Вітаємо Україну
У Москві сакральним місцем для українців є пам’ятник Т. Шевченку. Сюди українці, симпатики України приходять з квітами у шевченківські дні в березні кожного року, приходять в дні державних свят України. Т. Шевченко на березі річки Москви є символом України. Відвідують пам’ятник представники українських регіональних організацій, перебуваючи у Москві. Зараз це трапляється рідко, влада припинила реєстрацію федеральних українських організацій, після 2009 р. з’їзди українців Росії не проводяться. До 2014 р. сюди бувало навідувались російські політики. Одного року у березні під час щорічного вшанування Кобзаря велике здивування викликала поява Януковича в супроводі російських політиків, таких як російський шовініст С. Бабурін. Звертатись до присутніх українців «професор» Янукович не став, відчувши ймовірно виразну зневагу, і компанія, швиденько поклавши квіти, подалася грітися в ресторан готелю «Україна». Того року березень був морозний. У 2014 р. до пам’ятника навідалась делегація Общєствєнной палати Росії. «Обществєнніки» спробували провести діалог на базі «общіх славянскіх ценностєй» з українцями, сказали, що вони звертались до влади Москви за дозволом піти до пам’ятника Т. Шевченку. Українська діаспора поклалася на авторитет Тараса Григоровича і не питала ні в кого дозволу побачитись і вклонитись Тарасу і Україні.
24 серпня в День Незалежності України українці разом з представниками Посольства прийшли до України в уособленні Тараса Шевченка привітати з величним святом, поклали разом з квітами часточку своєї любові до Батьківщини, своєї віри в її щасливе майбутнє, своєї відданості українській ідеї.
Тимчасовий повірений України, українці Москви
Соціологам для роздумів – проблема зростання української патріотичної маси для досягнення критичного рівня задля незворотності цивілізаційного вибору України. Про українську діаспору в Росії кажуть, що вона найбільша в світі. Про захід напередодні була адресна розсилка, анонс у Facеbook. У Москві українців налічується за самими скромними підрахунками принаймні пару сотень тисяч. Прийшло … 7 осіб (не враховуючи співробітників Посольства). Якщо уподібнитись Владу Кириченку (сподіваюсь, що цього українського Прометея спільнота знає) можна вибухнути гнівними філіппіками з цього приводу. З іншого боку треба зважити, в якій країні живуть українці. Велику роль грає відношення самої України до українців Росії, яке б враховувало проблеми, з якими стикаються українці Росії, і ситуацію, в якій вони знаходяться, і взагалі щоб українці Росії відчули це відношення.
Увечері відбувся концерт в Культурному центрі України на Арбаті. Про концерт, діяльність Культурного центру слідуючи народній мудрості «про … або добре, або нічого» говорити не будемо, крім досить яскравого епізоду. Під кінець концерту четверо гостей, серед них жінка поважного віку підняли гарно вишите полотно.
До цього б ще додати:
Це вже стосується безпосередньо Культурного центру, а більше української влади.
