Під час конференції з громадського здоров’я в УКУ професор з Університету Сімона Фрейзера (Канада) Олена Ганківська окреслила бар’єри в українській системі охорони здоров’я за результатами проведеного дослідження та розповіла, чому саме у Львові запрацює Школа громадського здоров’я.
У 2012 році Канадський інститут з досліджень здоров’я провів 21 консультацію з 800 українцями з 11 регіонів України, щоб дослідити проблеми та запити людей у цій сфері. До груп набирали по 35-50 людей, серед яких 2/3 жінок. За словами професора, результати опитування показали, що найбільшими бар’єрами в отриманні медичної допомоги є корупція, високі ціни на лікарські препарати, нестача фахівців, недовіра до лікарів, а також недовіра до урядових реформ.
«Люди зізнавалися, що живуть у постійному страху за майбутнє, за своїх дітей і що їхні погані емоції стають причиною фізичних недуг, – зазначила професор Олена Ганківська. – На проблеми зі здоров’ям більше скаржилися люди з промислових регіонів (Донецька і Дніпропетровська) ніж з інших. Загалом показники здоров’я залежали від навколишнього середовища, місця проживання (місто чи село), економічного і політичного становища країни».
У 2010 році в Україні зафіксували спалах поліомієліту як перші випадки цього захворювання в Європі з 2010 року (два випадки захворювання дітей у Закарпатській області), низький рівень імунітету немовлят з показником лише 14,1% і для в дітей більше року – 49%, нестачу вакцини через фінансову кризу і неточні закупівлі, а також вплив інформації про політику і конфлікти на громадське здоров’я.
До наявних проблем експерт також віднесла демографічну кризу, зменшення народжуваності та високий рівень смертності, смертність чоловіків на 10 років більша ніж жінок, міграцію молодого покоління, слабку систему охорони здоров’я і неефективні реформи.
Під час військового конфлікту в Україні увиразнилася гуманітарна криза, зазначила професор: 1,5 млн переселенців, 8 тис людських втрат, у зоні АТО люди залишилися без води і можливості попіклуватися про своє здоров’я, стало неможливо лікувати людей з хронічними та інфекційними хворобами.
Як наголосила Олена Ганківська, одна з найбільших проблем в системі охорони здоров’я в Україні – це їх невизнання або відсутність урядової стратегії, і саме це стало поштовхом до створення Школи громадського здоров’я у Львові.
За словами експерта, ідея створити школу виникла після зустрічі із Президентом УКУ Борисом Гудзяком, який розповів про проблеми з психічним здоров’ям українців через складні події. Разом з командою вона проаналізувала роботу таких шкіл як в Україні, так і в інших країнах. «Зокрема, така школа є при Києво-Могилянській академії, але зосереджується лише на бізнес-адмініструванні сфери громадського здоров’я. Ми ж плануємо створити школу, яка надаватиме послуги в Україні і співпрацюватиме з іноземними школами, інтегрується з школою біоетики і психічного здоров’я. Модель цієї школи базуватиметься на моделі Лондонської школи гігієни», – розповіла Олена Ганківська.
На рішення створити школу у Львові вплинули такі фактори – УКУ є приватним незалежним вишом, а Львів є регіональним центром Західної Європи поблизу до потенційних західних партнерів. Також в університеті діє нова програма з соціології, фокусована на дослідженнях громадського здоров’я, є Інститут психічного здоров’я та Школа біоетики.
Нагадаємо, у 2017 році в УКУ запрацює Школа громадського здоров’я, провідним експертом якої стане професор з університету Сімона Фрейзера Олена Ганківська. Це однорічна навчальна програма, у межах якої викладатимуться такі предмети: на першому семестрі – громадське здоров’я, базова епідеміологія, статистика, економіка охорони здоров’я, принципи соціальних досліджень, політика в галузі охорони здоров’я, на другому і третьому – підходи і методи в промоції здоровя, етика і права людини, система здоровя, конфлікти і здоров’я, алкоголь, наркотики і куріння, створення і оцінка програм з психосоматичного здоров’я.
На навчальну програму з громадського здоров’я зможуть вступати студенти не лише медичних спеціальностей. Програма буде спрямована на залучення студентів з інших країн та міжстудентського обміну. Школа діятиме за зразком Лондонської школи гігієни.
