Колосальну підтримку нашій армії надають українці діаспори. Зокрема, Світовий Конгрес Українців (СКУ) за сприяння Комітету Українців Канади (КУК) понад півроку впроваджує програму з підтримки армії «Захист патріотів України». Програму цю уособлює подружжя канадських українців – Уляни та Марка Супрунів, які полишили Канаду і практично весь останній рік працюють в Україні як волонтери, віддаючи такій діяльності практично весь свій час і свої сили. УІС вдалося поспілкуватися з координатором прогарами Уляною СУПРУН,яка попри зайнятість, знайшла час, аби розповісти про деталі цієї волонтерської програми.
– Пані Уляно, розкажіть, як і коли почала впроваджуватися в Україні волонтерська програма «Захист патріотів»?
– Гуманітарна ініціатива Світового Конгресу Українців «Захист патріотів України» розпочалась ще в травні 2014 року. Коли почалася війна на Сході, ми стали доставляти тактичні індивідуальні аптечки для військових та проводили навчання: як допомогти собі або пораненому побратимові на полі бою. Бо коли хлопці отримували аптечки, вони ще не вміли ними користуватися. Тому ми запросили професійних інструкторів, щоб вони допомогли в проведенні навчань для українських військовослужбовців. Це в першу чергу потрібно для того, щоб і в Україні були свої фахові інструктори, які б вже самі навчали українських бійців. До цього часу ми навчили близько десяти тисяч військових, це – одна третина від загальної кількості тих, хто воює в зоні АТО, і роздали вісім тисяч аптечок.
Ми навчаємо всі військові формування України – і Збройні Сили, і підрозділи МВС, і добровольчі батальйони, і Національну гвардію, і спецпідрозділи СБУ, і прикордонників, і УДО, і Добровольчий український корпус. Наша гордість – це наші інструктори. Нині вже маємо 50 українських інструкторів, які навчені тактичної медицини за стандартами НАТО. Це люди, які були медиками на Майдані, які вийшли з Червоного хреста і Центру катастроф, ми підвищили їх кваліфікацію. Важливо, щоб державні органи перебрали цю нашу програму навчання і самі готували фахівців, адже цим не можуть постійно займатися виключно громадські організації, готувати військових медиків – це врешті-решт нині прерогатива держави.
– Як фінансується ця програма і скільки коштів було акумульовано в її рамках до цього часу?
– Наша програма фінансується за підтримки українських громад цілого світу – з Канади, з Австралії, з США, з країн ЄС, навіть є пожертви, які надходили на наш рахунок з Російської Федерації. Є у нас декілька потужних донорів і в самій Україні.
Аптечки коштують по 100 доларів, на них ми витратили 800 000 доларів плюс додаткові 200 тисяч на навчання. Тому нині на нашу програму пішло не менше мільйона. Половина коштів надійшла через діаспору, половина – від донорів з самої України.
– Чим відрізняється така аптечка від тих, що зазвичай потрапляють до наших вояків в АТО?
– Аптечка індивідуального захисту розроблена за стандартами НАТО. Вона допомагає не лише рятувати життя, але й кінцівки, які не завжди вдається зберегти внаслідок тяжких поранень. Спеціальний натівський джгут – класифікація «САТ» – дозволяє здійснювати кровообіг по всій кінцівці, що допомагає уникнути ампутації. Ми хочемо, щоб інші медаптечки, що передаються на потреби української армії, були стандартизовані під набір, що міститься в нашій аптечці. Її наповнення було продиктовано досвідом військових кампанії США в Іраку та Афганістані, використання цієї аптечки дозволяє значно зменшити шанси військовому померти до переїзду в шпиталь. Адже, як відомо, 90% поранених гине до потрапляння в лікарню.
Буває так, що нам дзвонять з самого фронту, дякують, розповідають, як користуються аптечками, як вони рятують життя нашим захисникам.
– Українці з-за кордону неодноразово спостерігали за виборами в Україні. Що можете сказати про перевибори до Верховної Ради, які відбулись в жовтні?
– Ми безпосередньо цього разу не брали участі у виборах через брак часу, через наші навчання. Але наші партнери з СКУ, КУК мали тут свої місії і спостерігали за виборами. Було дуже багато спостерігачів з діаспори. І вони не помітили грубих кричущих порушень під час виборчого процесу. Це було загалом демократичне волевиявлення.
– Чому, на Вашу думку, проросійські організації досі мають в Україні підтримку?
– Насправді, 10% для проросійських сил – це дуже низька підтримка. Абсолютна більшість виборців голосувала за проукраїнські партії. Є ще люди на Сході і Півдні, які підтримують поодинокі проросійські партії. Також, на мою думку, була уловка і в самій назві так званого «Опозиційного блоку», адже деякі люди пам’ятають опозиційні сили як щось позитивне, які були проти минулого уряду. Це могло й дезорієнтувати виборців.
– Якою є думка в діаспорі щодо того, як має українська влада діяти на Сході?
– Я майже рік не була в Америці, тому не можу чітко сказати, яка думка превалює в США і Канаді щодо подальших дій української влади на Сході. Моя особиста думка – оскільки Крим і Донбас були і є невід’ємною частиною України, то влада повинна добиватися цілісності держави. Цього можна добиватися як дипломатичним, так і військовим способом. Щодо дипломатичних способів – зараз вони показали себе ефективними. Але нація має мобілізуватися.
Сергій Багряний, УІС
