Наркотики, реп біля багатоповерхівок та соціальні мережі. Мова не про атрибути життя складного підлітка. Це про виборчу кампанію у Варшаві.
У найближчу неділю, 21 жовтня, по всій Польщі відкриються дільниці, аби громадяни проголосували за своїх кандидатів до локальних органів влади. Поляки будуть обирати депутатів до рад ґмін, повітів, воєводських сеймиків, а також війтів, бургомістрів та мерів міст.
Традиційно жорстка боротьба відбувається у польській столиці.
У Польщі ще взимку почалися розмови про об’єднання на місцевих виборах опозиційних партій — «Громадянської платформа» (PO) та «Cучасної» (Nowoczesna). У квітні було досягнуто порозуміння про створення громадянської коаліції з вище згаданих партій. Пізніше до них приєдналося ліве угрупування «Польська ініціатива» (Inicjatywa Polska) на чолі з Барбарою Новацькою, що стало новиною для багатьох у Польщі. Особливо — для лівої політичної сцени, де вчинок Новацької сприйнявся досить негативно.
Співпраця центриської партії PO та ліберальної «Nowoczesna» з лівим об’єднанням «Inicjatywa Polska» має на меті об’єднати електорат з відповідними поглядами і виборців, що голосують не за, а проти. У цьому випадку – проти Ярослава Качинського та армії консервативних кандидатів в місцеві органи влади від правих партій.
Хоча Варшава і вважається містом, де опозиція сьогодні користується більшою популярністю, консерватори з «Права та справедливості» (PiS) продовжують боротьбу за кожного виборця.
Хто балотується у мери Варшави
За крісло президента (мера) міста у Варшаві бореться 14 кандидатів. З вищеописаної історії можна здогадатися, що насправді є лише два реальних претендента — від влади та від опозиції. Патрик Які проти Рафала Тшасковського.
Є й відомі для України старі друзі. Януш Корвін-Мікке, євродепутат, симпатик Кремля, турист до окупованого Криму, який не втрачає шансів прийняти участь у будь-яких виборів. Наступний — Маріуш Якуб’як, кандидат від популістського руху «Kukiz’15».
Депутат Сейму Якуб’як не втомлюється згадувати про те, «як українці вбивали своїх сусідів на Волині», натякаючи, що сьогодні Польща для українців робить все, а вони, здається, нічого не цінують і не усвідомлюють помилки минулого.
Виборча кампанія у Варшаві стала продовженням тривалої ескалації між PiS та PO. Як на політичному рівні, так і на суспільному. Вибори мера Варшави — це не тема столичної преси. За кампанією слідкує все польське суспільство. Особливо ті, хто фанатично підтримує політичні табори по обидві сторони демаркаційної лінії.
Не з Варшави, але змінить її на краще
Патрику Які – 33 роки. Він депутат Сейму. Від 2015 року – держсекретар Міністерства юстиції, а у 2017 році став головою Верифікаційної комісії з реприватизації столичної нерухомості. Комісія займалася численними махінаціями з комунальним майном за часів правління «Громадянської платформи» у ратуші Варшави.
Одна з проблем для Патрика Які – навіть не те, що він кандидат від консерваторів у ліберальній столиці. Які – не з Варшави. Для поляків під час місцевих виборів це важливо.
Містом має займатися той, хто народився і ріс у ньому, знає його слабкі та сильні місця, а не якийсь приїжджий з Ополе. Таку думку, згадуючи прізвище Які, часто можна почути спілкуючись з мешканцями Варшави.
– Сьогодні у Варшаві з деякими шансами, вважаю, досить серйозними, балотується Патрик Які. Зрештою, він не з Варшави, але, якщо він виграє, у Варшаві багато чого зміниться на краще, — коментував перебіг місцевих виборів Ярослав Качинський.
У PiS фактор «неваршав’янина» сприймають без ілюзій, але штаб Патрика Які продовжує боротьбу за виборців. Особливо за тих, хто у день виборів традиційно залишається вдома. Саме пасивних жителів Варшави зі спальних районів, де виборча явка сумно низька, намагається переконати кандидат.
Він навіть знявся у кліпі польського репера HCR. Трек називається «Stałem pod blokiem — jestem jaki jestem» — «Стояв я під багатоповерхівкою — Я такий, який (Jaki, — каламбур з прізвищем кандидата) я є». У назві і приспіві не тільки вийшов цікавий каламбур, але й в цілому це звернення до тих, хто ріс у небагатих районах у тінях сірих бетонних багатоповерхівок. З цими людьми, як пояснює кандидат, він має багато спільного.
Варшава для всіх
Після численних скандалів навколо чинної очільниці міста Ганни Ґронкевич-Вальц з «Громадянської платформи» партія відмежувалася від неї. На фоні падіння рейтингів та неспроможності конкурувати на державному рівні з PiS, поразка у Варшаві могла у майбутньому означати повноцінний кінець «Громадянської платформи».
Варшавські вибори — це чи не єдиний шанс згадати для опозиції, що таке смак перемоги. Рафал Тшасковський має усі шанси це зробити. Він варшав’янин, а як ми вже знаємо — це неабиякий плюс. У 2009 був обраний до Європарламенту. Працював міністром адміністрації і цифризації в уряді Дональда Туска. Пізніше — держсекретарем в Міністерстві закордонних справ. Сьогодні – депутат Сейму.
Політична кар’єра Тшасковського пов’язана з міжнародною політикою, на що неодноразово звертав увагу його головний конкурент Патрик Які. Мовляв, що він знає про місцеве самоврядування, коли більше часу проводив у Брюсселі?
