Володимир Ковалишин (20.07.1985-11.04.2024).
Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 92 міста Львова. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №29. Після завершення навчання проходив військову службу у Севастополі у лавах військ протиповітряної оборони.
Повернувшись до Львова, працював у будівельній сфері. За словами родини, був «винятково доброю та чуйною людиною».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та незалежності держави у лавах 117-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Володимира Ковалишина залишились батьки, дружина, двоє дітей та брат.
Юлій Мощенко (04.04.1975-27.03.2022).
Львів’янин.
Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І.Антонича». Здобув військову освіту у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Військовій академії м. Одеса.
Впродовж тривалого часу проходив військову службу у Яворові та Раві-Руській Львівської області.
Після виходу на пенсію працював у мережі ломбардів «Скарбниця» у Львові. Захоплювався гірським туризмом та подорожами Україною. Увесь свій вільний час присвячував родині: за словами близьких, «був надзвичайно люблячим і турботливими батьком та чоловіком».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині та Луганщині.
В Юлія Мощенка залишилися дружина та троє дітей.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Володимира Ковалишина поховають на Личаківському кладовищі, а Юлія Мощенка – на Голосківському кладовищі.
