мотивацію для ще більшого залучення українців до ідеї збереження своєї національної ідентичності, як духовної, культурної, так і соціальної самореалізації українців у контексті діаспорної громади. З іншого боку, ця співпраця має бути спрямована на допомогу для укріплення української державності та підняття іміджу України у світі.
Першими кроками для реалізації цієї програми учасники конференції визначили:
1. Спільну розробку статуту для українських суботніх та недільних шкіл;
2. Продовження циклу конференцій щодо збереження національної ідентичності;
3. Проведення спільних культурних заходів;
4. Співпраця у соціальному та правовому захисті українців, що проживають у Португалії;
5. Допомогу у підготовці та участі у Зустрічі Східних католицьких єпископів Європи, що має відбутися у жовтні цього року у Фатімі.
