На головній площі Гайльбронну відбулася акція-реквієм присвячена загиблим у Охматдиді. Трагедія сталася у серці України – Києві. Російська федерація підло, підступно випустила ракету по головній лікарні держави де лікують онкохворих дітей. Загинули діти, батьки, лікарі.
Смерть дітей – це завше не тільки жорстоко, а й вкрай неприродно. Тому загибель чималої кількості дітей у сумнозвісному «охматдиті» викликало потужні хвилі обурення в Європі і в усьому світі. Ми тут, у Німеччині, багато говоримо про це між собою не лише на мітингах, а проводячи звичайні розмови і згадуючи нашу Україну. Ось і на одному з неформальних зустрічей українців у центрі міста Гайльбронн, багато говорили про це. Запалювали свічки біля фото загиблих, як данину пам’яті тим, кого знищила російська ракета.
На зібранні були представники німецької громадськості. Вони засудили війну росії проти України, і поспівчували нам, тим хто щодня потерпає від агресії орків. Зокрема, Брітта Угль, жителька Гайльброну, яка з початку війни змогла організувати своїх знайомих і друзів, щоб допомагати матусям з дітьми потрапити в більш безпечне місце, сказала:
-Коли ми відчуваємо свою силу, а не пасивно спостерігаємо, тоді зміни можуть відбутися. Ми гадаємо що безсилі, але насправді – це не так!
Брітта розповіла про деякі проекти в яких продовжують брати участь небайдужі німці. Такі як допомога учасників благодійного фонду “У матусиних долонях” (заснованого в Україні) який продовжує допомагати матусям з дітками які змушені переїхати в більш безпечні райони України, або які продовжують жити під обстрілами. Фонд допомагає дитячими речами, продуктами харчування, шкільними концтоварами, ліками та іншими необхідними речами.
Також долучилися до проекту “Пікап для України” який також заснували співчуваючі німці.
Вони знаходять автомобілі, лагодять та спеціально фарбують їх і наповнюючи усіма необхідними медичними матеріалами самостійно відвозять до України і передають у руки саме тим, хто цього насправді потребує.
Жінка також допомагає знаходити небайдужих лікарів, які мають медичні препарати, діляться ними і передають до України. Гнівно засудила дії окупантів, які цинічно спрямували ракету на дитячу лікарню у столиці суверенної держави.
Промова українки Наталії Шевченко, була пронизана біллю про загибель дітей і лікарів від ворожої ракети. Кожного разу, коли ми приїжджаємо до чоловіка у Харків, бачу як стрімко зростають ціни. Тому допомога близьким людям, дуже важлива. По можливості співпрацюю з благодійним фондом “У матусиних долонях”. Купуємо ліки. Зараз ми продовжуємо працювати з матусями зі всієї України, з дітьми, які були вимушені виїхати зі своїх домівок, або залишаються у зоні бойових дій.
-Українська громада боляче сприйняла злочинні дії ворога вбивства дітей однієї з найбільших лікарень України, – такими словами розпочала свою промову Анастасія Козак, громадська діячка. Національна дитяча спеціалізована лікарня надає послуги дітям від народження до 18 років. Протягом багаторічного досвіду лікарів надано тисячі консультацій, зроблено тисячі операцій. На цей медичний заклад створено напад виродків без серця і совісті. Тому про цю подію ми не повинні мовчати. Особливо важлива інформація в різних країнах. Така подія повинна вплинути на світ, щоб він якнайшвидше надавав зброю для захисту України.
Анна Гайдук, професор одного із Гайльбронських університетів, стурбована тим, що відбувається в Україні, зокрема влучення ракетою у приміщення Охматдиту. Це беззахисна малеча, яка потребує неабиякої уваги від лікарів. Онкохворі діти нічим не загрожують ворогові, але для того, щоб народові зробити боляче, ворожа рука вцілила у медичний заклад. Навколо такої біди повинен об’єднатися світ.
Загибель дітей, це трагедія, яка не забудеться ніколи і рашистам відповідати за неї відповідно до міжнародного права.
Я сказала своє слово. Розповіла свою воєнну історію покинутого мною Миколаєва, який щоденно перебуває під обстрілами, де також гинуть діти . У моєму виступі прозвучало щире людське обурення як відгук на цю неоголошену війну, що зараз провадять рашисти в Україні.
Смерть дітей ми не пробачимо ніколи. Лідера російської федерації путіна чекає ще одна справа в Гаазькому суді.
Віра Марущак,
письменниця, журналістка.
