31 жовтня 2022 року у Маямі відбувся Бізнес-сніданок: «ReOpen Ukraine» під патронатом Посольства України в США. Організаторами заходу виступили Асоціація правників України (АПУ) спільно з Міжнародною асоціацією юристів (IBA).
Як сателітний захід Щорічної Конференції IBA 2022, сніданок був організований для привернення уваги світової юридичної спільноти, урядів, міжнародних організацій та громадянського суспільства до заходів, спрямованих на відновлення верховенства права в Україні.
Відкрила захід Президентка АПУ Анна Огренчук, наголосивши, що всі незаконні дії РФ на території України мають свою назву – воєнні злочини, злочини проти людяності та, ймовірно, геноцид.
Оксана Маркарова, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США, у вітальному слові до присутніх зазначила:«РФ почала цю війну не у лютому, не 8 років тому. Росія готувалася до цієї війни всі 30 років, намір нас окупувати тривав 31 рік нашої незалежності. Голодомор був цілеспрямованим геноцидом українського народу з боку радянської влади. Світ тоді мовчав, бо нікому було про це повідомити світовій спільноті. Сьогодні все змінилось, і ми маємо підтримку міжнародних партнерів у безпекових та фінансових питаннях, а також у питанні відновлення справедливості. У цій боротьбі надзвичайну роль відіграє юридична спільнота. Ми разом намагаємося використовувати всі юридичні інструменти, щоб зупинити війну, зокрема, консультативна група з питань жорстоких злочинів працює цілодобово. Ми не можемо думати про відбудову, коли Україна зруйнована і вбита, ми не можемо думати, як будемо жити щасливо, коли нашим людям в загрожує смерть, коли жителів окупованих територій щодня катують, коли діти не можуть ходити до школи. Сьогодні Україна та світ мають шанс відновити правосуддя».
Доповідачами на бізнес-сніданку виступили: Марк Елліс, виконавчий директор IBA, Суддя Івана Хрдлічкова, Голова Спеціального трибуналу для Лівану, Бет Ван Шаак, Посол державного Департаменту США з питань глобального кримінального правосуддя, Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ, Наталія Яресько, Міністр фінансів України (2014 – 2016).
У ході дискусії було обговорено такі питання:
-
Післявоєнне майбутнє України та світу
-
Розслідування та судове переслідування російських військових злочинів проти України – виклик для національних та міжнародних систем правосуддя
-
Відшкодування збитків, завданих війною
-
Післявоєнні економічні перетворення. Нові можливості для розвитку бізнесу з огляду на статус України як кандидата на вступ до Європейського Союзу
-
Україна як пріоритетна сфера для інвестування. Основні напрями та шляхи відбудови України. Створення нових ланцюгів поставок
Запрошуємо переглянути запис заходу за посиланням.
До вашої уваги пропонуємо короткі тези з виступів спікерів.
-
Посол державного Департаменту США з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак:
«Хочу відзначити один слабкий момент нашої міжнародної системи правосуддя, і це питання захисту свідків. Незалежно від того, скільки інформації з відкритих джерел ми маємо, незалежно від того, наскільки витончено вона зібрана та перевірена, нам все одно потрібні будуть справжні люди. Свідки, жертви, інсайдери щодо даних про злочинний режим Путіна – це саме ті, хто врешті-решт будуть необхідні під час перехресних допитів, розслідування, судових процесів, навіть за наявності верифікованої інформації з відкритих джерел або інших доказів. Показовим є приклад Сирії, де розглядається низка справ в рамках універсальної юрисдикції, і на сім’ї багатьох свідків-інсайдерів та інших осіб, які давали свідчення, були скоєні напади представниками режиму Асада. І ми побачимо це вдесятеро більше, коли мова йтиме про російських інсайдерів, свідків і жертв. І тому міжнародне співтовариство має запропонувати кращу систему захисту».
-
Виконавчий директор IBA Марк Елліс:
«Найефективніше притягнути винних до відповідальності – це застосувати всі механізми, в тому числі і розгляд справ українськими органами судочинства, і універсальну юрисдикцію, і створення Спеціального міжнародного трибуналу. Все це є частиною руху, щоб привернути увагу до підзвітності та справедливості, і такого я ніколи раніше не бачив в житті, як у цій ситуації. Російське вторгнення в Україну стало каталізатором для країн та персоналій вимагати підзвітності за ці злочини. Важливим елементом у цьому процесі є збір доказів воєнних злочинів. Достовірні докази збільшуватимуть шанси довести всі злочини у судах. Для цього IBA і створила програму eyeWitness to Atrocities, за допомогою якої фіксуються злочини, а всі дані проходять верифікацію.
