У широкій і пророчій творчості Тараса Григоровича Шевченка, ми майже при кожному читанні знаходимо дуже багато актуального сьогодні, хоча було воно написане більше сто п’ятдесят років тому. Мабуть і тому ми що року відмічаємо Шевченківські роковини не тільки в Україні, але де б ми знаходились по світу розкинені долею, а також власним вибором. Тобто робимо ми це не тільки для вшанування Шевченка, але мабуть ще більше для власного сумління. Тим які цього не роблять поручаю таку рутину — візьміть в руки Кобзар, читайте любі вірші, знайдете таке, що покаже Вам як жити у наступному році.
Відомий американський часопис, відносно лівого центристського спрямування зокрема у минулому, “Да Вашингтон Пост” 3 березня ц.р. опублікував дещо гумористичну статтю у формі парадоксів під назвою: “Все що вам потрібно знати про Трампа і Росію”. Подаю деякі більш вдалі парадоксальні приклади:
Президент Трамп запізнався з Російським Президентом Владиміром Путіним дуже добре”, але він “не знає Путіна”…Путін вислав Трампові “подарунок і вони розмовляли”, але Трамп не має “жодного відношення до нього”…Трамп немає “нічого спільного з Росією”, але його син сказав ”Росіяни становлять більше чим диспропорційну частину наших активів” і “ми бачимо багато грошей які переливаються з Росії”…Не було “жодних комунікацій” між командою Трампа і Росією під час кампанії і переходу, окрім комунікацій з Росією майбутнього радника національної безпеки Трампа, його майбутнього головного прокурора та його зятя та ще двох…Головний прокуратор Джеф Сешенс “не мав комунікацій з росіянами” крім двох зустрічей з російським послом Кісляком про що він не сказав під присягою…Трамп звільнив Майкла Флинна, свого радника національної безпеки, про якого він сказав, що він не зробив нічого злого…А санкції про які Флинн говорив з Кісляком у розмові яку він не пам’ятає, не були дійсно санкціями…Колишній завідуючий кампанією Трампа Павло Манафорт “не мав нічого спільного з Росією” хіба його широку діяльність на користь російських олігархів та про-російських в Україні…
І так далі…
Але на цьому парадокси не закінчуються. Подібно гумористично, хоч напевно не було такого наміру, “Радіо Свобода”” поїхало у Філадельфію та провело там у культурному центрі короткі опитування серед декількох українців, щодо оцінки перших тридцять днів діяльності нового Президента США. Майже всі опитувані дали президенту позитивну оцінку, при тому не згадуючи його російські контакти, а скоріше хвалили його за жорстку політику по відношенню до нелегальних іммігрантів, що проявилося у його першому екзекутивному декреті, який викликав велике обурення не тільки серед американського суспільства на загал, але позначилося також негативним відгуком американського судочинства. Тим більше заскочило мене таке ставлення самих українців у Філадельфії бо майже усі, якщо не всі опитувані, що вихваляли Президента Трампа, самі були недавніми іммігрантами. Тільки не відомо чи були вони, а може ще є– нелегальними. Мабуть забули, або навіть не думають, що є ще чимало їх національних братів і сестер які знаходяться у подібному положенні. Мабуть забули доручення Шевченка, “Обніміте ж, брати мої найменшого брата.”
Особисто знаю я одне подружжя. Приїхали до США, дружина була вагітна вже в час подорожі. Приїхали, вродила жінка, дитина т. зв. “дитина кітва” (anchor baby) у сучасній термінології. До виборів і сьогодні ця пара завзяті поклонники політики Трампа. А про других подібних своїх братів і сестер? Ну, хіба моя хата з краю! Забули ким вони були.
Мабуть для таких наших людей відношення до Росії, а може навіть сучасна війна Росії проти України теж сприймається словами “моя хата з краю.” Але не хочеться в це вірити! Вірю, що це тимчасова травма і сліпота.
Все ж таки є позитив навіть у цих парадоксах. Сьогодні “Да Вашингтон Пост” і “Да Ню Йорк Таймс”, хоча лівого спрямування, є мабуть найбільші противники Росії і тим самим захисники України. Як для мене це не поганий обмін — одержати підтримку таких потужних чинників як американські часописи лівого центристського крила коштом тільки наших егоїстичних наївних нових іммігрантів, а також багато старих і тут народжених. До речі ці останні і тут роджені забули, що їх батьки чи діди чи прадіди були іммігрантами. В більшості вони тут керуються сліпою партійною дисципліною — мовляв Трамп республіканець (сьогодні, завтра він буде тим чим йому вигідно — АЛ), тобто він добрий!
Лишається мабуть тільки порада для моїх “незрячих братів гречкосіїв”, як називав своїх національних братів і сестер Тарас Шевченко,– не пошийте себе і мене у дурні своїми лозунгами патріотизму один більший другого коли Ви живете зовсім по іншому (це вже мої слова), бо за словами Великого Кобзаря: “Москалі лихі люди, зроблять лихо з вами” та з нами. А для цього їм потрібно незрячих, або просто байдужих, або ще гірше егоїстичних. Тому треба схаменутися! “Схаменіться, будьте люди, бо лихо Вам буде!”
7 березня 2017р. Нью Йорк, Аскольд Лозинський
