З Паоло Олівейрою на ярмарку, у Ботанічному саду німецького міста Гайльбронн з нагоди свята врожаю познайомилася випадково. У молодого чоловіка зав’язалася розмова з українцем. Розповідав про підтримку нашої країни у боротьбі з росією, що напала на Україну, суверенну державу. Його розповідь зацікавила мене як журналіста. Познайомившись з волонтером, попросила відповісти на кілька запитань.
– Чим ви займаєтеся останнім часом, які завдання ставите перед собою?
– Наразі я займаюся проєктом під назвою Walk for Ukraine – «Іти за Україну». Пішки пройшов увесь шлях із Нідерландів до кордону з Україною – до Медики в Польщі. Мені 23 роки, народився в Бразилії, але виріс у Нідерландах. Зараз у Німеччині, щоб побути зі своєю дружиною, адже Україна — це вже зовсім інша історія. Після цього я знову повернуся до багатостраждальної землі.
Планую щонайменше 180 днів займатися гуманітарною діяльністю в Україні та поблизу лінії фронту. Тобто допомагатиму у медичній сфері, забезпеченням продуктами, теплом і гарячою водою взимку, а за необхідності – евакуацією людей. Також є проєкт із відбудови будинків, у якому теж планую брати участь разом з іншою нідерландською організацією.
– Чи вже була певна допомога Україні? Чи це лише початок?
– Я допоміг одному зі своїх друзів зібрати кошти, щоб військовослужбовці в Україні могли отримати спеціальні ручні засоби для збиття дронів. Це основна підтримка, яку вже зміг надати. Завдяки моєму проєкту, зібрав близько 5 тисяч євро. Мета зібрати – 100 тисяч євро.
– Скільки країн ви пройшли пішки?
– Це три країни: Нідерланди, Німеччину та Польщу.
– Яким чином вдалося зацікавити людей проєктом в його доцільності?
– Переважно розповідаю про нього від людини до людини, а також через соціальні мережі. У всіх соцмережах я використовую назву «Walk for Ukraine». Якщо просто ввести «Walk for Ukraine» на будь-якій платформі, ви побачите мене. Також у мене є сайт walkforukraine.nl.
Якщо люди хочуть допомогти Україні, то у мене є сторінка GoFundMe — Charity Walk 2,000 Kilometers for Civilians in War.
– Чому ви вирішили допомагати саме Україні? Що ви знаєте про війну, розв’язаною росією?
– До України мені було простіше дістатися пішки, ніж, наприклад, до Гази, що на Близькому Сході, бо в Газу я не можу потрапити.
Я справді хочу допомогти людям, які живуть поблизу лінії фронту, тому що вони страждають від того, на що не в змозі ніяк вплинути – просто живуть там, їх бомбардують, і не можуть нормально жити.
Ось, дивлюся на це і думаю: ми всі в Нідерландах постійно на щось скаржимося. Багато разів скаржимося. А мені це не подобається, якщо сам нічого не зробив. Тому спочатку щось роблю, роблю все, що в моїх силах, а вже потім можу і поскаржитися.
Довелося багато бачити поганого в Україні, і тому справді сумно від того, що ми можемо лише говорити, а не допомагати.
– Яким ви бачите майбутнє України?
Красивим, світлим і сильнішим, ніж будь-коли. Я вірю в перемогу справедливості.
– Дякую.
