З початку російської окупації Криму зафіксовано мінімум 62 випадки грубих порушень свободи слова на півострові. Про це свідчать дані Інституту масової інформації.
Зокрема було як мінімум 6 випадків, коли журналістів та знімальні групи не пропускали на півострів російські силовики, при цьому грубо їх обшукуючи, погрожуючи автоматами та часто відбираючи техніку. Двох журналістів — фотокореспондентку Олену Максименко та журналіста «Главкому» Олеся Кромпляса взагалі викрали та незаконно утримували протягом двох діб.
Зафіксовано 24 випадки фізичної агресії щодо журналістів – побиття, напади, трощення та викрадення техніки, блокування, обшуки тощо). Крім того, ІМІ зафіксував 11 випадків перешкоджань, цензури та недопуску журналістів до держустанов, та 8 випадків погроз журналістам.
Парламент Криму продовжує блокувати роботу ЗМІ, продовжуються утиски кримськотатарських, українських та західних ЗМІ у Криму, в той час як російським ЗМІ надається «ексклюзивне право» на інформацію. Наприклад, у понеділок, 10 березня, кримський спікер Володимир Константинов проводив брифінг, на який не запросили журналістів українських видань та телеканалів. У той же час, новини про зустрічі з якимись журналістами зявляються на сайтах російських агентств, та підконтрольного кримському парламенту інформагенства КІА.
Місцева самопроголошена влада запровадила жорстку інформаційну блокаду на півострові. Протягом останніх двох тижнів було зафіксовано 7 спроб відключення телеканалів, і, зрештою, від 10 березня в Криму практично не залишилось українських мовників. Натомість на частотах українських телеканалів транслюються загальноросійські телеканали – “Первий”, “НТВ”, “РТР-Планета”, а також багато розважальних російських телеканалів (СТС, ТНТ, РенТВ, ТБ-3). Крім того протягом цього періоду 7 редакцій місцевих ЗМІ зазнали тиску:від захоплення редакцій людьми зі зброєю та російськими прапорами — до відключення електроенергії та інтернету. На Інтернет-ЗМІ здійснюються постійні і досить потужні DDoS-атаки.
Список порушень свободи слова у Криму постійно оновлюється за посиланням.
ІМІ закликає колег з України і закордону приїжджати і висвітлювати події в Криму. Публічність — це найефективніша допомога в даних умовах як місцевим журналістам, так і місцевому населенню, право якого на інформацію було суттєво обмежено. Однак всім журналістам, які прямують до Криму, варто звертати особливу увагу на особисту безпеку, старатись не привертати уваги до своєї діяльності та не ходити поодинці, краще пересуватись групами та пам’ятати про ризики.
Як відомо, 22 лютого 2014 року Верховна Рада України відсторонила від посади президента Віктора Януковича. Генеральна прокуратура України повідомила про оголошення його у розшук за підозрою у масових вбивствах (ст.115, ч.1 (умисне вбивство) з обтяжуючими обставинами). Наприкінці лютого Росія почала нарощувати військову присутність у Криму, озброєні люди вторгалися в аеропорти Севастополя й Сімферополя, Керченська переправа була заблокована. У ніч на 27 лютого озброєні групи невідомих осіб захопили будівлі парламенту і уряду Криму. На будівлях було піднято прапори Росії. 1 березня російська Рада Федерації підтримала звернення свого президента Володимира Путіна й дала згоду на введення Збройних Сил РФ на територію Криму. Формальною підставою для цього стало прохання про допомогу Януковича й невизнання легітимності нової влади в Україні російським керівництвом.
