Марічка Галабурда – Чигрин
Мюнхен
Московській орді не дозволим топтати святого
Вступ
Чи повторюватися мені, що в Мюнхені, коли сюди не приїду, цікаво, бо відбуваються різні та ще цікаві імпрези.
Не поїхала з сестрами на міжнародну виставку писанок до містечка Bad Worishofen, була в суботу 19.3. – а поїхала з друзями до церкви. А там на подвір‘ї стояв автобус з України.
Xоджу в Мюнхені по всіх усюдах, на демонстрації, до церкви і під церквою стою, розповідають мені всякі казки, – а не привернула відповідної уваги на афіші-оголошення, що сповіщали, що буде в неділю 20.3.2016 концерт земляків з України. Ніби й бачила й небачила. Кажуть Петро і Стефка Олесневичі – «ти забула буде концерт?». ???
Яке було моє здивування, коли побачила, що катедра заповнена, а з хорів нісся гарний спів чоловічого хору.
Деякі з молитов, між ними були зовсім невідомі мені напіви. Не все же можна знати. Було цікаво слухати цей чоловічий хор. І отець парох Володимир Війтович при кінці Служби сказав, що « співав хор «Каменар» з Івано Франківська і відбудеться їх і ще кількох гостей з міста Стрия (Стрий) концерт.»
Франківці ? «Каменяр» …Щось знайоме. Як? Земляки…і почала дивуватися, як пропустила я оголошення, бачила, але не звернула увагу, що то ще підчас мого побуту в місті ( скоро поїду назад до Бельгії, а тоді до Австралії).
В Катедрі делегація міста Стрия привітала отця Володимира Війтовича хлібом (колачем) і сіллю, піднесені на вишитому рушникові й подарували парафії – образ.
Отець Володимир мені потім сказав, що зробив помилку – що це не франківці…а артисти з міста Стрия.
Вийшла з церкви, щоби піти подивитися на афішу, яка висить на дверях при вході до залі, звідки неслися звуки пісні «Два кольори мої». Хтось випробовував техніку (голосники). Двоє молодих чоловіків сиділо ззаду залі. Присілася біля їх і пішла розмова – розповіді.
Група мистців з Стрия. Концертували вони у Відні і Празі для української діяспори.
Познайомилися з співаком – композитором, який пише пісні на власні слова й інших поетів. Він Михайло Золотуха. Кажу йому – «співаєте мою пісню». Що означає мою? – Бо це одна з улюблених пісень, яку сотки разів співала.
За кілька хвилин «спрацювали» магічні слова « Сідней, Австарлія». Дуже симпатичний співак дарує мені свої книжки – видання, своїх пісень, компакт диску ансамблю «Говерла» яким він керує. Довідалася, що вийшло 8 збірок його пісень.
Перелисткувала я вже ці збірники, побачила, що добродієм співаків і гуртка є Благодійний Фонд Олега Канівця. Раптом усвідомлюю, що те прізвище мені знайоме, – він у мене в друзях на Фейсбуці.
І ще підійшов до нас дуже симпатичний молодий чоловік співак – Ростислав Кушина. Каже, що він учень співака Володимира Гришка…І знов полинули думками на Майдан, анти-Майдан. Виступ Гришка там, на підтримку Януковича. Молодий співрозмовник дещо здивований, що «ви це знаєте»» Що казати, хто знає, хто незнає?».
Як казав на концерті в Сіднеї зі сцени співак Іван Попович: – «Перед Марічкою нескриєш – неправди не скажеш. Вона знає»!
Та не все знаю!
Концерт
І врешті починається концерт. Пані Юля Курилишин сказала, що вони приїхали до Мюнхену, щоби поклонитися світлій пам‘яті дорогої їм постатті, провідника ОУН Степана Бандери.
Ведуча програми Галина Степчин, представляє хор, під дириґентурою Степана Целюха, який розпочинає концерт вшануванням пам‘яті Тараса Шевченка його «Заповітом».
Пані Галина пов‘язує короткими віршиками пісні. Враження залишила зокрема пісня «Лента за лентою» з альбому пісень УПА. Публіка активно реагувала і хто хотів співав з хором. Небуду вичисляти всіх пісень, бо не всіх знаю і тоді вони важче запам‘ятoвуються. Друкованої програмки не було.
