Цьогоріч, упродовж травня – червня, відома українська письменниця Антонія Цвід здійснила доброчинний тур Італією на підтримку України.
Серія літературних заходів відбулася в рамках її проєкту «Благодійний тур Європою» на підтримку українського війська, старт якому дала рік тому презентація Театру однієї поетеси та її книги «Таємниці Тараса Шевченка» на 14-му з’їзді Європейського Конгресу Українців в Берліні. У межах туру відбулися зустрічі в Берліні, Парижі, Празі, Будапешті, Афінах, італійському Річчоне, німецькому Темпліні і в рідному Києві. Тож нині в Італії, де Антонія Цвід провела чимало творчих зустрічей, письменниці за активну міжнародну діяльність вручили Почесну грамоту в Римі від Асоціації “Ukraina Unita APS in Roma”». До речі, презентована книга “Таємниці Тараса Шевченка” цьогоріч здобула в Україні Народну премію ім. Т. Шевченка.
Благодійний тур Антонії Цвід Італією проліг через кілька італійських міст, поміж яких місто галерей і арок Болонья, портове місто – Анкона, античне місто-музей Рим та мальовничі міста Кастель-Гандольфо і Веллетрі в околицях італійської столиці. Письменниця зазначає, що головний персонаж її художньої трилогії «Возлюбленик муз і грацій» та книги письменницьких розвідок «Таємниці Тараса Шевченка» так і не зміг здійснити свою мрію за життя – відвідати Італію разом зі своїм другом В. Штернбергом чи вчителем К. Брюлловим. Не зміг попри те, що Олександра Куліш (Ганна Барвінок) заповіла йому весь свій посаг з великою кількістю коштовностей, аби український геній продовжив навчання живопису в Італії – російський царат заслав його на тривалу каторгу. Тож у рік 210-ї річниці Тараса Шевченка письменниці вдалося зробити це «разом з Кобзарем», аби світ більше дізнався про Україну і духовного батька української нації в час війни на батьківщині.
Крім грандіозної (повторю за поеткою із Риму Світланою Нікітіною) літературно-розвідницької діяльності, яка лягла в основу нової книги Антонії Цвід “Таємниці Тараса Шевченка”, у вдячних аудиторіях вона презентувала і свій Театр одного поета, читаючи й інтимну лірику, яку європейська критика високо оцінила ще з перших її кроків у літературі і визнала однією з найкращих у світовій літературі (антологія «Перли лірики європейської», Варшава, 1992 р.; презентація двомовної збірки А. Цвід в Берліні, 1993 р. та інш), а їхню авторку – засновницею нового європейського напрямку в поезії – філософсько-інтимного (Олаф Мюнзберг, Олександр Навроцький, Вольдемар Смащ, Микола Жулинськи, Анатолій Погрібний, Григорій Штонь, Михайло Наєнко – з дописів і привселюдних виступів).
Стартував італійський тур поетеси в місті Болоньї. Творча зустріч з українською громадою і автограф-сесія відбулися в приміщенні Болонської церкви св. Михаїла. А по обіді Антонія Цвід взяла участь у Ході вишиванок та мітингу, де прочитала вірш, присвячений українським воїнам. Творчі зустрічі з письменницею супроводжували отець Михайло та очільниця гурту «Болонські вечорниці» Орися Швець, які виявили щиру гостинність та провели екскурсію старовинним містом, де ректором університету працював відомий українець Юрій Дрогобич.
Майже родинною стала зустріч поетеси з шанувальниками українського слова в концертному павільйоні м. Анкони за участи віртуозних виконавців – бандуристки Оксани Іващенко та гітариста Андрія Подольського, який презентував пісню на слова Т. Шевченка «Кохайтеся, чорнобриві…» Ініціювала й модерувала захід Марія Гаврилюк-Бужняк, авторка кількох поетичних збірок, яка, між іншим, розділила з київською письменницею хліб і сіль. Громадськість з цікавістю стежила в Інтернет-мережі за проходженням незвичайного туру Антонії Цвід, дещо вдалося виловити з відгуків та коментарів. «Творчий вечір Антонії Цвід в Анконі залишив незабутній слід у моєму серці, – згадує Андрій Подольський, очільник Анконської Асоціації митців, яка й запросила поетесу на погостини. – Найбільше мене вразила її експресивна декламація віршів. Кожне слово, кожна фраза, вимовлені поетесою, несли в собі глибокий сенс і викликали сильні емоції. Антонія володіє неймовірним даром передавати свої почуття через інтонацію і жест. Її голос, наче музичний інструмент, змушував серце битися швидше, а душу — співпереживати разом з нею. Я відчув, як вірші оживали переді мною, розкриваючи свою суть і глибину».
