У серпні Польща відзначала 100-ту річницю битви під Варшавою – одну з найважливіших перемог в історії ХХ століття. Саме тоді польські та українські солдати зупинили більшовицький наступ і врятували Європу від експансії комунізму.
Щоб відзначити цю історичну подію, 14 серпня о 18.00, польські та українські пластуни запалювали лампадки на могилах польських та українських солдатів у Польщі та Україні.
Полум’я братерства запалало також на міському кладовищі в Кентшині (Вармінсько-Мазурське воєводство), де похований учасник польсько-більшовицької війни Андрій Дмитренко.
Голова місцевого Союзу польських гарцерів Станіслав Іванюк привітав запрошених гостей та священнослужителів. Натомість координатор акції, пластунка Дарія Оринчак, нагадала присутнім про історичні події, що відбулися 100 років тому.
Опісля військові капелани – о. Павло Себесевич та о. Дарій Глиневич помолилися за загиблих і померлих воїнів польсько-більшовицької війни.
,,У наших, часто складних відносинах, бували прекрасні моменти, які увійшли в історію обох народів. Одним із них є переможна польсько-більшовицька війна, в якій солдати Української Народної Республіки були нашими союзниками. Польський національний інтерес – це існування вільної України. Це гарант існування незалежної Польщі. Таку думку зокрема висловлював Пілсудський, Гедройц та Бжезінський”, – заявив голова комісії у справах національних та етнічних меншин Сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства Ярослав Слома.
,,Я вдячний організаторам за цю благородну ініціативу, яка вшановує спільну боротьбу польських та українських солдатів у війні з більшовиками. Сьогоднішня церемонія має історичний та символічний вимір, але водночас відноситься до сучасних часів. Україна захищається від російської агресії. Ворог залишився. Москва знову пересварює народи, провокує конфлікти і встановлює нові кордони. І лише співпраця та партнерство між нашими країнами можуть принести позитивні результати. Доказом цього є переможна війна двадцятого року”, – сказав голова Кентшинського гуртка ОУП Андрій Сидор.
Організаторами заходу були курінь Союзу польських гарцерів у Кентшині та Сроковський гурток Об’єднання українців у Польщі.
ас