Солістка хору Тетяна Возняк також залишає гарне вражіння. Вона ще в катедрі співала сольо в молитві «Отче наш». Нечула я такого виконання. Цікава комбінація…
Коли заповіли, що «скільки б не співати, а кінчати час» я попросила, щоби хор заспівав стрілецьку пісню «Повіяв вітер степовий». Дириґент здивувався, запитався мене хто я така. Що ж «австралійці» відмовити – ніяк. І сказав «співаємо для Австралії.» Це і вам, друзі в Австралії було виконано. Саме в Сіднеї відбувалося в цю неділю свято в пам‘ять Тараса Шевченка.
І понеслися тужливі звуки пісні, слова якої на часі, бо «неодин стрілець продовж років, а саме тепер в часі сьогоднішньої війни в Донеччині не вернувся додому». І солісти Ярослав Пилипів і Олег Захарук, прекрасно виконали сольову партії, радше половини стрічок з повторенням хору!
Так, так, – в Україні «Заплакала мати не одна, заплакала Україна». А хор «Каменяр», як казала ведуча концерту, поховав в числі двох жертв першої «Небесної Сотні» хлопців з Стрия – Юрій Дяковський (25 років) і згинув в боях з терористами на Сході України і Андрій Корчак – 50 років. Хор поховав досі десять воїнів з Стрийщини, які згинули в цій війні в Україні.
Хор закінчив свій виступ піснею Павла Дворського «Горнусь до тебе Україно» де кінцеві слова « не вмерла і ще не вмре Україна».
Вдячна публіка дякувала співакам гарячими оплесками.
Програму концерту продовжив Ростислав Кушина. Він ввійшов до залі з свічкою в руках, співаючи «Аве Марія»!
Сказав, що пісню, слова молитви, він присвятив тим хто воював, і воює на Східній Україні. Молимося, щоб в Україні був мир, щоб зупинилася війна.
Я сама не звернула уваги на те, що розз‘явила уста (рота)…Той, молодий жартун, який перед концертом зі мною говорив, казав, що він оперний співак, здивував, зачарував публіку. Оплески засвідчили, що він сподобався відразу…
Як каже Ростислав пісню «Волонтер» – « я цю пісню присвячую людям без яких би Україна не втрималась!», тобто волонтерам, які беруть участь у війні на Сході України. А там пісні і «Джамайка» й інші. Ростислав показав що він, хоч молодий, досвідчений артист, по англійськи – ентертайнер. Він співав пісню «Гуцулко, Ксеню», вийшов між слухачій в залі, просив співати з ним. Так і зробив в пісні «Ніч яка місячна»…Запам‘ятається Ростислав на довго тим, хто його слухав в Мюнхені. Окремо подаю його життєпис.
І на закінчення концерту виступив дует Марічка Бардин, Михайло Золотуха. Співали « Тиша навкруги», «Два кольори», «Червона Рута» і кілька пісень Михайла Золотухи – цікаві пісні, яких ми ніколи і не чули. Виступив з ними Павло Глинський, граючи на кларінеті. Залишили також добре вражіння.
Закінчили концерт піснею Михайла Золотухи «Ми україці», кінцеві слова якої « І московській орді недозволим топтати святого.»
Здається, що його ім‘я зустрічала в статтях в газетах, але вдійсності, він, для мене нове відкриття. Про Михайла подам окрему статтю-довідку.
Концерт був сповнений патріотизмом, вірою й надією в повну перемогу України над московськими найманцями, які по звірячи вбивають вояків, які боронять цілісність України.
Дякували і вам і нам – пані Юлія Курилишин, зокрема Лесі Матвіїв, ( вона з міста СТРИЙ) а яка організувала приїзд гостей – отець парох Володимир Війтович за гарний концерт гостям, і з пан Мирон Войтович з адміністрації Міської Ради Стрия а присутність на концерті.
Колосальні враження від почутого назбиралися в багатьох з нас. Давно я не була на такому концерті.
Тепер залишилося нам уважно переслухати записи – компакт дисків хору «Каменяр, ансамблю «Говерла», (керівник Михайло Золотуха, і Ростислава Кушини.
Гості поїхали вколинитися постатті провідника ОУН Степана Бандери до Його могили на цвинтар Валдфрідгоф.
Пан Андрій Куцан і Леся Матвіїв просили мене поїхати з ними. З ким їхати не було би проблем, ну вертатися до квартири сестер – було би проблемою. Шкода.
Над могилою Степана Бандери була відправлена Панахида, як і над могилою старшої дочки провідника – Наталки Бандери – Куцан.
Дякуємо вам гості з міста Стрия за прекрасний концерт, за ноти, за запрошення приїхати до вас. Будемо в Україні – обов‘язково відвідаємо вас! Творчих Вам успіхів в майбутньому і щасливо вернутися в рідний край!
