Цими днями за ініціативи Українського інституту національної памʼяті (УІНП) відбулася відеонарада з питання проведення у Полтаві Всеукраїнського експертного круглого столу під назвою «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція». До обговорення актуальних питань долучилися заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко, директорка Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації Ірина Удовиченко, т.в.о. голови УІНП Юлія Гнатюк, заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП, кандидатка філософських наук Олена Охрімчук, начальниця Другого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП, кандидат історичних наук Марія Тахтаулова та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Круглий стіл планується провести задля для консультацій з експертним середовищем та громадськістю та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Як відомо, згаданий парламентський Комітет за результатами виїзного засідання від 17 жовтня 2024 року рекомендував опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Зокрема, у п.9 рішенні Комітету (протокол № 157 від 31 жовтня 2024 року) зазначено: «Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам’яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини («Військо Запорізьке»), правління гетьмана Івана Мазепи та дипломатичні аспекти функціонування козацької державності, в т.ч. Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII. За результатами опрацювання внести відповідний проєкт акта на розгляд Кабінету Міністрів України».
На нараді обговорили питання належності міської комунальної власності заповідника, а отже, важливість долучення до процесу представників Полтавської міської ради та безумовної їхньої участі у вирішенні усіх ключових моментів у питаннях деколонізації. Антон Чубенко наголосив на значущості залучення науковців щодо внесення принципових змін до експозиції заповідника. Експертність, виваженість та стратегічність – ключові аспекти з вирішення цього питання. Круглий стіл заплановано до проведення у стінах Полтавського національного педагогічного університету.
Наголошувалося на позиції щодо необхідності зваженого підходу до зміни назви музею. Тож всеукраїнський експертний круглий стіл «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція» відбудеться не лише за участю представників УІНП, Комітету ВР, Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, очільників Полтавської міської ради, але й фахівців з історії Гетьманщини, співробітників Інституту історії України НАН України, державного культурно-освітнього та науково-дослідного закладу історичного профілю «Музей гетьманства», Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в місті Батурин, музею «Поле Полтавської битви», кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету та ін.
Співробітники УІНП акцентували на тому, що стратегічна мета зібрання під назвою «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція»: сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської псевдоісторичної пропаганди, зокрема міфу про «город слави руского оружія», «Полтавської битви» (глорифікація перемоги армії Московського царства над об’єднаним україно-шведським військом), і наповнення свідомості українськими мазепинськими сенсами. Нова назва музею має слугувати меті спростовування російських імперських ідеологем, що століттями насаджувались українській історії та отруювали національну пам’ять українського народу.
Що ж до тактичної мети круглого столу, то вона теж чітка: напрацювання у всеукраїнському експертному науковому середовищі нової назви Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та концептуального перепрофілювання його експозицій.
Довідково:
Полтавська битва відіграла важливу роль у формуванні російського імперського міфу. Цей міф є одним із найбільших «китів»-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Стоїть на одному рівні із іншим імперським – про «Київську Русь як колиску трьох братніх народів» та ін. Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов’язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди.
27 червня 1709 року об’єднане військо шведського королівства і Гетьманщини на чолі із Мазепою і кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком зазнало поразки. Армія Московського царства, яке очолював цар Пьотр I (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну»)—перемогла. Полтавська битва стала одним ключових чинників трансформації Московського царства у Російську імперію. Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як «місто Петра першого і російської військової слави». Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги—Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. Відомий вислів: «Москва— третій Рим, а четвертому не бувати». Ідея «третього Риму» є одним із різновидів ідеології «руского міра» й передбачає вищість росіян над іншими націями та світове російське панування. Ця ідея домінує у свідомості Путіна, у кабінеті котрого, як неодноразово повідомляли російські телепропагандисти, висить аж 4 портрети царя Петра I. Про затьмареність свідомості Путіна ідеєю месіанства свідчать його заяви після відвідування виставки, присвяченої 350-й річниці з дня народження Петра I: у червні 2022 року кремлівський диктатор порівняв себе з Петром Першим, а вторгнення в Україну — з Північною війною. Водночас попри намагання імперської та комуністичної пропаганди, виступ Івана Мазепи став дороговказом для кількох поколінь борців за незалежність України.
Очевидно, що «Полтавська битва» залишиться вагомим тематичним блоком експозиції музею. Водночас нова назва музею і концептуальні засади побудови нових експозицій, які з неї логічно випливатимуть, мають відображати не лише події одного трагічного для України 27 червня 1709 року, а набагато ширше історичне тло ранньомодерної української держави Гетьманщини та еволюції ідеї мазепинства протягом століть. Йдеться про весь період правління гетьмана Івана Мазепи (22 роки); укладання українсько-шведського союзу між гетьманом Мазепою, кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком та шведським королем Карлом ХII; антимосковське мазепинське повстання; першу українську (мазепинську) політичну еміграцію; розвиток «мазепинської ідеї» в українському громадівському рухові другої половини ХІХ століття, під час Української революції 1917-1921 років та сучасної російсько-української війни за незалежність (бригади ЗСУ імені Івана Мазепи та Костя Гордієнка).
Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалом з офіційного сайту Полтавської ОВА https://poda.gov.ua/news/224346 )
