ЗАКЛИК
СВІТОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Чимало вже написано в Україні та в Діяспорі про найновіший напад на українську мову з боку її ворогів під претекстом регіонального мовного проєкту. Всі заяви, осуди правильні, одначе, в основному, словесні та не дають будь яких наслідків.
Мова це основа нації, а зокрема для нашого народу є основний сполучник. Коли одна третина українців проживає поза Україною, а друга третина на Україні користується переважно ворожою російською мовою, то українська мова навіть сьогодні, без царя і комісара, зазнає вагомих поневірянь, а ця мова повинна бути головним чинником нашого все-українського єднання..
Тому слід конкретно прийти на захист української нації та розгорнути широку акцію:
- проти ворогів, що включає сучасний режим в Україні на чолі з Віктором Януковичем та його прибічників у Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, по цілому світі, включно з дипломатами-представниками цього ворожого режиму. Треба розуміти, що хоч будинок дипломатичної місії представляє Україну, її сучасні господарі репрезентують сучасний режим. Акції-демонстрації, поодинокі прояви громадянської непокори повинні проходити без дискусійних зустрічей, передачі листів та доброзичливих куртуазій, з окресленням, що ті, які не захищають сьогодні українську націю і нашу мову є ворогами України. В тому числі є і чимало чужинців, а зокрема москалів, які принижують, а то і оплюгавлюють українську мову через ЗМІ, Інтернет, тощо і їм слід дати відсіч.
- відмови піддержки (бойкот) тих установ, підприємств, а також осіб, котрі не розмовляють чи не реклямують свій товар по українськи в Україні, тобто усі неукраїномовні підприємтва, бо за 20 років незалежності тільки вороги України на Україні не вміють розмовляти по українськи. Тут не може бути оправдань, мовляв „це татарський ресторан”, „це німецька чи американська фірма.” Навіть в Діяспорі, де працюють підприємста українських власників та українські фінансові інституції допускати користування тільки мовою даної країни чи українською. Не допускати користування російською чи польською, тощо для „вигоди” поодиноких клієнтів з чемною пригадкою, „ми говоримо тільки по англійськи та українськи”.
- користування виключно українською мовою в кожноденному житті, в товаристві та у процесі виховання нового покоління вдома чи в українських молодечих виховних організаціях. Ясно, що для українців в Діяспорі, які знаходяться в не-українських установах при праці, чи спілкуванні, це не відноситься, але в українському товаристві треба звернути особливу увагу, щоби не було випадків де українська мама розмовляє з своєю дитиною не-українською мовою, чи навіть кореспонденції електронною поштою між представниками українських інституцій не по українськи, чи навіть товариські зустрічі виключно українців де розговірка відбувається не по-українськи. Українці в діяспорі, які жалуватимуться, що вони забули або не знають нашої мови, повинні завдати собі труду, щоби навчитися.
Наспів час випробування, але також нагода йому протистояти. Питаємось, що можемо зробити для свого народу, можемо його врятувати, захищаючи його найціннішу вартість – його мову.
Ню Йорк-Торонто
Аскольд Лозинський, Голова
Борис Потапенко, Секретар
Оксана Процюк Чиж, Скарбник
