Українці, навіть за кордоном, зокрема у Німеччині, залишаться патріотами. І звісно, що таку історичну дату як День Незалежності не відзначити аж ніяк не могли! І тому не дивно, що у європейській країні пройшли масові мітинги, марші, зібрання, велопробіги. Таким чином вимушені біженці показали велику любов до України, її підтримку у боротьбі великого народу впродовж століть і навіть тисячоліть за свою Незалежність, Тим паче під час війни, нав’язаної росією, коли держава проходить чи не найважче випробування в своїй історії.
Дві громадські організації «Сила єдності» Крайсхайльму і Німецько-Українське Товариство Гайльбронну (НУТ-HN) згуртувалися для спільного відзначення дня, який став для нашого народу символом свободи. «Вільна. Незалежна. Нескорена». Під такою назвою проходило зібрання у Крайсгаймі.
Гімн України у виконі співачки Ліліани Тодорової, у якому гіркота втрат і сподівання на перемогу, підхопили присутні. Ведучі заходу Алла Бахмісова голова. Адміністративні справи. Лідіяна Тодорова, голова, відповідальна за заходи говорила про ті випробування, які проходить протягом 14 років наша держава, рани, які щодня завдає ворог, про захисників, які щохвилини боронять нашу землю. Ведучі заходу Анна Рибальченко та Ілля Моденов говорили про ті випробування, які проходить протягом 14 років наша держава, рани, які щодня завдає ворог, про захисників, які щохвилини боронять нашу землю.
І Голова центру української культури та допомоги “Сила єдності” Алла Бахмісова привітала всіх зі святом і озвучила мрію кожного з нас — перемога та мир в нашій державі.
Яскраві виступи запрошених на свято українців — піаніста Тоні та соло-гітариста Олександра Бартєн”єва та німкеня- учениця музичної школи м. Крайльсхайм по класу флейти — додали мажорного та приємного настрою всім слухачам. Також гостями свята були румунська співачка Ніколь, та два німецьких хори: госпельхор” Wer are one” під керівництвом Фелікса Кранке та хор “Enjoy” — Керівник Ліляна Тодорова, у виконанні яких ми почули пісні німецькою, англійською, французькою та українською мовами.
Програма була різноманітною та інтернаціональною, зрозуміла кожному українцю та кожному, хто знає німецьку, бо ведучі говорили двома мовами, а музику перекладати не треба, бо це мова, яка торкається серця та душі кожної людини з будь – якого куточку світу. Ми з гордістю та радістю спостерігали дивовижне сплетіння різних мов та культур в дружній ланцюг єдності європейських країн, якою є і наша рідна Україна.
Німецько-Українське Товариство Гайльбронну представило свою програму у Крайсхайльмі. Анастасія Козак, його голова, через фотопрезентацію коротко розповіла про діяльність громадської організації під час війни. « — Перший мітинґ, влаштований 19.02.2022, коли відбулася «Міжнародна Конференція Безпеки в Мюнхені», тиждень перед рос. нападом на Україну, документуючи 40 плакатами історію, красу, скарби, видатних письмеників, архитектуру. Таня Майер, хімік Макс Планк Інтституту, дуже вміло презентувала всі летючки німецькою мовою зацікавленим. Всі новини в масмедіях накидали бруд на Україну: За Путіним повторяли колишні німецькі Канцлери Ґергард Шрьодер та Гельмут Шмідт, що Україна не є нація, лиш російське племя. Східно-Європейський Інститут в Реґенсбурзі протестував арґументами, шо Україна, як і всі інші європейці, приблизно 150 років тому проявляла свої вимоги на створення своєї сувереної національної держави. Далі — що Україна мала країна, Україна є бідна, сама не може існувати. Байден та Нетаньягу вимагали від Путіна та Зеленського, щоб вони найменше інформували 14 днів перед війною, так щоб Ізраїль міг єврейське населення рятувати від повторного знищення в Україні.
