Валерій Семененко
Свято Різдва Христового є одним з найбільш визнаних свят для українців в Україні і у всьому світі сущих. Це свято пов’язане з усталеними церковними обрядами, святою вечерею, народними різдвяними піснями, колядками, вертепами. Кожний народ бачить Різдво Христове крізь призму національного сприйняття, вкладає в свято щось своє, притаманне народові, і національна церква відіграє при цьому визначальну роль.
У всіх світах, куди попадали українці, започатковували українську церкву. Українські церкви є важливим центром національного життя української діаспори. На жаль не можна цього сказати про Росію. Немає тут української національної церкви, і всі спроби виправити становище наштовхуються на .жорсткий спротив російської влади.
В 90-х роках при відносній демократії українські організації Росії намагалися зареєструвати парафії Київського патріархату, греко-католицької церкви. Якось на зустрічі префекта Центрального округу Георгія Полтавченка з представниками національних діаспор я виступив на тему свободи совісті для українських церков в Росії. Змістовної відповіді не отримав. Потім в коридорі один з помічників префекта у приватній бесіді висловив позицію влади, як одрубав: «греко-католиков регистрировать не будем», щодо київського патріархату взагалі мови немає, і заодне облив брудом предстоятеля Свято-Троїцької церкви Київського патріархату Адріана.
Про долю Свято-Троїцької церкви в підмосковному місті Ногінську, яка належить до Богородської єпархії Православної церкви України, написано чимало. Над церквою вже три роки тяжіє рішення Ногінського суду про знесення будинку. Влада закидає, що церква збудована неправильно, не в належному місці, з порушенням прав громадян і містобудівних правил.
Свято-Троїцька церква у Ногінську (Православна церква України)
Митрополит Адріан пояснює: – Ми питали дозволу на будівництво церкви, нам його не дали.
Схоже, що так. Коли адміністрація району подала судовий позов, митрополит Адріан написав листа до адміністрації з проханням виділити ділянку під церкву. Щоб там були інженерні комунікації і зупинка автобуса, інакше як прихожанам на службу їздити? Адміністрація офіційно відповіла, що підходящих ділянок в Ногінську немає.
Додамо – немає для української Свято-Троїцької церкви.
Для віруючих прихожан головними аргументами є духовна сутність приходу і особа предстоятеля церкви. Люди приходять до церкви, де виконуються православні обряди, молитви, служби, їм подобається священник.
-
Я одного не розумію. Вони ж православні люди. Істина для них в Євангелії чи в Московській патріархії? – задає риторичне питання владика Адріан.
Але питання далеко не риторичне. У ворогів Богородської єпархії аргументи не про спокій громадян і містобудівні правила, а про «українську хунту», «православний розкол», проголошення на великому вході імен патріарха Варфоломія, предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія, хоча про це не кажуть.
Очевидно доля Свято-Троїцької церкви залежить від церковно-політичних розкладів в російсько-українському протистоянні. І ще надія на Бога, який почує молитви прихожан.
Президент України позірно намагається тримати нейтральну позицію стосовно церков в Україні. Йдеться власне про дві церкви – українську православну церкву і російську православну церкву в Україні. Життя вирішить долю кожної церкви, але неможливо відкинути незаперечний факт – українська церква природно поєднана з державними і національними інтересами України і українців, чого не скажеш про російську. Хоча почувається російська церква в Україні порівняно добре.
Чи може вдатись до порівнянь з українською церквою в Росії, яка між іншим не приховує свою належність до Православної церкви України.
7 січня «Українці Москви» відвідали Свято-Троїцьку церкву на свято Різдва Христового і взяли участь в заходах по відзначенню свята. Заслуженого артиста України співака Руслана Кадірова відразу підняли на хори співати з церковним хором. Щоправда гамували його бажання проявити на повний голос свій лірико-драматичний тенор.
Після літургії прихожани і гості зібрались в трапезній. Співали різдвяні пісні, колядки. Тепло зустріли прихожани виступ Руслана Кадірова, який виконав «Думи мої» і ще кілька пісень. На прохання деяких прихожан довелося перекладати «Думи …». З великим піднесенням всі присутні виконали різдвяний хіт «Радуйся …».
В трапезній Свято-Троїцької церкви
Під час бесіди обговорювали можливості для задоволення гуманітарних потреб українців в Росії. Постало питання про діяльність Культурного центру України в Москві (КЦУ). Тут добре запам’ятали 24 липня 2018 р., коли священники, віруючі прийшли до КЦУ на урочистий молебень з нагоди 1030-ліття хрещення України-Руси. Вхід був наглухо закритий ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ з приліпленим папірцем «Сегодня, 24 июля 2018 года, Центр будет закрыт для посетителей. Приносим свои извинения. Администрация».
Це було цілковитою несподіванкою, бо директор центру В. Юрченко ще 14 липня підтвердив митрополиту Богородському Адріану проведення молебню у приміщенні центру. Надалі жодних застережень від адміністрації КЦУ не було. Духовні особи, віруючі не отримали пояснень стосовно закритого входу до Культурного центру і зриву урочистого молебню.
Подібні дії адміністрації КЦУ були сприйняті не тільки як відверта зневага віруючих, громадських і релігійних організацій Москви, а й зневага Української Церкви. В час становлення єдиної Української Помісної Церкви, керівництво КЦУ вибирає іншу дорогу. Якому богу моляться в Культурному центрі?
Це тільки один штрих стосовно діяльності КЦУ, яка по суті відтворює становище в Україні.
Культурний центр України за залізною завісою
Українська влада береться кардинально змінити Україну. Українській діаспорі дуже залежить, щоб зміни торкнулися українців поза межами України, українців Росії теж. А поки що ретельно вибудовується стіна між Україною і українцями Росії, яких незалежно від їхньої власної позиції всіх звалюють в одну купу як громадян Росії.
Державна гуманітарна політика за кордоном, як за змістом, так і за виконанням потребує кардинальних змін.
Хоча ситуація навколо Свято-Троїцької церкви нагадує фронтову, святкування Різдва в українській церкві для всіх стало доброю емоційною наснагою, як для українців, так і для росіян, яких було чи не половина.
Свято-Троїцька церква в Ногінську знаходиться на рубежі боротьби за українську церкву, і виходить – за Україну. Віримо, що Господь візьме українську церкву у свою опіку!
8 січня 2020 р.
Ногінськ, Москва
