В прес-центрі Української Інформаційної Служби, відбулася конференція, скликана громадською ініціативою «Атлантичний інформнаступ» на тему «Як правильно інформувати населення України про НАТО: рекомендації органам державної влади».
В заході взяли участь Сергій Пархоменко, радник міністра освіти і науки України, координатор ГК «Атлантичний інформнаступ», директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД, Вадим Трюхан, Голова правління ГО “Європейський Рух України”, Олег Костюк, офіцер, учасник АТО, Микола Марченко, юрист, викладач КНУ ім. Шевченка, директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немелівська, директор Київського інституту журналістських досліджень країн ГУАМ Ельхан Нурієв, Олег Кокошинський, віце-президент Атлантичної Ради України, Сергій Джердж, президент Громадської Ліги «Україна-НАТО», Юрій Андреєв, меценат, військовий медіаексперт Ігор Рудич, професор Рустам Жангожа, головний редактор видання «Нація і держава» Марія Базелюк, представник Міністерства молоді та спорту Микола Ляхович, секретар Посольства Латвії в Україні Андрейс Карповічс.
Під час заходу його учасники обговорили стратегію і тактику інформаційної роботи з населенням щодо інтеграції України до НАТО в світлі можливого референдуму з цього питання. Було напрацьовано ряд пропозицій, зокрема:
Міністерству інформаційної політики України:
Уникати прямої агітації, надавати перевагу просвітницьким заходам. Вітаються дебати.
Зацікавлювати питаннями євроатлантичної інтеграції у ненав’язливій формі, бажано – у формі конкурсів із заохоченнями.
В інформуванні мешканців Півдня, а особливо – Сходу України, бажано уникати абревіатури НАТО. Краще використовувати терміни російською мовою – Северо-Атлантический Альянс (САА), Организация Северо-Атлантического Договора (ОСАД), або українською – Організація Північно-Атлантичного Договору (ОПАД).
В інформуванні населення про НАТО робіть наголос на такі позитивні факти про співпрацю України з Альянсом:
– НАТО дає кошти на розвиток Збройних Сил України, які, на відміну від кредитів, не треба повертати;
– Присутність НАТО в Східній Європі стримує повноцінну російську агресію проти України;
– НАТО надає інструкторів, що навчають наших вояків сучасним методам бою;
– Країни НАТО поставляють в Україну на потреби АТО форму, амуніцію, бронетехніку і деякі види озброєння;
– НАТО надає більш ґрунтовну політичну підтримку Україні та не ставить ніяких вимог щодо внутрішньополітичних кроків, на відміну від ЄС.
В інформаційній роботі наголошувати, що нейтральний статус обійдеться кожному українцю в 10 разів дорожче, ніж членство в НАТО (20-30 на людину на рік порівняно з 250-300 грн. в разі неучасті в системі колективної безпеки).
Розповідати, що вступ до НАТО дасть позитивно конкретній людині – конкретному працівнику, конкретному вчителю, бізнесмену і т.д.
Залучати до інформаційної роботи авторитетних в суспільстві осіб, зокрема, воїнів АТО.
Випускати інформаційну продукцію, в якій у вигляді зіставлення фактів будуть розвінчуватися російські і радянські стереотипи про НАТО (про обмеження суверенітету, необхідність закупати зброю лише в США і т.д.).
Міністерству оборони України:
Залучати до спільних навчань з НАТО та роботи з натівськими інструкторами більше представників різних частин Збройних Сил, адже, за словами офіцера, учасника АТО, офіцера Олега Костюка, серед солдатів ЗСУ, принаймні в його бригаді, мало хто знає про НАТО, інформації не вистачає, а старі офіцерські кадри щодо Альянсу налаштовані скептично.
Також організатори конференції звернулися до Центру інформації та документації НАТО з проханням посприяти у майбутньому зустрічі українських студентів з Генсеком НАТО Йєнсом Столтенбергом або з іншими керівниками Альянсу, а також попросити штаб-квартиру НАТО збільшити квоту для українців-представників інституцій громадянського суспільства, які відвідують Брюссель на запрошення Альянсу.
А от Міністерство освіти і науки та Міністерство молоді та спорту України вже надають можливість реалізовувати проекти з інформування студентства та молоді про НАТО.
За словами керівника відділу Національно-патріотичне виховання Миколи Ляховича, Мінмолодьспорту вже готово до співпраці з цього питання й закликав молодіжні організації подавати свої проекти щодо євроатлантичної інтеграції України, аби вони увійшли в план діяльності міністерства на 2016 рік.
«Повідомляю, що нами розроблена Концепція цивільної оборони та військово-патріотичного виховання молоді, в який ми спираємося на стандарти НАТО. Тільки так, адже проведення всяких «зірниць» закінчилося тим, що ми бачимо зараз на Донбасі й в Криму», – наголосив Ляхович.
В свою чергу директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немелівська повідомила, що громадськість спільно з Центром можуть розробити «дорожню карту» спільних заходів по регіонах на наступний рік, щоб ефективніше інформувати населення, в залежності від професійно-вікової групи і специфіки регіону.
Також учасники створили робочу групу з внесення змін до ряду законів України, аби посилити відповідальність за публічне перешкоджання курсу України на вступ до ЄС і НАТО.
В цей же час народний депутат України Андрій Левус, якому також будуть передані дані пропозиції для налагодження співпраці з органами виконавчої влади, повідомив про хід роботи Парламентської Асамблеї НАТО в Норвегії:
«Під час роботи Асамблеї щодо України та російсько-української війни звучало багато як оптимістичних для нас, так і не дуже меседжів. Так, з висновків експерта Тора Буккволла на Комітеті економіки та безпеки ПА НАТО щодо України ситуація є наступною:
1. Реформи йдуть, але повільно.
2. Терпіння населення може закінчитись через брак ефекту від реформ.
3. Путін поміняв стратегію по Україні, але не поміняв свої цілі.
Також нардеп зазначив, що дивну і часто ганебну позицію займає Німеччина; фактично, німці помягшують всі формулювання, спрямовані на засудження агресивної політики Путіна.
«Тішить, що більшість делегацій, особливо США, Великобританія, Польща, Прибалтика тримають жорстку проукраїнську позицію. Тому Україна отримає добрий результат на цій дискусії», – наголосив Андрій Левус.
