Законопроект Міністерства юстиції №2563 «Щодо фінансування діяльності політичних партій» містить 4 корупційні ризики, а також 4 загрози, які здатні нівелювати позитивні новації Законопроекту. Ці норми необхідно змінити або усунути між першим та другим читанням. Про це заявивголова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран 28 квітня під час прес-конференції «Корупційні ризики та загрози урядового законопроекту про фінансування політичних партій», що пройшла у інформагентстві УНІАН.
«З одного боку, законопроект потребує змін, з іншого – ми не маємо часу зволікати із запровадженням державного фінансування політичних партій, яке допоможе Раді звільнитися від влади олігархату. Єдиний вихід із ситуації, що склалася – прийняти законопроект у першому читанні і перед розглядом у другом читанні внести зміни для усунення усіх корупційних ризиків», – зазначив Віктор Таран.
Додатковим ризиком стає і те, що закон має вступити в силу лише з 2017 року. «Відклавши дію закону на 2 роки ми ризикуємо, що він загубиться серед поточних проблем і може взагалі не вступити в дію», – вважає експерт.
Старший аналітик TransparencyInternationalUkraine Алла Волошина додала, що найбільшою загрозою законопроекту є введення державного фінансування політичних партій без достатніх запобіжних заходів зниження рівня політичної корупції.
«Не можна допустити, щоб партії просто отримали кошти з бюджету, не здійснивши радикальних змін у структурі свого фінансування. Запровадження державного фінансування партій має йти паралельно зі збільшенням рівня прозорості політичних фінансів. Якщо Уряд планує очистити країну від політичної корупції, – давайте почнемо з того, що відкриємо усю інформацію про партійні каси для громадськості та контролюючих органів», – заявила Алла Волошина.
Основні корупційні ризики, знайдені громадськими експертами, пов’язані з:
-
невизначеністю видів обмежень у фінансуванні політичних партій, за порушення яких передбачено штраф;
-
недостатністю обмеження загальної суми добровільних внесків для юридичних осіб;
-
невизначеністю відповідальності політичних партій за повернення коштів, отриманих з порушенням вимог Закону;
-
неврегульованістю питання, хто має здійснювати переказ коштів на банківський рахунок політичної партії, якщо добровільний внесок здійснюється у готівковій формі.
Також експерти наголошують на необхідності зміни ще чотирьох норм законопроекту, зокрема:
-
Зменшити відсотковий бар’єр, який має набрати партія для отримання державного фінансування з 4% до 2,5-3% (у відповідності з європейською практикою);
-
Включити в законопроект необхідність звітування за витрати коштів перед Державною фіскальною службою, Міністерством юстиції та Центральною виборчою комісією (в частині відшкодування витрат на вибори);
-
Детальніше прописати механізми звітування політичних партій перед контролюючими органами;
-
Дати чітке визначення поняттю «внесок» та точно прописати обмеження щодо членських внесків.
За словами експертів, урядовий законопроект №2563 був розроблений на основі напрацювань робочої групи, в яку входили провідні міжнародні та українські експерти в галузі виборчого права, народні депутати та представники Уряду. Проте вже на стадії розробки тексту законопроекту Міністерство юстиції допустило ряд помилок та неточностей. Окрім того, фінальний текст законопроект, що був поданий до Ради, не був узгоджений з жодним з експертів робочої групи.
«Однозначно, законопроект має бути прийнятий, але не в тому вигляді, в кому він був поданий до Ради, – підсумував Віктор Таран. – Часу лишається критично мало – Уряд обіцяв Міжнародному валютному фонду, що законопроект буде прийнятий вже у червні. Від якості законопроекту та результатів голосування залежить не лише чи отримає Україна наступні транші виділеної кредитної лінії, але й подолання політичної корупції в країні та зменшення впливу олігархів на політику».
—
Прес-конференція проводилася в рамках проекту «Адвокаційна кампанія впровадження державного фінансування політичних партій», що реалізується Центром політичних студій та аналітики за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