В родинно-теплій атмосфері завдяки старанням поетки Світлани Нікітенко пройшли зустрічі і в кількох українських громадах Рима. На запрошення Благодійної організації “Ukraina Unita APS in Roma” та її президентки Галини Пришляківської в ресторані “Таверна Shynok” Антонія Цвід презентувала свою книгу про невідомі факти з життя Т. Шевченка і читала власні поезії. З нагоди річниці авторського проекту “Благодійний тур Європою” представниця асоціації Оксана Степанова вручила поетесі Почесну Грамоту з такими словами: «Кожен новий крок Антонія Цвід здійснює з душею, щиро, відверто, впевнено. Вона – ніби вулкан емоцій, втілених у слова, який виверженням енергії обпалює і поглинає. Її вірші – лірика пристрасті і відчуттів. Говорять не самі слова, а їх вимова, ритм, інтерпретація, сприйняття власне авторкою. Це стихія, якою слухач управляти не може, тож просто кориться». Лунали не лише зворушливі вірші, а й переклади поезій Антонії Цвід італійською мовою, виконані Натою Странієрою, що їх зачитав італієць Франко Ауконе. Італійський журналіст Василь Пиріг здійснив запис презентації і підготував відгук-рецензію для італійської преси.
Після захопливої, хоч і виснажливої, екскурсії двома країнами – Римом і Ватиканом, коли ще й перед очима неймовірна Сікстинська капела з її античними статуями і фресками Мікеланджело та дивовижа храму св. Петра, – відбувся салонний вечір Антонії Цвід на віллі Андрея Шептицького в Кастель-Гандольфо на запрошення української спільноти «Студіон». Це – місто двох країн, територія Ватикану, яка живе за законами Італії. Віллу свого часу викупив митрополит Андрей Шептицький для проживання семінаристів, яку він сам відвідав лише двічі. За традицією вона і сьогодні служить притулком для українських біженців стараннями нинішнього володаря вілли отця Ореста і волонтерки Лесі Вусик.
Зворушливими словами відгукнулася про цю зустріч українка Оксана Скірчак: «Щиросердно дякую Вам, чарівна наша поетесо. Ви – величезний скарб для української літератури, для українського народу, бо Ви несете в собі неймовірний потенціал енергії, промовляючи кожне слово своїх поезій, ви надихаєте наш народ, який далеко за межами своєї рідної землі не рік і не два…” Такі відгуки переконують, що творчі люди мають постійно своїми виступами підіймати дух своїм співвітчизникам у всьому світі.
Завершальна літературна зустріч і презентація книги про українського Пророка відбулася в церкві св. Лучії при монастирі в м. Веллетрі, що в околицях столиці саме на День Рима, коли сучасні літаки над античним містом залишали святкові кольорові пасмуги, що їх було видно звідусюди. Захід розпочався після молитовної служби отця Ярослава, відтак відбулася автограф-сесія, під час якої українці звірялися про свою нелегку долю на чужині, про хвилювання через війну в Україні.
«Творчі зустрічі в італійських церквах були для мене незвичайними, – зізнається Антонія Цвід, – вони нагадали про дійство минулої осені на Покрову в Афінській церкві св. Миколая, коли за тобою – іконостас, і кожне слово має бути виважене. У ці хвилини ти усвідомлюєш, що все, що відбувається в нашому житті – від Бога, і ми в тихій молитві вдячности схиляємо свої голови перед Всевишнім».
По завершенні Благодійного туру Італією Антонія Цвід вручила донати пораненим воїнам ЗСУ в Берліні на зустрічі керівництва Світового Конгресу Українців з активістами українських організацій в Німеччині. «Хоч у салонних поетичних зустрічах збір складають невеликі суми, – зазначила письменниця, – але для бійців під час війни кожна копійка дорога. Тож робімо все, що в наших силах, кожен на своєму місці, для нашої Перемоги. Гуртуймося, українці, пам’ятаймо, що нас до цього закликав Великий Тарас і я закликаю разом з ним: обнімімось, брати мої, молю вас, благаю!»
Як підсумок благодійного туру Антонії Цвід звучать слова поціновувача художнього слова Олександра Панкова: “Те, що зараз робить Антонія Цвід, важко об’єктивно оцінити, бо людина надзвичайно талановита, і плідний непересічний автор, і енергійна, патріотична, фахова українська жінка. Новий напрямок в українській поезії – це цікаво! Численні яскраві зустрічі за кордоном це важливо! Рівень проведення творчих зустрічей можна вважати театральним. Її мелодійний жіночий голос зачаровує. Її поезія підносить душу над землею. Ми, читачі та слухачі, маємо побажати цій славній жінці нових великих творчих успіхів, здоров’я, наснаги, оптимізму та заслужених високих нагород від української держави”.
Творчі зустрічі з українцями, а також екскурсії італійськими містами лягли в основу подорожнього есею письменниці, який незабаром побачить світ. Ось її прощальні слова, адресовані українцям в Італії: «Доземний уклін вам, рідні люди, що ви прийняли мене з такою любов’ю, з такою сердечною теплотою, як може приймати власна родина після тривалої розлуки. Дякую, що ви так щиро і з непідробним захоплення сприймали мою поезію, так активно включалися в розмову про великого Тараса, про війну, біду нашу спільну, в міру можливости донатили на ліки для бійців. Сердечне вам спасибі! Я ніколи, ніколи, ніколи не забуду вас».
Анатолій Крат, письменник.
