Павло Лоза
5 березня в українському посольстві у Варшаві презентували книгу «Польська солідарність з Майданом», присвячену підтримці, яку поляки надавали Україні під час Революції Гідності 2013–2014 років. Видання містить близько 150 спогадів учасників Революції, журналістів, активістів та політиків з Польщі, які не залишили своїх сусідів наодинці.
За цю солідарність під час презентації книги подякував посол України Андрій Дещиця. Дипломат нагадав, що вона не припинилася із завершенням протестів у центрі Києва.
«Ніхто не сподівався, що одразу після завершення Революції можуть настати ще складніші часи. Але так і сталося», – сказав Андрій Дещиця. «Зі своєї історії поляки дуже добре пам’ятають, що означає мати жертви», – додав редактор книги Леонід Фіндберг.
Презентацію відвідали також автори матеріалів, що увійшли до видання. Депутат Павел Коваль пригадав два моменти, які запам’яталися йому найбільше: образ і запах Майдану, а також те, як Петро Порошенко з кожним днем протестів дедалі більше перетворювався на лідера: «Я пам’ятаю президента Порошенка з часів до Майдану і після. З кожним моїм візитом до Києва він змінювався. Дивлячись на нього, я зрозумів значення слова „лідер”».
На думку Павла Коваля, лідерство починається тоді, коли навколо тебе починають гуртуватися люди, коли вони слухають твоїх порад. За його словами, саме так було з п’ятим українським президентом. «Тоді я сам двічі на тиждень був у Києві. Вночі ми завжди йшли з Порошенком на Майдан. Коли він зупинявся, навколо нього одразу збиралися люди. Він говорив, а вони слухали. Кожне таке зібрання на вулиці перетворювалося на невелике віче», – додав Павел Коваль.
Кшиштоф Становський – колишній голова Фонду міжнародної солідарності – згадав про лікування майданівців у польських лікарнях. На прикладі Любліна він показав, як місцеві спільноти зрозуміли, що треба допомогти українцям. Кшиштоф Становський сам під час Революції Гідності займався координацією допомоги та налагоджуванням співпраці між окремими організаціями та урядами Польщі й України.
«Одного разу на зустрічі у Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації я спитав представників відомства, чому поранених майданівців не направляють до лікарень в містах поруч із українським кордоном — Любліна чи Перемишля. Мені відповіли, що вони мають залишатися порожніми на випадок ще більшого загострення ситуації. У міністерстві розуміли і були готові до того, що у Польщі можуть з’явитися біженці з України, що може бути ще більше поранених. На рівні держави всі були до цього готові. Пересічна людина про таке навіть не думала», – розповів Кшиштоф Становський.
Що цікаво, прикордонники на летовищах, куди прилітали літаки з пораненим українцями, питали людей, чи хочуть вони отримати притулок у Польщі.
За гроші з державного бюджету в країні лікувалися 120 поранених учасників протестів на Майдані. Вони потрапили до Познані, Катовиць, Кракова та Варшави. 45 з них були у польській столиці. Координатором волонтерів у Варшаві був Юрій Рейт.
«Я ніколи не забуду, як працювали польки та українки. Сюди приїхали перелякані люди – просто з війни у центрі міста. А ці жінки вміли їх заспокоїти, налагодити з ними спілкування і часто знаходили їхні сім’ї в Україні, щоби поранені могли з ними зв’язатися. Це була велика робота», – подякував українець.
Юрій Рейт зазначив, що ця команда волонтерів стала основою для наступних проектів. Серед них – варшавської Ініціативи героям Майдану, яка від 2014 року організовує акцію «Свята без тата». «Завдяки цьому вже шість років діти, батьки яких загинули на Майдані, на Донбасі чи зараз воюють на сході України, отримують допомогу.
Ця підтримка – не лише матеріальна. Вона нагадує їм про батьків. А сама акція є одним із елементів польсько-української солідарності, яка продовжує існувати», – додав перший голова Об’єднання українців у Польщі.
Ведучою та одною з організаторів зустрічі була польська активістка та публіцистка Іза Хруслінська. Вона зазначила, що книга «Польська солідарність з Майданом» є третьою публікацією видавництва «Дух і літера», присвяченою учасникам Майдану та різним середовищам, які їм допомагали.
Видавець має ще одну ідею – книги про допомогу та солідарність, яку під час і після Майдану проявляли до українців громадяни Канади, Чехії та інших держав.
Фото автора статті
Джерело: Наше Слово, Варшава
