Цими днями у місті Петлюри – Полтаві відбулася дводенна Всеукраїнська наукова конференція «ХІ Петлюрівські читання». Цьогоріч її присвятили 100 роковинам від дня пам’яті (трагічної загибелі) голови Директорії Української Народної Республіки (1879-1926). Особливостями цьогорічного наукового петлюрівського форуму стали його проведення на двох локаціях – у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського (модератор – завідувач науково-дослідним експозиційним відділом новітньої історії музею Наталія Кузьменко) й у Полтавському національному педагогічному університеті (модератор – доктор історичних наук Людмила Бабенко) та участь військовослужбовців бригади ЗСУ імені Симона Петлюри.
Читання традиційно відбулися у співпраці з Полтавським обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. На початку зібрання прозвучала дума Івана Кучугури-Кучеренка «Сподівались на Петлюру з військом на Вкраїні» у виконанні кобзаря Назара Божинського. З вітальним словом до присутніх звернулися депутат Полтавської обласної ради, голова Полтавського обласного об’єднання Товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Микола Кульчинський, заступник директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Лілія Федорченко та заступник директора Полтавського краєзнавчого музею з наукової роботи Володимир Мокляк. Почесними гостями стали військовослужбовці 152 окремої єгерської бригади, яка з грудня 2025 року носить ім’я Симона Петлюри. До фондів музею лейтенант Ігор Яшкін та сержант Василь Левченко передали прапор петлюрівської бригади.
На обох наукових локаціях звучали дослідження науковців з Києва, Харкова та Полтави. Серед масиву виступів, на думку фахівців, особливо цінними були:
– «Спомини як важливе джерело для осмислення державницького чину Симона Петлюри» (професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету Володимир Сергійчук);
– про соратника Петлюри, письменника Василя Короліва-Старого (професор, завідувач кафедри культурології Харківської державної академії культури Анатолій Щербань);
– «В’ячеслав Липинський і Симон Петлюра: уроки політичної стратегії Української революції у світлі сучасних державотворчих викликів» (професор, завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства університету «Полтавська політехніка» Ірина Передерій);
– «Симон Петлюра – лідер Української революції» (професор, завідувач відділу історії Української революції Інституту історії НАН України Владислав Верстюк);
– «Постать Симона Петлюри у сприйнятті середовища журналу «Культура» (професор, головний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України Юрій Шаповал);
– «Симон Петлюра і збереження української історико-культурної спадщини» (професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі Олексій Нестуля);
– «Симон Петлюра у Вінниці: історія та практика комеморації (директор комунального закладу «Музей Вінниці» Олександр Федоришин).
У межах другого дня Всеукраїнської наукової конференції «ХІ Петлюрівські читання» на базі кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету відбувся «круглий стіл» «Симон Петлюра у книгах, топонімах і пам’ятниках: повертається у Полтаву?». Спікером «круглого столу» став представник Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області Олег Пустовгар. Він перелічив найголовніші кроки петлюрівського поступу у публічному просторі рідного міста Головного отамана військ УНР:
– встановлення меморіальної дошки у 2006 році на фасаді 1-го корпусу Полтавського державного аграрного університету – історичної будівлі Полтавської духовної семінарії, де навчався Симон Петлюра; у 2017 році її розтрощили проросійські вандали; у травні 2019 року місце пам’яті було відновлено коштом міського бюджету: виготовлено з червоного граніту та бронзи барельєф (скульптор Дмитро Коршунов);
– встановлення у 2018 році зусиллями Героя України Юліана Матвійчука меморіальної дошки на фасаді будинку за адресою вул. Симона Петлюри, 7/22 – на місці, де стояла хата, у якій народився славетний полтавець;
– перейменування у 2016 році вулиці Артема на честь Симона Петлюри та встановлення анотаційної дошки із QR-кодом на будинку № 21, яка позначає назву цієї вулиці.
Також Пустовгар як заступник голови журі Всеукраїнського конкурсу на кращий пам’ятник Петлюрі розповів про його перебіг та результати: «У 2020 році на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». Рішенню передувало засідання Комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій при міськвиконкомі. Комісія підтримала рекомендацію Інституту нацпам’яті, Державного архіву Полтавської області й обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67. Конкурс Полтавська ОВА спільно з УІНП провела у 2021 році, на ньому переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Петлюру представлять у військовій формі – френчі, галіфе, чоботах, портупеї. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою тримає ефес шаблі – символ відсічі російській агресії».
«Головний заповіт Отамана Петлюри: збереження вільної України є неможливим без боєздатних Збройних Сил, бо ворогом на наших східних кордонах залишатиметься росія аж до її розвалу як імперії», – наголошують у оргкомітеті Петлюрівських читань».
Представництво УІНП в Полтаві
