Анна Кісіль
19.11.1960 – 16.11.2020
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій висловлює глибоку скорботу та співчуття у зв’язку з непоправною втратою – відходом у Вічність нашої дорогої і поважної посестри – св. пам’яті Анни Кісіль, Голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, Віцепрезидентки СКУ. Після року боротьби з тяжкою недугою Анна Кісіль упокоїлася 16 листопада в колі своєї родини в Торонто, Канада.
Не існує тих слів, що повною мірою передадуть біль нашої непоправної втрати та сердечну вдячність цій розумній, щирій і відданій Жінці, що левову частину свого життя, свого часу, здоров’я та зусиль віддала служінню українським громадам, Україні та СФУЖО.
Мудрість, життєвий досвід, вміння відчувати, розуміти та гуртувати навколо себе людей, високий професіоналізм і безмежна відданість справі допомогли св. п. Анні Кісіль стати справжньою лідеркою, невтомною провідницею СФУЖО з 2018 р., яка завжди була в епіцентрі всіх важливих справ Українського Світового Жіноцтва.
Вона була талановитою у всьому, до чого б не долучалася. Вона мала велике, чуйне серце, завжди відкрите для добрих справ українського жіноцтва, і їй таланило на однодумців і колег, на доброзичливих і щирих людей, які були поряд з нею.
Життєвий шлях св. п. Анни Кісіль — не тільки яскравий приклад сумлінного та високопрофесійного ставлення до своїх громадянських, суспільних, а головне — загальнолюдських обов’язків, але й ознака глибокої любові до людей і проукраїнської позиції у справі служіння світовому українству. Без перебільшення, св. п. Анна Кісіль, як голова СФУЖО, стала Берегинею українських цінностей і традицій, сміливою та безстрашною захисницею українців і невтомною провідницею Українського Світового Жіноцтва, яка завжди заохочувала пам’ятати уроки історії, бути мудрими, небайдужими і згуртованими.
Народилася Анна Кісіль на Івано-Франківщині у містечку Яремче, де з діда-прадіда проживав її рід. Там пройшли дитячі та юнацькі роки в оточенні сестер Марічки та Люби, там у дружній родині черпала натхнення для душі від батька, який писав вірші, грав на цимбалах, малював, зокрема й образи, і матері, яка ростила дітей у любові та постійно співала українські пісні.
Далі було навчання у Львівському будівельному технікумі, у Львівському політехнічному інституті, праця у Львівжитлобуд. І скрізь і завжди Анна була лідеркою, ініціаторкою добрих і важливих справ.
У 1991 р. Анна Кісіль емігрувала до Канади, де разом з родиною розпочала власний бізнес, який з часом переріс у корпорацію «Мeest Corporation Inc.» і географія якого розширилася до Канади, США, Австралії, Європи та України. Нині це «Міст-експрес» (доставляння приватних, комерційних вантажів в Україну, і не тільки) і група підприємств «Росан» (підприємство з виробництва пластикового упакування для харчової промисловості України та Європи, що відповідає канадським стандартам і на якому працює близько 450 осіб було повністю у підпорядкуванні Анни Кісіль). Ресторан «Золотий лев», що відкритий у 2002 році п. Анною добре відомий українській громаді не тільки м.Торонто й околиць, але й в Україні. Виконаний в українському стилі, з «українською душею» і, головне — з душею його св. п. Господині — ресторан гостинно відчиняє двері для святкувань важливих особистих свят і подій української громади.
Бізнесова діяльність не завадила Анні виховати чудових дітей, а також активно займатися громадською діяльністю. Упродовж 2008 — 2018 рр. Вона очолювала Світову раду культури при СКУ. У 2003 р. загорілася ідеєю та у 2004 р. разом з однодумцями створила для новоприбулих освічених емігрантів з України Міжнародну організацію українських громад «Четверта хвиля» (першим головою якої був Тарас Волощук, а до 2016 р. її очолювала Анна Кісіль).
Лише упродовж останніх 10 років св. п. Анна Кісіль взяла участь в організації понад 70 культурно-мистецьких заходів у Торонто, серед яких відкриття пам’ятника жертвам Голодомору 1932—1933 рр. в Торонто, святкування 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка, відзначення 70-ліття СФУЖО, 50-ліття заснування СКУ та 150-річчя Канади.
У 2008 р. вона долучилася до діяльності найвищої надбудови українських громад у світі – Світового Конґресу Українців, де упродовж 10 років очолювала Світову раду культури. А з 2018 р., з обранням Головою Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, була Віцепрезиденткою Світового Конґресу Українців.
Благодійність і меценатство для св. п. Анни Кісіль були душевною потребою. Вона фінансово підтримала численні українські проєкти в Україні та діаспорі (спорудження храмів, відбудова історичних споруд, організація виставок мистецьких творів, видання книг і підручників для українських шкіл діаспори, допомога дітям та ін.)
Смерть Анни Кісіль є болючою і непоправною втратою для всіх нас — українців з усього світу, до кого торкалося її велике, добре та чуйне українське серце.
До своїх останніх днів Анна Кісіль вболівала за українські справи та, попри тяжкий фізичний стан, долучалася до громадських справ. 25 жовтня вона взяла участь у Круглому столі, а 1 листопада — у Річних нарадах СФУЖО, де востаннє виступила з промовою-зверненням та закликала і далі підтримувати український народ, виховувати нашу молодь у патріотичному дусі та бути об’єднаними, бо лише тоді ми є дієвою силою на світовій арені.
Анна Кісіль була нагороджена медаллю Президента України “25 років Незалежності України”, Хрестом Івана Мазепи та найвищою нагородою СКУ – медаллю св. Володимира Великого за високі заслуги перед Україною і українським народом.
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій та діаспора у світі завжди будуть пам’ятати Анну Кісіль і її великі справи на ниві світового українства та радіти з того, що мали велику честь працювати разом з нею. І неодмінно продовжувати робити те, що вона започаткувала на ниві благодійності, просвітництва та збереження культурних цінностей.
Найщиріші співчуття висловлюємо з приводу непоправної втрати рідним і близьким Анни Кісіль , для яких вона була спражньою берегинею – матері Євдокії, доньці Ірині та сину Андрію, онукам – Андрійку, Вікторії і Максиму, сестрам Марійці та Любові та її вірному товаришу Ігорю Бокію.
Вічна їй пам’ять!
