Заснували Світовий Конгрес Вільних Українців для допомоги Україні у її боротьбі за державну незалежність та захисту самого українського народу де б він не проживав. В контексті 1967 року допомога Україні означала тоді боротьба за її визволення. СКВУ а згодом Світовий Конгрес Українців був і досі залишився неурядовою організацією. Основоположниками були наші церкви та суспільно громадські,а також політичні структури з діаспори котра знаходилась на Заході та Австралії. Не випадковим, що першим президентом СКВУ був український греко-католицький священник. До речі після першої каденції він мусів повернутися бо на ІІ конгресі 1973 року було і стільки інтересів окремих груп і середовищ, що тільки священник міг вр’ятувти ситуацію. Це не було доказом бракує єдності бо всі учасники делегати були зацікавлені інтересами України. Радже це було явищем динаміки тактики, а також, оскільки делегати були тільки людьми з своїми слабостями і пристрастями, це був доказом вузького і особистого партикуралізму. Духовна особистість, тобто представник наших церков їх обєднав.
У цих міркуваннях я хотів би звернути увагу на кілька зокрема важливих досягнень СКВУ-СКУ на протязі 50 літ. Одною з головних задумів структур-комісій СКВУ майже від самого початку була Комісія Прав Людини (КПЛ). Ця комісія була настільки ефективною зокрема за радянських часів, що вона викликали не тільки боротьбу проти її діяльності радянських чинників, які оформили пропагандивні структури в УРСР типу агентурного Товариства “Україна” для дезінформації. Але завдяки КПЛ, СКВУ була сяйвом для дисидентського руху в Україні до тої міри, що борці за людські та національні права в України дивилися на СКВУ як свого міжнародного речника. Підтвердженням цього є чимало документів Української Гельсінської Групи-Спілки, тощо.
І ще одним важливим досягненням просування СКВУ-СКУ було у міжнародній спільноті дати знати про геноцид українського народу Голодомором 1932-33 років. Фактично без перебільшення можна сказати, що без діаспори та зокрема СКВУ ця трагічна сторінка нашої історії була б давно світом не знана а українським народом призабута. Для тільки одного прикладу можна навести скликання СКВУ Міжнародного Трибуналу визначних юристів неукраїнців які після кількаразових переслухань юридичного типу у Нью Йорку, Торонто, Лондоні і Бруселю у 1980-их роках встановили що Великий Голод 1932-33 був намаганням геноциду проти українського народу. Цей висновок став прецедентом для пізнішого визнання Голодомору геноцидом сімнадцятьма державами світу. Важливішем мабуть, він був основою для пізнавання, зрозуміння і вшанування жертв цієї найбільшої нашої трагедії нашим народом у пост радянські Україні бо наш народ за радянської пропаганди мало або нічого не знав про свою власну історію. Голод 1932-33 був лише одним прикладом цих білих плям.
Третім важливим досягненням в історії СКВУ- СКУ було зайняти місце серед неурядових організацій Організації Об’єднаних Націй, що було досягнути, щойно у 2003р.Були спроби від 1970-их років. (СКВУ посідав пресове бюро при ООН ще у 1970-их роках) Чому до 2003 року це не відбулося? Не тому що провідники СКВУ-СКУ дотогочасні не підносили справи члентсва, але тому, що не було при самій ООН держави яка могла допомогти просувати це питання. А цією державою стала незалежна Україна.
У пізнаванню минулого, суть зрозуміння сьогоднішнього СКУ та накреслення його завдання у майбутньому. Гасло 50-ліття СКУ “За нами майбутнє” хоча не грамотне, все ж таки зрозуміле і наповнене змістом для людей доброї волі. Тобто СКУ далі не-урядова структура. Вона працює з різними державами, а передусім з своїми тобто Україною, а її широко-розкинені представники по цілому світі з своїми США, Канадою, Аргентиною, Бразилією, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Австралією, а також Казахстаном, Грузією, Литвою, Латвією, Естонією, Італією, Португалією, Іспанією, Голландією, працюють для втілення наших потреб як патріоти молодої демократичної держави де всі рівні і мають подібні можливості, а не президент і олігархи одні привілеї, а народ залишки . Рівночасно СКУ залишається поза- урядовим сумлінням українського народу, що стежить і обороняє людські та національні права зокрема українців де б їх е порушувалось. Зокрема українців бо якщо не ми будемо цим займатися, то хто, а наші сили за марні, щоби захищати всіх людей світу! Не сміє СКУ стати просто знаряддям чи “потакувачем” політики одної чи другої держави або правління.
50 років це лишень початок. Цікавим, що візія СКВУ-СКУ фактично не змінилася. Вона просто повинна динамічно примінюватися до кожночасних потреб нашого народу та України. СКУ це не її провід чи рада директорів. Це потужна сила двадцять мільйонного українства з різними можливостями та потребами. Це розуміли наші основоположники хоча їх було тоді далеко не двадцятьмільйонів.Боротьба з ворогом, а головно з Росією мусить включати захист територіальної цілісності України, а також захист українців котрі живуть у Росії. Відсіч дезінформації мусить включати також захист великого і частинно автохтонного населення українців у Польщі всупереч екстремної польської влада яка їх переслідує фальсифікацією історії. Роля СКУ многогранна.
Радянські писаки висміхували зародки оформлення СКВУ при перших його конгресах такими заголовками у свої пресі “а галасу було”, “конгрес невільних”, але історія показала,що з цього “галасу” виросло велике діло, а завдяки “конгресові невільних” ми всі українці сьогодні почуваємося вільними.
30 серпня 2017р.