Тема бельгійської столиці — взагалі окрема сторінка цієї кампанії. Колишній член PO опублікував у соцмережах допис про те, що Тшасковський взяв гроші на кампанію у бізнесмена, приймав наркотики, зокрема кокаїн, та мав роман з помічницею. Два останніх епізоди — це брюсельська сторінка в біографії кандидата. Тшасковський назвав це фантазією психічно хворої людини та подав до суду. Тим не менш, цей епізод постійно обсмоктують таблоїди та користувачі у соціальних мережах.
Тшасковський активно зустрічається з виборцями. Роздає листівки на вулицях. Влаштовує онлайн-брифінги у соціальних мережах, відповідаючи на коментарі під прямою трансляцією у Facebook.
Битва за лайки та коментарі
Після перемоги Анджея Дуди на президентських виборах у 2015 році, партії у Польщі стали ще більше приділяти увагу соціальним мережам. Досить багато вказує на те, що успіх «Права та справедливості» — це частина не тільки грамотної кампанії у Facebook, але й вміле використання його алгоритмів.
Ось-ось виборча кампанія на вулицях та у подвір’ях поступиться кількісті постів та рекламі в інтернеті. Професійна графіка, відеоматеріали, безкінечні онлайн-трансляції та апдейт постів на сторінках кандидатів — це все про вибори у Польщі. У Facebook кампанія служить не для того, щоб здобувати нові голоси, а лише для того, щоб закріпити та тримати у тонусі так званий твердий електорат.
Рафал Тшаковський користується набагато більшою популярністю у користувачів з Варшави, аніж Патрик Які. Якраз останнього підтримують більше юзерів з інших міст Польщі, що на мерських виборах на дає кандидатові від об’єднаних правих позитивного результату, але на майбутнє — це цінний політичний капітал.
У Польщі створюються постають цілі організації, які систематично аналізують кількість лайків, відплив та приплив підпісників, які коментарі притаманні симпатикам PiS, або PO.
Міграційна політика, маніпуляція, жах та брехня
Нова каденція місцевих органів влади — це можливість створення системних рішень та комплексної міграційної політики. На це питання під час кампанії увагу звернуло видання «Gazeta Wyborcza».
«Під час цієї виборчої кампанії жоден з кандидатів поки що не представив комплексно розробленої концепції варшавської міграційної політики. Ця тема в принципі відсутня в обговореннях у кампанії», — читаємо у виданні.
Від редакції: на відміну від Варшави, у польських регіонах до місцевих органів влади традиційно стартує кілька десятків кандидатів української національності. Із повним їхнім списком можна ознайомитися тут.
«Wyborcza» наголошує, що Варшава потребує боротьби зі зростанням расизму та ксенофобії в столиці. №се частіше преса описує неприємні інциденти, коли нападають на мігрантів, як приїжджих з Індії чи Туреччини виганяють з громадського транспорту, або б’ють за спілкування іншою, ніж польською, мовами.
Такі міста як Лондон, Амстердам, Барселона, Відень або Франкфурт-на-Майні, зацікавлені тим, як привернути та утримати мігрантів у себе. Настав час для Варшави, але у виборчій кампанії про це не було ані слова… до вечора середи. Коли до виборів залишилось 5 днів.
З іншого боку, у PiS згадали старі методі залякування та мобілізації електорату. Партик Які на своїй сторінці у Facebook опублікував відео, в якому йде мова про начебто готовність «Громадської платформи» приймати біженців. Які запитує: «У яких районів Варшави Тшасковський розселить біженців, адже він хотів привезти їх до Польщі?».
Навіть не беручи до уваги, що опозиція досить інфантильно та в’яло реагує на кризу біженців, порушення Польщею міжнародного та європейського права, — це маніпулятивне та жахливе відео.
Як прийнято у правих та популістів, у ролику не розрізняється, хто біженець, а хто мігрант. Що це впливає і на перших, позбавляючи їх необхідної правової допомоги, як і на других, які працюючи та платячи податки виглядають в очах обдуреного суспільства як бенефіціанти соціальної допомоги.
Ролик культивує міфи про поганих та жорстких чи то мігрантів, чи то біженців, показуючи фрагменти з конфліктними ситуаціями. Звук, заголовки з преси, кадри — все це розраховано на емоції, що в майбутньому стають фундаментом для упередженого ставлення, ксенофобії та дискримінації.
З іншого боку, кандидат від лівих сил Анджей Розенек пообіцяв, що працевлаштовував би як мер українців у варшавських управліннях (хоча при цьому вжив щодо них слова «асиміляція»): «Якщо вони професіонали, які потрібні Варшаві, то ми повинні їх наймати. У місті з майже двома мільйонами людей я не бачу проблем для українців знайти місце, асимілювати, платити податки і спільно творити багатство Варшави», – сказав він в інтерв’ю виданню «Newsweek».
Які шанси
Підсумовуючи вище згадане, найбільше шансів стати президентом столиці має Рафал Тшасковський. Згідно з останнім опитуванням IBRIS, за кандидата від опозиційних сил готові проголовувати 42,1% виборців. Патрик Які може розраховувати на підтримку у вигляді 31,9%.
Однак, після поразки Броніслава Коморовського у 2015 та тріумфу Анджея Дуди, сьогодні мало хто береться заявляти про 100% шанси на перемогу лідера соціологічних опитувань.
Поки що зрозуміло одне — головна боротьба буде у другому турі 4 листопада. Ймовірна перевага Тшасковського над Які може сягати 13,5%.