Управа НУТ.HN складається з мітінґ-команди, яка майже із самого початку війни організувала 2-х місячні заходи з промовами політиків та мерів у Ратуші. Додатково Олена Хаваліц кожної суботи задля загиблих захисників організувала 30 хв молебень, донати ми передали родинам захисників. В жовтні до нас підключилася Віра Марущак, журналіст, письменник завдяки її маємо задокументовано наші думки у її статтях в газетах України. Олена Хаваліц, юрист та голова благодійної організації Антаріс із гуманітарним проєктом Маріуполю організовувала допомогу ЗСУ та їхним родинам, готувала промови. Анна Федоренко виступає та займається гуманітарною допомогою в Запоріжжі. Людмила Жукова, бухгалтер, скарбник, прекрасно декламує вірші. Тетяна Зімарьова психолог, секретар, пише вірші, балади, має підхід зацікавити людей в спілкуванні, вона креативно підтримує заходи. Ми вписали в статут НУТ-HN різні проєкти, мета яких просвітити німецький народ про українську історію, культуру та підтримати українську Дахову Організацію Німеччини ОУОН у вимозі до німецького Міністерства Освіти, щоб в Німеччині встановили в школах українську другою іноземною мовою. Ходимо на прощі до Алтеттінґ, Еллванґен та Пух, в Європі відвідуємо могили видатних українців Івана Багряного, Степана Бандери та Симона Петлюри. Запросили Вінницький театр імені Садовського з виставою «Квітка Цісик – пісня – життя», українці захоплені.
За весь час ми висилали турнікети нашим захисникам. А тепер, місяць по тому, ми мали перший особистий контакт з ветеранами, які приїхали в Німеччину, щоб у Німеччині знайти підприємців в розбудові сітки протезування в Україні. В День Жалоби відправляємо память Голодомору–геноциду.
3вісно, як і всі громади за кордоном, надаємо посильну допомогу рідній Україні. Пишемо листи на фронти, підтримуємо рідних і близьких, намагаємося зібрати посильні кошти на обладнання та предмети побуту наших побратимів і посестер, які воюють на передовій лінії фронту. І, звісно, отримуємо відгуки подяки і теплі слова. Так само налагоджені у нас контакти із населенням, яке сьогодні піддається варварським атакам російських орків.»
Де б ми не були, слідкуємо пильно за подіями в Україні, — наголосила пані Анастасія.
Я, як член правління Національної спілки письменників України, не могла не сказати про письменників, які не тільки створили культурний фронт, а й безпосередньо беруть участь у військових діях. Це члени Миколаївської обласної організації, яку я очолюю, поети Олександр Кучеренко і Олег Гордій, якому наша громада допомогла у купівлі дрона.
Сучасники-письменники рівняються на наших попередників які пройшли сталінські табори і беріївські застінки, брежнєвські переслідування. Серед них Володимир Сосюра. По життю видатного українського письменника радянська влада пройшлася асфальтним катком. Вона намагалася убити у ньому любов до України. Він зазнав тортур, ув’язнення, побував у психіатричній лікарні. Але його дух зламати не вдалося. Прикладом є його вірш «Любіть Україну”, який звучить сьогодні як молитва. У вірші висловлено прагнення мільйонів українців, які хотіли бачити свою країну вільною і незалежною.
Партійна критика ретельно приглядалася до того, що він писав. І все таки прогледіла. Вірш «Любіть Україну» за часів Сталіна, деспота і душегуба України, був надрукований у шкільних підручниках. Комуністи дали команду вилучити цей вірш, примушували дітей виривати цю сторінку з книжки.
Але Володимир Сосюра приходить до нас майже щодня, і сьогодні він у Німеччині серед вас.
Прекрасним доповненням до програми були патріотичні пісні і музичні композиції у виконанні лауреата міжнародних конкурсів В’ячеслава Кодіци, неперевершеного скрипаля Замира Закиєва.
Усі, хто був в вишиванках створили ланцюг єдності. На згадку зробили спільне колективне фото.
Слава Україні! Героям слава! Будьмо разом і до остаточної перемоги!
Віра Марущак,
письменниця, журналістка.