У понеділок 1 червня у роз-гарі протестів проти знущання американської поліції проти чорних в США, під вечір у Вашингтоні відбулася подія яку хіба міг тільки режисерувати відомий італійський режисер сатирик фільмових стрічок абсурду Енріко Фелліні. Мирних (а це важливе бо не усі мирні) протестувальників силою розігнала не місцева Вашингтонська поліція чи особлива обслуга президента США, але військова поліція для того, щоби Президент Трамп міг перейтися з Білого Дому недалеко під храм Єпископальний Святого Івана (цей храм був раніше трохи пошкоджений під час протестів) і там на тлі того ж храму знятися з біблією у праві руці для фотографії. Для чого це було? Кажуть порадив це йому Головний адвокат США Бил Барр бо Трап втрачав популярність серед євангеліків і других віруючих і потрібно було нагадати, що Дональд Трамп це кандидат у президенти якого найбільш улюблена книжка як він сам колись говорив це Біблія. Правда при цьому фото як і у його біографії мабуть, він її навіть не відкривав, не читав, тільки тримав.
Єпископ Єпископальний у Вашингтоні засудив цю показуху. Наступного дня Трамп підійшов з дружиною під головний католицький Національний Храм у Вашингтоні також для показухи. І тут також католицький Архієпископ Вашингтон осудив цей жест без змісту. Комічні сцени для усіх глядачів тільки не для мирних протестувальників яких силою розбила військова поліція.
Для належного зрозуміння акцій в США потрібно проаналізувати самі протести, а також основою тих протестів, подію яка відбулася в місті Міннеаполіс у сам День Пам’яті, 25 травня 2020 року бо не все є однозначне.
Протести почались мирними у Міннеаполіс. Пізніше вони поширилися на більші міста США, Ню Йорк, Чикаго, Лос Лос-Анджелес, Сан Франциско, Сант Луіс, Гюстон, Атланта і Вашингтон. Спочатку були просто мирні походи і рефлексії. Таких багато бувало у минулому. Що переважно відрізняло ці протести проти расизму було учасники були чорні і дуже багато білих. Це на велику відміну від протестів в 1960-их років за громадянські права члорних де учасники були переважно чорні. Сама колоритна смуга чорних, білих, бронзових, жовтих сьогоднішніх протестувальників вказує на зріст свідомості серед населення, що расизм це велике лихо і вона досі існує у американському суспільстві. Рівночасно хоча головна суть була проти расизму то підтекстом зажди було зловживання поліції, тобто її брутальність проти населення.
У багатьох випадках протести мали великий елемент бандитизму, крадежу, знищення приватних і публічних будинків бо до цих протестів вмішалися крайні елементи і ліві і праві, анархісти, білі погромники і верховоди, а також просто злодії та такі які вміють використовувати людське горе і ситуацію. Не можна схвалювати або не відбивати таке злочинство. Одначе у ситуації де злочинці використовують для себе мирні заходи треба не всіх бити поголовно, а радше виробити і прийняти майже хірургічний підхід, тобто дозволяти чужих прибувати на зібрання, переводити серед учасників обшук, щодо зброї та другої амуніції тобто фляшок, коктейлів, тощо. За словами колишнього шефа поліції у Ню Йорку звичайний протестувальник не спосібний підпалити машину. У цьому випадку влада показалася не зрілою до захисту, і тому поліція поводилась інколи брутально. В наслідку потерпіли усі, мирні протестувальники побиттям і арештами, власники підприємств фактичним знищенням свого майна на що багато з них працювали все життя та також і поліція яка зазнала жертв.
При цьому треба зробити деяке бічне спостереження, що головна жертва тут був чорний американець на ім’я Джорж Флойд. Його брутально вбив білий поліцай який тримав коліно на його шиї майже десять хвилин, останні дві хвилини коли у жертви вже не було духу ні життя, а цей поліцай був свідомий того але далі тиснув коліном байдуже з рукою у кишені. Всіх поліцаїв звільнено з посад майже зараз. Головного поліцая заарештовано за кілька днів. Майже тиждень пізніше заарештовано ще трьох поліцаїв які були асистентами або спостерігачами цього злочину. Тут важливим підкреслити що з тих чотирьох поліцаїв не усі були білими, хіба не усі були расистами але усі були брутальними або байдужими до брутальності. Коли б Джордж Флойд був білим чи це брутальне вбивство сталось би. Правдоподібно ні, але фактично не можемо сказати з певністю бо американська поліція це найбільш скорумпований сектор американського суспільства і її брутальність лякає всіх, чорних, білих, бронзових, жовтих. Тобто потрібно в США реформ і відповідної освіти, щоби збутися расизму яке глибоко закорінене у суспільстві 400 років. Але також потрібно поліційної реформи, щоби найбільш примітивні люди не ставали поліцаями бо примітивізм породжує при владі небезпеку для суспільства.
Тепер зрозумівши мабуть краще події навколо поновного вбивства невинної людини поліцією, це що здавалось смішним епізодом з сторони Президента Америки Дональда Трампа не можна інакше характеризувати як огидним. До зняття своїх фота на тлі обох церков Трамп скритикував місцеву владу тих штатів і тих міст де відбуваються протести. Він просто бульвар-но сказав, що “влада має домінувати над населенням” та погрозив доставити військо СЩА проти протестувальників. Хоча він президент, у жодному випадку Дональд Трамп не представляє ні Америку ні її людей. Він просто виродок.
Хіба потрібний другий приклад? Трамп сьогодні керує Америкою хоч Америка демократична держава, а він тільки президент, не король. Америка найбагатша країна у світі. Америка також становить найбільше число смертностей від сьогоднішньої пандемії. До речі Америка становить тільки 5% усього світового населення, а її смертність від пандемії становить 28%. Як це розуміти? Чи не першочергове завдання президента держави це захист населення тої держави?
4 червня 2020 року Аскольд С. Лозинський
