Під час свого постійного психозу та атак проти Сполучених Штатів і Заходу Володимир Путін нещодавно стверджував, що введені економічні санкції є оголошенням війни Росії. Це означає, що санкції завдають шкоди. По суті, це має стати поштовхом для посилення санкцій та ще більшого тиску.
Сполучені Штати Америки сьогодні заборонили імпорт російської нафти, рідкого газу та вугілля.
“Я, Джозеф Р. БАЙДЕН-молодший, президент Сполучених Штатів Америки, цим розширюю сферу національного надзвичайного стану… Відповідно, цим наказую: Розділ 1. (a) Забороняється: (i) ввезення в Сполучені Штати наступних продуктів походження з Російської Федерації: сира нафта; нафта; нафтове паливо, переробка та продукти їх перегонки; зріджений природний газ; вугілля; та вугільної продукції…”
Це було зроблено зі схвалення союзників Америки. Здавалося б, західні уряди роблять свою частину. Нам потрібно продовжувати робити своє.
Це продовження з прагматичними пропозиціями до списку, складеного Єльською школою менеджменту, компаній, які залишаються в Росії зі значним впливом, складеного Джеффрі Зонненфельдом. З моменту складання цього списку, фактично сьогодні Сoca-Cola, McDonald’s, Pepsi і Starbucks покинули Росію. У цьому списку на даний момент залишилися такі титани, як Bridgestone, Caterpillar, Citi, Deere, Hilton, Honeywell, Hyatt, Intercontinental, Kellogg, Kraft Heinz, Marriott, Mars, Nestle, Otis, Papa John’s, Philip Morris, Pirelli. Деякі ведуть більше бізнесу в Росії, ніж інші. Intercontinental має лише одне місце розташування, але це занадто багато, і його можна легко усунути.
Було запропоновано, що підхід до досягнення нашої мети має бути двояким. По-перше, але не обов’язково в порядку важливості – чинити тиск на таких інвестиційних гігантів, як Blackrock, Vanguard, State Street, Fidelity, закликаючи їх та їхніх клієнтів продати свої портфельні позиції в цих компаніях. Це має призвести до того, що такі великі інвестори, як корпоративні та державні пенсійні фонди, і не прибуткові залізні-фонди тощо, вийдуть із Росії. Інвестиційні гіганти доведуть до тих які ведуть бізнес у Росії, побажання своїх клієнтів, що, у свою чергу, може змусити їх придбати моральний атрибут або почати розглядати кінцевий результат, тобто остаточний прибуток, що фактично вирішує усе.
Другий напрямок відносно легко розпочати, але він вимагає широкого і навіть глобального реагування, співпраці та прихильності. Ініціювати бойкот продукції компанії так само легко, як представити її в соціальних мережах і зробити так, щоб вона стала токсичною. Токсичним його роблять одержувачі та актори. Жодна американська, німецька чи міжнародна компанія в Росії не хоче, щоб її продажі в усьому світі зменшувалися, тому що вона наполягає на введенні бізнесу в Росії.
Переважаюча більшість компаній зі списку отримують менше 10% свого валового світового доходу з Росії. Оскільки лише 10% або менше його доходів від бізнесу надходить з Росії, втрата російського доходу буде більш ніж компенсована його бізнесом в іншому місці в результаті хорошої реклами або, навпаки, зменшення в інших місцях (по всьому світу) становить більше ніж 10% його валового доходу під відповідним тиском і бойкот зробить його російське підприємство не рентабельним. Таким чином, важіль в значній мірі на нашому боці.
Кожна людина може стати частиною цих зусиль, не виходячи з власного дому. Ми побачили межі дипломатії – і в швидкості, і в масштабах дій. Громадянське суспільство не пов’язане одним і тим же набором правил, і саме так ми можемо відігравати активну та ефективну роль.
Війна в Україні, крім жертв серед мирного населення з нашого боку, йде краще, ніж можна було очікувати. Повітряні атаки дуже турбують, а відсутність захищеного неба засмучує. Природно, відсутність зони без польотів НАТО над українським небом не компенсують польські МіГ 29, але вони знайомі українським льотчикам, і Україна буде набагато конкурентоспроможною в повітрі. Нам потрібно продовжувати, співпрацювати з нашими західними урядами і самостійно та з Божою допомогою добро переможе зло. Ми в діаспорі можемо багато зробити, доки пам’ятаємо метафору, що ми велика нація, як мурашки, кожен член якої працює і виконує свою частину.
8 березня 2022 року Аскольд С. Лозинський
