Під знамена національної команди України можуть покликати ще одного іноземця.
Власне, не зовсім чужинця. Йдеться про гравця донецького «Шахтаря» Густаво Бланко Лещука, який зараз, на правах оренди, захищає кольори іспанської «Малаги». Нападник стверджує, що дістав пропозицію від штабу збірної України. Відомо, що для цього потрібно змінити громадянство. З однієї сторони процедура вельми тривала і непроста. Але в окремих випадках, в інтересах держави, у справу може втрутитися Президент і все вирішиться доволі швидко.
Випадок цікавий з огляду на той факт, що аргентинець має українське коріння. Вихованець футбольної школи аргентинського клубу «Арсенал» із Саранді не довго виступав у себе на Батьківщині. Чотири роки тому він уклав угоду про співпрацю з москвинським «Анжі», але жодного матчу за цей клуб не провів. Згодом витсупав у Марокко, Швеції. Початком 2016 року став гравцем львівських «Карпат». Тут розкрився його талант бомбардира. Він став найкращим в Українській Прем’єр-лізі за системою «гол плюс пас». Звісно, на нього поклали око українські гранди. Коли у місті Лева йому залишалося виступати півроку, контракт викупив «Шахтар». Сума трансферу понад 400 тисяч доларів. Термін дії угоди про співпрацю три з половиною роки.
У «помаранчево-чорній» футболці Густаво дебютував вдало. Забивав голи в національній першості та європейських кубкових поєдинках. Але дедалі важче йому було вигравати конкуренцію в іменитих бразильців та його співвітчизників. Врешті, у серпні його відправили в оренду. За «Малагу» він виступатиме до кінця сезону.
Густаво Есек’єль Бланко Лещук постійно наголошує про своє українське походження і намагається дослідити свій родовід. Відомо, що його прадід Филимон Лещук народився на Волині. Тепер це Рівненська область. Десь на тих теренах народилася і його прабабуся Анастасія Скрель. У 1939 році, як і сотні тисячі інших українців, рятуючись від московських «визволителів», Филимон та Анастасія Лещук подалися до далекої Аргентини, де оселилися в провінції Мендоса. Займалися землеробством. Батько гравця, Густаво Марселіно Бланко, відомий в Аргентині за виступами за «Уракан» та «Расинг». Також футболістом є наймолодший брат Іван Бланко.
Рідні Густаво Бланко Лещука, ще під час його виступу за «Карпати», приїжджали в Україну, відвідували ймовірне місце народження предків, але віднайти рідних не вдалося. Прізвище типове для цієї місцевості, але нині там таких нема… І ніхто не пригадує. Густаво не спілкується українською, знає тільки окремі слова та фрази. Але його родичі володіють рідною мовою, шанують українські звичаї і є активними у середовищі українців Аргентини. Традиційними на столі родини є вареники. Лещуки неабияк пишаються, що репрезентант їхньої родини виступав в Україні.
Знайти рідні терени на Рівненщині футболіст, який доволі часто зодягає вишиванку, мріє ще й з метою налагодження культурних зв’язків із місцевістю проживання його родини в Аргентині. Також Густаво Бланко Лещук хотів бодай чимось допомогти цьому населеному пункті. Він дуже сподівається, що вдасться встановити його. Можливо й цей допис посприяє здійсненню мрії українського гравця аргентинського походження. Тим паче, що місце пошуку доволі компактне – ті терени Рівненщини, які колись належали до Волині.
Щодо ймовірності виступів за національну команду своєї Прабатьківщини, Густаво Бланко Лещук взяв певний час на роздуми, хоч не приховує свого бажання пристати на пропозицію.
Стежку до натуралізації іноземців з метою виступів за збірну України вже протоптано. Не так давно український паспорт дістав бразилець Ромео Марлос. У вересні 2017 року Президент Порошенко підписав указ про надання йому українського громадянства. Треба визнати, що рішення це доволі вдале. За неабиякого дефіциту напівоборонців креативного плану, Марлос став у великій пригоді. Його майстерність і клас не викликають жодних сумнівів. Згадати хоч би нещодавній вояж «жовто-синіх» до Чехії. Перемогли. Та по ходу поєдинку поступалися. Коноплянка відновив рівновагу після пасу Марлоса, який до цього пошив у дурні ледве не всю оборонну ланку господарів.
Марлос любить Україну. Зокрема, борщ і сніг! Доволі добре розуміє українську мову. Має проблему, бо щоразу, коли збирається в Бразилію, треба купувати чимало горілки. Саме цей, так би мовити, продукт найчастіше замовляють його рідні та друзі. Син Марлоса відвідує у Києві садочок, в якому один із вихователів розмовляє іспанською та португальською. Найчастіше його з дружиною можна зустріти у парку біля ресторану «Прага», або у чисельних супермаркетах. Марлос цілком адаптувався в Україні і не відчуває жодного дискомфорту. Перед першим поєдинком за національну команду України Ромеро Марлос, традиційно для новобранців збірної, під час фуршету мав виконати пісню. Обрав відомий поп-хіт пуерто-риканського музиканта Луїса Фонті «Деспосіто». Дрібниця. Неукраїнська пісня, але приємно. З огляду, що всі інші новобранці «жовто-блакитних, на футболках яких напис «Слава Україні!», з українським паспортом, які вважають себе українцями, неодмінно «поют» щось «язиком» нашого ворога.
Чомусь нема сумнівів, якщо Густаво Бланко Лещук зодягне футболку головної команди країни, на посвяті він неодмінно заспіває українською. Скажімо, нев’янучу “Червону руту». Так само хочеться, аби він не зіпсував каші і примножив славу українського футболу. У його випадку то білу б вельми прикметно. Він дійсно пасує для збірної України як збірної команди українців.
Вдалий старт у груповому турнірі Ліги націй не лише практично гарантував підопічним Андрія Шевченка першість у протистоянні із чехами та словаками, а й позначився на становищі у рейтингу ФІФА. Ми піднялися відразу на шість позицій, що є найбільшим прогресом з-поміж усіх збірних за останній місяць. Зараз «небесно-золоті» посідають 29 сходинку, маючи в активі 1483 бали. Ведуть перед збірні Бельгії та Франції, у яких по 1729 очок.
Григорій Жибак