Щодо ролі Міжнародного кримінального суду, він може відіграти основну роль у винесенні рішення щодо винних осіб, і це залежатиме від міжнародної спільноти теж. Але важливо пам’ятати, МКС працює за принципом комплементарності. І першочергова відповідальність лежить на національних судах.
Забезпечення справедливості та неупередженості будь-якого судового процесу – міжнародний стандарт і найскладніше завдання. І навіть в цих надзвичайних обставинах, коли Україна намагається вижити, вона повинна забезпечити підсудним відповідне судове представництво. І в Україні визнають необхідність виконання цієї вимоги. Саме тому ми повинні гарантувати, що ми надаємо необхідну допомогу, щоб судові процеси відповідали міжнародним вимогам».
-
Голова Спеціального трибуналу для Лівану Івана Хрдлічкова:
«Створення Міжнародного спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України можливе в різних форматах, і від цього залежатимуть нюанси його роботи і довіра до нього. Якщо він працюватиме у режимі in absentia, то важливо визначитись із його функціонуванням. Також потрібно вирішити питання збереження доказів та інформації, що надходитиме. Формат міжнародних трибуналів відрізняється від роботи національних систем правосуддя. Вже сьогодні необхідно вирішити, за якою моделлю працюватиме Трибунал, щоб гарантувати його ефективність.
Створення Міжнародного спецтрибуналу щодо злочину агресії – рішення політичне. І ще до моменту його створення вже мають бути певні напрацювання щодо його функціонування. Мова йде про ефективні інструменти співробітництва, джерела фінансування, підтримку суспільства. Крім того, вже маємо визначитися із процедурою відбору суддів, прокурорів, адвокатів. Адже, напевне, рішення Трибуналу будуть оскаржуватися».
-
Наталія Яресько, Міністр фінансів України (2014 – 2016 рр.):
«Необхідно чотири конкретних кроки для відновлення економіки:
1. Чіткий та прогнозований графік фінансової підтримки від країн G7. Пріоритизація грантів, а не позик.
2. Термінове розроблення програми відновлення базової інфраструктури.
3. Координація активностей з реконструкції та погодження цих зусиль між основними стейкхолдерами. Давос та Лугано – красиві декорації, але Україні потрібні конкретні дії.
4. Гарантії та порука від міжнародних партнерів, що зміна влади не призведе до перегляду програм та обсягів фінансування для відновлення України».
-
Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ:
«Маємо парадокс на шляху відновлення України. Всі ми думаємо про приватний капітал, тому що саме він забезепечує розвиток. Саме він, а не гроші, отримані від міжнародних інституцій та найбільших економік, створюють економічне процвітання. Реконструкція чи відновлення будь-якої країни не може бути здійснена ефективно, поки міжнародні інституції та найбільші економіки не створять умови для роботи приватного капіталу.
І МВФ якраз вирішує цей парадокс, надаючи фінансування. Але зазвичай, МФВ не починає допомогу під час війни, тільки вже після неї. І у цьому сенсі ситуація з Україною доволі унікальна, тому що МВФ надав гроші Україні вже через 10 днів після початку агресії РФ. Ці гроші відкрили двері для інших донорів та Світового банку, яки також зазвичай починають надавати фінансування вже після конфліктів.
Але все все ще потребуємо координації фінансування, в Берліні була закладена так звана платформа «фінансовий Рамштайн», і зараз ми працюємо над наступними її кроками».
Співспонсори заходу:
Abreu Advogados (Португалія), ASTERS (Україна), AVELLUM (Україна), BARBRI (США), Debevoise & Plimpton (США), Gorrissen Federspiel (Данія), Noerr (Польща), Kinstellar (Центральна Європа та Азія), LCF Law Group (Україна), Magnusson (Північно-Балтійські країни), Sayenko Kharenko (Україна), Sorainen (Естонія), Waselius & Wist (Фінляндія), White & Case (США).
